У Кам’янець-Подільському видавництві «Каліграф» вийшла книга колишнього політв’язня Войціха Кузьмінського «Тернова нива долі».

Майже 80-літній автор з Дунаївців на Хмельниччині взявся за перо, бо прикро йому, «що багато людей не знають свого роду-племені, не розуміють українських національних інтересів і не вміють бачити залежність їхнього особистого добробуту від долі цілої нації». На прикладі власної родини він оповів про той час в історії українців, коли їх до останньої дитини хотів знищити комуністичний режим. Репресії забрали у Войціха батька, братів, родичів та сусідів. Були в’язнями ГУЛАГу він сам та його мати.

Наша газета розповідала про них — щоб допомогти пану Войціху Кузьмінському знайти спонсора для видання книги. Це не просто сімейні мемуари, а й протоколи допитів, вироки трійок НКВС, фото — на 475 сторінках. Автор видав її власним коштом, відкладав гривні зі скромної бухгалтерської пенсії. На жаль, влада Дунаєвецького району, де пан Войціх очолює товариство політв’язнів, репресованих та їхніх родин, не спромоглася підтримати автора. Тому й тираж книги 200 примірників — більше не під силу гаманцеві пана Войціха. Цього не вистачить для всіх шкіл та бібліотек області. Шкода...

«Не винні ті, — пише автор, — котрі народилися в уярмленій Україні. Але ті, хто ще захищає це ярмо після підтверджених фактів геноциду, голодомору 1932-1933 років, коли загинуло майже 10 мільйонів українців... певно, справді є людьми «без царя в голові». У час жорстокої диктатури дехто зрікався своїх переконань, України, батька й неньки, аби тільки лишитися живим... Але тепер?! Це якось можна пояснити. Але не можна виправдати. Бо ми ж таки — люди».