Судацька цитадель гідна Списку Всесвітнього спадку ЮНЕСКО

Це ще раз засвідчили вчені України, Італії та Росії на останній Міжнародній конференції, присвяченій перспективам перенесення фортеці з попереднього списку ЮНЕСКО до основного. Їхні аналітичні доповіді включені в основне номінаційне досьє Генуезької цитаделі в Судаку.

Італійські вчені підтвердили, що, крім Судацької фортеці, у світі таких добре збережених пам’ятників більше немає. Хоча Судак — не єдина середньовічна колонія генуезців: усього їх у світі було більше трьох десятків. Сучасні вчені Генуезького університету визнають, що Судацька цитадель ідентична тим спорудам, які колись генуезці зводили в Італії. Вони кажуть, що Судак — це стара Генуя в мініатюрі.

Внесення Судацької фортеці до Списку ЮНЕСКО — складна і тривала процедура. На приведення документації у відповідність до міжнародних вимог, для того щоб цитадель стала законним об’єктом всесвітнього спадку, потрібно зазвичай два-три роки.

Цінність генуезької фортеці у Судаку в тім, що це не просто окрема, вивищена над морем архітектурна споруда, а цілий культурний ландшафт. Навіть в Італії немає такого цілісного об’єкта, й самі генуезці зачаровані Судацькою цитаделлю. В листопаді делегація музею «Судацька фортеця» в Генуї деталізує нюанси взаємного співробітництва, яке обіцяє бути плідним. Директор музею Олександр Фарбей каже, що генуезці дуже зацікавлені у вивищенні іміджу цитаделі у світі й готові надавати нашому музею всіляку допомогу й підтримку.

Це обнадіює, адже в Україні поки що лише чотири пам’ятки є в Списку Всесвітнього спадку ЮНЕСКО. На черзі ще 12 об’єктів (у попередньому списку), й серед них — фортеця в Судаку.

Почесне місце в Списку Всесвітнього спадку важливе для держави, пам’ятка якої претендує на включення в цей список. Це підіймає престиж власника пам’ятки та підвищує рівень популярності країни для туристів. Для Криму це особливо актуально, адже ще жодної пам’ятки півострова немає у Списку ЮНЕСКО.

Проте це ще й серйозне зобов’язання країни у справі належної реставрації, фінансування й збереження фортеці. Й тут необхідна спільна робота і центральних, і місцевих державних органів.

...Прикро, але з місцевими владниками колектив Судацької фортеці спільної мови знайти не може. Як відзначає Олександр Фарбей, дії органів місцевого самоврядування можуть навіть стати загрозою збереженості унікальної фортеці. Попри те, що на всіх об’єктах цитаделі проведено масштабні реставраційні роботи й нині на всій її території ведеться сучасний моніторинг стану пам’ятки, кримські «ентузіасти» методично нав’язують ідею: передати Судацьку фортецю із підпорядкування й кураторства Національного заповідника «Софія Київська» у відання органів місцевого самоврядування. Хоча питання такої ваги вирішуються тільки на рівні Кабміну України.

До того ж усім добре відомо: лише завдяки загальнонаціональному статусу «Софії», заповідника, який став своєрідним «щитом» від зазіхань місцевого чиновництва, досі вдається надійно оберігати цитадель від брутального розкрадання землі й хаотичної забудови території Судацької фортеці базами відпочинку.

Але, нарікають музейники, міська влада Судака з небаченою наполегливістю таки прагне максимально зменшити охоронну зону цитаделі. Особливо дратує чиновників те, що на «їхній» території є об’єкт, який за своїм статусом їм не підлягає.

Радіти б місцевим функціонерам з того, що саме їхньому місту пощастило на такий привабливий туристичний об’єкт, який давно став візитною карткою Судака й сприяє його розвитку.

Але ж ні. Впродовж десяти років дедалі активніше місцеві діячі прагнуть перебрати на себе керування цією перлиною Криму. Хоча зміна управління, на думку фахівців, загрожує занедбанням і навіть знищенням унікальної пам’ятки.

Якщо Судацьку фортецю перестане охороняти «Софія Київська», це понизить її статус. Із національного заповідника фортеця стане пам’яткою місцевого значення. Й де тоді міськрада візьме наукових спеціалістів відповідного рівня? Чи знайде потрібні на підтримку фортеці значні кошти, які нині виділяє Київ? Дивною видається й «нейтральна» позиція Мінкульту автономії, яке навіть перестало запрошувати фахівців Судацької фортеці на кримські конференції й заходи...

Крим.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.

Історична довідка:

Судацька фортеця — один з найцікавіших у Європі пам’ятників фортечної архітектури середньовіччя. Споруджена генуезцями в ХІV—ХV ст. Нижній ярус — фортечна стіна з чотирнадцятьма баштами, верхній — оборонні споруди з Консульским замком. На горі — Дівоча башта (Киз-Куле), вона ж Дозорна. Після захоплення узбережжя турками-османами в 1475 році цитадель почала руйнуватися. Пізніше значна частина споруди за наказом Потьомкіна пішла на будівництво Кирилівських казарм.

Але сьогодні, після реконструкції, цитадель має вражаючий вигляд.

Стоїть вона на місці фортеці Сідагіос, яку в VІ ст. будував візантійський цар Юстініан І. Візантійців з середини VІІ ст. змінили хазари. Через століття повернулися візантійці, на околицях Судака розкопано чотири їхні поселення.

На рубежі тисячоліть між Сурожем, як називали тоді це місто, й Києвом встановлюються міцні торгові зв’язки, про що згадано, зокрема, у «Слові о полку Ігоревім».

З ХІІ ст. Візантія ослабла, міняються торгові партнери Сугдеї — тут з’явилися факторії купців із Венеції й Пізи.

Потім цитадель захоплюють турки-сельджуки. Під час першого рейду Орди на Крим в 1223 році Сугдею розорили монголи. В 1365-му Орда передає контроль над містом своїм торговим партнерам — генуезцям, які осіли тут на 110 років. Місто отримує назву Солдайя і залишається важливим центром міжнародної торгівлі.

Започаткували дослідження Судака Карл Габліц, Петро Паллас, Христофор Стевен і Василь Капніст, який обстежив старожитності цих місць першим. Нині завдяки зусиллям Національного заповідника «Софія Київська» увійшли із середньовіччя в сучасність відновлені башти й стіни старовинної Судацької фортеці — невід’ємної частки в історії краю й цілої України.