Важкий початок конституційної реформи

Верховна Рада включила до порядку денного внесений Президентом України як невідкладний проект змін до Конституції щодо децентралізації влади. І хоча схвалення законопроекту та основні дискусії стосовно запропонованих змін ще попереду, конституційна реформа в державі, яка є одним із кроків мирного плану Президента, нарешті стартувала. Адже, як заявив Петро Порошенко, перемоги лише військовими інструментами бути не може.

Посилена охорона будівлі парламенту — не лише міліціонерами й держохороною, а й добровольцями із загонів самооборони «Україна» та «Донбас», велика кількість гостей у парламентських кулуарах, президентська охорона і прес-служба — все вказувало на те, що П. Порошенко сьогодні буде в парламенті.

Однак консультації між фракціями щодо голосування за проект конституційних змін у першому читанні проходили складно. «Це й не дивно, — зауважив на початку пленарного засідання Голова Верховної Ради Олександр Турчинов. — Досить важко йде обговорення початку конституційної реформи, і це зрозуміло, бо Конституція — це основний закон держави».

Однак першим парламент розглянув інший проект конституційних змін — за №2522а, внесений до Верховної Ради ще рік тому. Глава парламенту Олександр Турчинов зауважив, що парламент шляхом голосування має визначитися — чи підтримати цей законопроект, який уже було ухвалено в першому читанні 226 голосами ще за правління Януковича, або ж відхилити, щоб відпрацювати новий формат посилення незалежності суддів.

Законопроектом, зокрема, пропонувалося змінити існуючу процедуру призначення і звільнення суддів, зменшити роль політичних органів у цьому процесі й, зокрема, зменшити вплив парламенту на формування суддівського корпусу.

Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Валерій Писаренко, доповідаючи законопроект, відзначив, що він передбачає зменшення ролі політичної складової у процесі діяльності судів. Він нагадав, що Конституційний Суд 19 вересня 2013 року за зверненням Верховної Ради визнав проект конституційних змін таким, що відповідає вимогам Основного Закону, і законопроект отримав позитивні висновки КС. Законопроект у жовтні 2013 року було попередньо схвалено більшістю парламенту. За словами Писаренка, суть законопроекту — фактично відсторонити політиків від тиску на судову владу. Парламент втрачатиме свій вплив на формування суддівського корпусу, а ВРЮ формуватиметься на дві третини зі складу суддів.

Для остаточного схвалення законопроекту було потрібно 300 голосів, однак всі були свідомі того, що їх у сесійній залі забракне. Фракції парламентської більшості закликали не голосувати за законопроект, називаючи його «проектом Януковича». «Ніхто на має права давати голоси за проект знищення судів і позбавлення реального контролю парламенту за здійсненням судочинства в країні», — сказав лідер фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв. Валерій Карпунцов (фракція «УДАР») звернув увагу на те, що однією із основних причин, які спонукали громадян до Революції гідності, була корупційність судової влади, неможливість громадян захистити свої права у суді. Карпунцов наголосив, що законопроект не відповідає сучасним вимогам суспільства. Натомість Дмитро Шпенов (Партія регіонів) висловив думку, що вимоги зменшення впливу парламенту на формування суддівського корпусу були в рекомендаціях Венеціанської комісії, яка загалом позитивно оцінила законопроект.

Оскільки голосування за законопроект було безрезультатним — лише 111 «за», його знято з розгляду.

О 12.30 до сесійної зали прийшли Президент Петро Порошенко та Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, і депутати перейшли до розгляду кадрових питань.

Верховна Рада підтримала подання Президента про призначення на посаду міністра оборони генерал-полковника Валерія Гелетея. За відповідну постанову Верховної Ради проголосували 260 депутатів. В. Гелетей склав присягу члена Кабінету Міністрів.

Президент на початку виступу повідомив, що пропонує комплексне бачення силового блоку, і тому вносить на розгляд кандидатуру міністра оборони — Валерія Гелетея. Новим начальником Генерального штабу призначено генерал-лейтенанта Віктора Муженка, а для покращення координації та менеджменту, логістики першим заступником глави АПУ стане Юрій Косюк.

Президент висловив слова вдячності в. о. міністра оборони генерал-полковнику Михайлу Ковалю, який у найважчі часи взяв на себе відповідальність і зробив усе, що міг, щоб відбудувати нашу армію. Його зараз призначено заступником секретаря РНБО. Глава держави також подякував за роботу попередньому начальнику Генштабу Миколі Куцому, який під час АТО отримав контузію і нині перебуває на лікуванні в госпіталі.

Президент закликав депутатів зробити все, щоб покласти край корупції в українській армії. Глава держави зауважив, що проведення АТО показало повний розвал системи тилового забезпечення, яке було знищено впродовж останніх років. За його словами, армію, як злидні, обсіли корупціонери, які висмоктують держбюджет.

— Прихід нових людей у силові структури дозволить поламати роками складені корупційні схеми, вивести на чисту воду зрадників, — сказав П. Порошенко.

Виступ Президента був рішучим і навіть жорстким. Наприкінці виступу він говорив на підвищеному тоні, чеканячи кожне слово. Насамкінець Порошенко заявив: «Будь-яка зрада чи небезпека для країни має отримати жорстку відсіч».

Після складання присяги міністр оборони В. Гелетей подякував депутатам за високу довіру, а також подякував за роботу своєму попереднику М. Ковалю. Новий міністр оборони запевнив, що зробить усе можливе, щоб забезпечити безпеку наших співвітчизників, спокій і порядок у державі, відновити її територіальну цілісність.

