Конфлікт інтересів на прикладі малого міста

Проблеми нашого буття нагадали про себе досить швидко, коли здаля ми побачили напис великими літерами: «Місто Українка». А неподалік... протитанкові «їжаки»...

— Упродовж багатьох років місто було тісно пов’язане з теплоелектростанцією, що забезпечувало левову частку надходжень до місцевого бюджету, — розповідає Валентина Полтавець. — Нині Трипільська ТЕС не є головною бюджетною «годувальницею» і роботодавцем. Сьогодні в Українці багато нових підприємств. Тут виготовляють цемент та інші будівельні матеріали, тарну упаковку, баки для автозаправок, випускають фарбу для волосся, помітним став малий і середній бізнес. На території Української міської ради зареєстровано понад тисячу суб’єктів господарської діяльності. У бізнес постійно вливаються інвестиції (2008 року очікують більш як 39,5 млн. гривень), створюються нові робочі місця (понад 200). В Українці виходить 11342 гривні інвестицій на одного працівника, що має позитивний вигляд на тлі інших міст України. Міська рада активно залучає інвесторів до будівництва житлових будинків. Сьогодні розпочато роботи з будівництва 300-квартирного будинку по вулиці Будівельників підприємством КПМК-2, 300-квартирного будинку підприємством «Укржитлоінвест», 160-квартирного будинку ТОВ «Будсервіс»-ХХІ» та готується документація на 300-квартирний будинок ЖБК Трипільської ТЕС.

Збільшення надходжень до бюджету міста надихає депутатів на реалізацію давніх планів — перетворення Українки на повноцінну курортну зону. Адже місто розташоване над Дніпром, на березі річки Стугна, недалеко від гирла річки Козинка, серед мальовничої місцевості з великим сосновим лісом. У планах на найближчий час — комплексна забудова набережної, яку прикрасять сучасний бізнес-центр, висококласний готель, ландшафтний та аквапарк, затишне кафе і бари. Цей «острів» веселощів та розваг, за задумом проектантів, буде безпечним для довкілля, оскільки планується використати сучасні технології збирання сміття.

Але несподівано в ці проекти втрутилися інтереси, на перший погляд, державної ваги. І жителі Українки зрозуміли, що навіть найсучасніші технології збирання та переробки сміття не захистять їх від бруду, який може вже невдовзі повиснути отруйним чадом над містом.

За лаштунками підготовки до Євро-2012

Одним із важливих аспектів підготовки до проведення чемпіонату Європи з футболу в Україні є будівництво і реконструкція автодоріг. Уже нинішнього року планується розпочати спорудження Великої кільцевої дороги навколо Києва. Несподівано для мешканців Українки з’ясувалося, що ця траса проходитиме за декілька сотень, а то й за декілька десятків метрів від житлових будинків та лікарні міста. І громада вдарила на сполох.

— Проект кільцевої дороги, яка має пройти з півночі землями Української міської ради, не лише унеможливлює подальший розвиток нашого міста, а й може обернутися екологічною катастрофою, — приєднується до розмови секретар міськради Наталія Касьянович. — Про це свідчать дані екологічних експертиз. Буде знищено єдиний куточок відпочинку місцевих жителів — 12 гектарів лісопаркової зони, а екологічне забруднення перевищить усі допустимі норми. У СРСР проектанти навмисне розташували Трипільську ТЕС південніше Українки, тому що, за метеорологічними даними, вітри протягом 230—240 днів на рік дмуть саме з півночі вздовж Дніпра. Однак нині через діяльність ТЕС, заводів будівельних матеріалів, хімічних виробництв забруднення довкілля перебуває на критичному рівні.

— Зрозуміло, що державі така дорога потрібна. Але просимо, щоб вона пролягла якнайдалі від нашого міста, — емоційно продовжує Наталія Касьянович. — Інакше Українка опиниться в цілковитій блокаді канцерогенів і шумового ефекту, який перевищує всі допустимі норми, без жодних перспектив подальшого розвитку. Ми хочемо, щоб нас почули.

Під час громадських слухань у серпні 2007 року, масових акцій протесту в травні і референдуму у вересні 2008 року громада міста висловилась проти цього проекту будівництва дороги. Жителі Українки вимагають відсунути Велику кільцеву дорогу навколо Києва на 2 кілометри від свого міста. Але їх ніхто не чує — ні у найвищих ешелонах влади, ні в облдержадміністрації.

— Ми хотіли діалогу, але діалогу з владою не відбулося. Ніхто не хоче рахуватися з 15 тисячами жителів міста. Нам залишається один шлях — спротив, — з гіркотою в голосі зазначає заступник голови міськради Валентина Полтавець. — Наша проблема — це тест на правову державу, тест на демократію. Згідно з чинним законодавством наше місто зі статусом районного значення має право розпоряджатися землями в межах міста, землями за межами міста розпоряджаються райдержадміністрація та облдержадміністрація за погодженням із міськрадою. Саме ця норма, за даними Асоціації міст України, часто порушується державними адміністраціями. Територіальні громади втрачають земельні ресурси, фінансові ресурси у вигляді орендної плати чи коштів від приватизації та можливостей стратегічного розвитку громад.

Висновок

Європейська Хартія місцевого самоврядування, яка ратифікована в Україні 10 років тому, передбачає повсюдність місцевого самоврядування. Територіальна громада має визначати напрями розвитку та управляти ресурсами. Але як і в радянські часи інтереси держави переважають над інтересами громадян. Долею маленького села чи міста можна знехтувати.

Отакої: листи-дозволи

— Тут ідеться якраз не про інтереси держави, а про власні інтереси окремих людей, — уточнює Наталія Касьянович. — Сьогодні є умови для привласнення земель на території Української міської ради за такою корупційною схемою. Київська облдержадміністрація видає листи-дозволи на переведення земельних ділянок, які перебувають у межах міської ради, з лісогосподарської до категорії земель сільськогосподарського призначення з подальшою передачею їх у приватну власність громадян. Для того, щоб це питання можна було вирішити в обхід Кабінету Міністрів (зміна цільового призначення ділянки площею більш як гектар, є компетенцією КМУ), у листах-дозволах зазначається 0,99 гектара. На листи-дозволи одержується позитивна відповідь Обухівської райдержадміністрації та низки державних управлінь, що дає змогу претендентам отримати її безкоштовно. Проект Великої кільцевої дороги передбачає її будівництво саме на місці отриманих безкоштовно земельних ділянок. Вилучення таких ділянок під час побудови дороги має відбуватися за комерційними цінами.

Восени минулого року, за даними Української міської ради, видано близько 70 таких листів-дозволів, тобто майже 70 гектарів лісу перейшло до приватного власника. Цього літа ще 85 гектарів шматують у тому ж лісі.

Післямова

— Ви бачили біля в’їзду до Українки протитанкові «їжаки»? — запитує нас Наталія Касьянович. Почувши ствердну відповідь, продовжує: «Їх виготовили на наше замовлення. Якщо нас не почують, ми вдамося до радикальних заходів. Я не маю на увазі, що ми будемо стріляти чи підривати. Ми, а нас тисячі, вийдемо на дорогу і блокуватимемо будівництво».