Зірковий майстер-клас

На XV Міжнародний фестиваль «Зірки світового балету» в Донецьку покладали чимало сподівань. Та, мабуть, найбільша подія свята класичного танцю — це те, що воно відбулося вже п’ятнадцятий рік поспіль. Для нашої культури така постійність рідкісна.

Цього разу глядачі побачили російських зірок — Анастасію Волочкову, Миколу Ціскарідзе, Світлану Захарову, Олену Казакову, Андрія Уварова, солістів Національної опери України і Пермського театру опери та балету. Надзвичайно успішним назвали мистецтвознавці вечір сучасного балету за участі танцівників із Франції, Чехії, Угорщини, Японії. Дуже екзотичні для нас виступи японської групи «Такіто-балет»: хто міг уявити, що «Вмираючого лебедя» на музику Сен-Санса можна «станцювати» лише рухами рук! Сюрпризом для глядачів стала участь у гала-концерті танцювальної пари Лілія Подкопаєва — Сергій Костецький.

А головний акцент зробили на класику. В репертуарі — «Раймонда» Глазунова, «Пахіта» та «Дон-Кіхот» Мінкуса, «Сільфіди» на музику Шопена. «Хоч би скільки експериментував сучасний балет, техніку виконання завжди цінуватимуть передусім. Не випадково ми поставили «Шопеніану» і «Пахіту»: це та висота класичного танцю, яку дуже важко виконати», — сказав організатор фестивалю, народний артист України Вадим Писарєв. Щоправда, знаменитого Миколу Ціскарідзе в головній партії в «Сільфідах» належно оцінили не всі глядачі: дехто вважає, що в цій партії танцівник не міг показати себе з найкращого боку. А ось вибір солістів для «Дон-Кіхота» — Світлана Захарова та Андрій Уваров — знавці назвали одним із кращих за всю історію фестивалю.

За п’ятнадцять років існування свята танцю тут виступили понад 400 відомих артистів із більш як 30 країн, показані постановки понад 70 хореографів. Традиційним генеральним партнером фестивалю виступив Перший Український Міжнародний банк. Він також підтримує Школу хореографічного мистецтва Вадима Писарєва: завдяки турботі спонсорів тут навчаються обдаровані діти із малозабезпечених родин. Чимало випускників школи стали провідними солістами вітчизняних і зарубіжних театрів, лауреатами міжнародних балетних конкурсів.

Цього року організатори запросили журналістів за лаштунки — на майстер-клас для юних танцівників із Донецька, Слов’янська, Норвегії та Фінляндії. Тут своїм досвідом поділилися відомі хореографи Юхані Терасвуорі із Фінляндії та Світлана Абатурова з Пермі. Спостерігаючи за «пліє», «батман», «пассе», що їх виконували майбутні танцівники, розумієш, якою тяжкою працею дається легкість та граціозність, що захоплює шанувальників. Утім, хлопчики із школи хореографічної майстерності Вадима Писарєва, яких я попросила поділитися враженнями від майстер-класу, запевнили, що не дуже втомилися: «У нас розминка більша буває. Але сьогоднішній клас цікавий». «Для нас справді важливо, щоб майбутні донецькі зірки хореографії перейняли досвід справжніх «світил» світового балету», — додав заступник голови правління ПУМБ Геннадій Молодчинний.

Із «Сорочинського ярмарку» струсили пил

Постановкою «Сорочинського ярмарку» відкрив свій 82-й театральний сезон Донецький обласний академічний український муздрамтеатр. Це дебют на донецькій сцені режисера-киянина Євгена Курмана. Інтерес до творчості Гоголя, 200-літній ювілей якого відзначаємо наступного року, зрозуміла. Але чим саме привабила театр ця постановка?

«Жанр ми визначаємо як народне шоу, — пояснив режисер. —Прагнули передати народний дух, гумор, здатність виживати за будь-яких обставин. Вистава поліфонічна, в ній усього багато. Ще одна особливість — це те, що з усіма своїми співавторами —художником Володимиром Медвідем, композитором і диригентом Євгеном Кулаковим, балетмейстером Геннадієм Дибовським, хормейстером Тетяною Пащук — я працював уперше. І загальний рівень виявився дуже відповідальним».

Прикметно, що головні ролі в «Сорочинському ярмарку» виконали артисти-вокалісти: Дмитро Федоров (Чорт), Володимир Квасниця (Гриць) та Аліна Ярова (Параска). Донецький театр, багатий на таланти, може дозволити собі таку розкіш, як два рівноцінні склади для однієї вистави. Художній керівник і генеральний директор театру Марко Бровун зазначив, що ставлення до твору Гоголя було дбайливе, хоч і модерне. Перед режисером стояло нелегке завдання: адже сюжету, як такого, в «Сорочинському ярмарку» немає. Цікавість глядача підтримується ефектними картинами, що змінюють одна одну. Таке враження, що з класичного твору струсили пил і глянець, не змінюючи суті.

«Вистава — не масовка, в ній діє один-єдиний головний персонаж — український народ. Ми прагнули зробити це за принципом давньогрецького хору, але в жанрі народної комедії». Автори обіцяють, що «Ярмарок», де грають близько 60 акторів, буде цікавим не лише школярам та іноземцям, а й широкій публіці.

Ліна КУЩ.

Донецьк.