Потім парламент перейшов до розгляду проекту закону №4178 про внесення змін до Конституції, що був внесений Президентом як невідкладний. Глава парламенту О. Турчинов запропонував провести обговорення законопроекту перед голосуванням за його включення до порядку денного.

П. Порошенко, представляючи проект конституційних змін, ще раз подякував парламенту за підтримку кадрових пропозицій і висловив переконання і сподівання, що конструктивна співпраця між Президентом і парламентом триватиме.

Президент наголосив, що зміни до Конституції — це відповідь на питання, бути чи не бути єдиній, соборній, неподільній країні, це справа війни і миру, яка вперше стоїть в українській історії. І це найголовніша частина мирного плану Президента. Глава держави підкреслив, що саме тому не можна зволікати з прийняттям цього рішення, відкладати це на місяць-два для довгих розмов. І якщо Верховна Рада підтримає ці зміни до Конституції, це розчарує наших недоброзичливців.

При цьому глава держави зауважив, що всі опитування свідчать: переважна більшість українців виступає за збереження унітарності держави. Кількість прибічників федералізації постійно зменшується. Народ хоче єдиної країни, в якій влада буде максимально наближена до людей.

Зупинившись детальніше на окремих положеннях законопроекту, Президент підкреслив, що відповідно до нього влада формуватиметься не згори, як тепер, а знизу. Основні повноваження будуть зосереджені на базовому рівні — село, селище, місто. Ради самі формуватимуть виконкоми, які здійснюватимуть виконавчу владу та управління на цих територіях. Очолюватимуть ці виконкоми голови рад.

Що стосується мовного питання, то згідно із законопроектом стаття 10 Конституції залишається незмінною — єдиною державною мовою в Україні є українська мова, підкреслив Президент.

— Жодних дискусій з цього приводу нема і не буде, — заявив Порошенко, зауваживши при цьому, що кількість прибічників такої конституційної норми за останні роки зросла. — Але при цьому поважатимуться права меншості, місцеві влади отримають право надавати в межах своїх територій і компетенцій спеціальний статус російській та іншим мовам. Це рішення — розумний компроміс, який зробить нашу країну сильнішою, націю — згуртованішою і покладе край спекуляціям на мовному питанні.

Водночас, згідно із законопроектом, вводиться інститут представництв Президента в областях і районах, які не втручатимуться в управління територій та кадрові призначення, до них не треба буде ходити на поклон, бо вони не роздаватимуть гроші. Але представники Президента стежитимуть за тим, щоб рішення органів місцевого самоврядування відповідали чинним законам та Конституції.

— Якщо Конституційний Суд встановить порушення Конституції органами самоврядування, лише в цьому випадку Президент матиме право розпустити міську, районну чи обласну раду, — сказав Порошенко.

При цьому Президент зауважив, що в глави держави залишається більш ніж достатньо повноважень для захисту прав і свобод людей, територіальної цілісності держави. І він не бачить нічого негативного в тому, що вперше президент не бореться за додаткову владу, а вся влада на місцях перейде від держадміністрацій до обраних рад.

Порошенко нагадав, що проект конституційних змін отримав підтримку Ради Європи, його неодноразово обговорювали на зустрічах з депутатами, на круглих столах, з керівниками органів самоврядування, і отримано підтримку його положень.

Президент також заявив, що ухвалення та імплементація змін до Конституції є надійним способом врегулювання кризи на Донбасі.

— Бо лише військовими інструментами перемоги там не буде, — наголосив П. Порошенко.

Під час обговорення думки розділилися. Фракція «Батьківщина» заявила, що прийняла рішення підтримати включення законопроекту до порядку денного, щоб розпочати реальний конституційний процес, однак вноситиме альтернативний законопроект, який стосуватиметься лише децентралізації влади та повноважень прокуратури. Фракція КПУ заявила, що не підтримуватиме пропозиції Президента стосовно змін до Конституції, оскільки вони спрямовані на розширення повноважень Президента і що він фактично підпорядковує собі всю вертикаль влади. Фракція «Свобода» також висловила низку критичних зауважень до президентського законопроекту. Фракція «УДАР» беззаперечно підтримала ініціативи Президента. Олег Ляшко, виступаючи від позафракційних, закликав спочатку завершити АТО, і лише тоді розпочати процес конституційних змін. І спочатку змінити склад парламенту, а не Конституцію.

За включення проекту змін до Конституції (№4178а) до порядку денного проголосували 277 депутатів. «Ми розпочали з вами конституційний процес», — подякував О. Турчинов депутатам за результативне голосування.

Народні депутати не підтримали в першому читанні урядовий законопроект №4117а «Про особливий період у паливно-енергетичному комплексі». За відповідне рішення проголосували лише 142 депутати, а з другої спроби — 181. Законопроект визначає підстави введення особливого періоду в паливно-енергетичному комплексі та встановлює правові й організаційні засади функціонування паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) в особливий період.

Присутній у сесійній залі прем’єр Арсеній Яценюк звернувся до депутатів із парламентської більшості: «Будете сидіти зимою без газу, якщо не будете підтримувати урядові законопроекти».

Голова Верховної Ради доручив керівникам фракцій провести додаткові консультації з цього питання.

Верховна Рада також прийняла постанови «Про відзначення 150-річчя з дня народження отця-митрополита УАПЦ Василя Липківського» і «Про ухвалення Рекомендацій парламентських слухань на тему: «Законодавче забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні».

На початку ранкового пленарного засідання Голова Верховної Ради О. Турчинов повідомив про вихід із фракції Партії регіонів народного депутата Ігоря Циркіна. Водночас, як поінформував глава парламенту, до складу фракції Партії регіонів увійшли народні депутати Олександр Дудка та Юрій Самойленко, котрі свого часу вийшли із фракції.