Навантаження на довкілля щодень зростає. Все це становить загрозу для здоров’я людей, не сприяє екологічній безпеці та економічній стабільності в державі. Такі основні тези нещодавнього засідання Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
За вісім місяців до Генпрокуратури
надійшло понад 1700 звернень
про порушення природоохоронного
законодавства
У населених пунктах скорочуються площі зелених насаджень. Руйнуються системи захисних лісових смуг. Збільшуються випадки несанкціонованих рубок. Водні ресурси виснажуються та забруднюються. Наявні очисні споруди працюють неефективно, не дотримується режим використання водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.
Зокрема, виступаючі наголошували: зону Жукового острова в столиці зменшено в десятки разів і тепер там іде масове вирубування дерев та освоєння ще недавно заповідної території. Не допомогли й численні звернення до Генпрокуратури. Значної шкоди довкіллю завдає несанкціонована вибірка гравійно-піщаної суміші з русел річок. Особливо це стосується Карпатського регіону.
Майже у всіх областях мають місце факти, коли керівники обласних рад та державних адміністрацій надавали дозволи на використання родовищ корисних копалин загальнодержавного значення. Значною проблемою в Україні залишається незаконне вилучення риби та морепродуктів та їх розкрадання, що призводить до виснаження ресурсів. Загальнодержавна програма розвитку рибного господарства не виконується. Останнім часом набули поширення випадки браконьєрства за участі службових осіб органів державного контролю або з їх мовчазної згоди. Робиться це під виглядом проведення науково-дослідних робіт. Зокрема, за квотами Азовського центру Південного науково-дослідного інституту рибного господарства та океанографії лов риби здійснює комерційна структура.
Контроль здійснюють усі, а отже — ніхто
Державний контроль у сфері охорони довкілля здійснюється декількома центральними органами, діяльність яких нескоординована, а часто й дублюється.
Мінприроди, Держлісгосп, Держкомзем, Держводгосп, Держрибгосп та їхні органи на місцях визначено уповноваженими органами управління природними ресурсами. Низці міністерств та органів виконавчої влади, як-то МОЗ, МВС, Мінагрополітики, також надано право контролю за навколишнім природним середовищем. Така розпорошеність призводить до того, що злочини проти довкілля залишаються без покарання. Крім того, є ще й ряд неузгодженостей у самому законодавстві, що дає змогу вибирати саме той акт, який є зручнішим на даний момент.
Перевірки мають епізодичний, поверхневий, несистемний характер. Та й штрафи мізерні. А до правоохоронних органів потрапляють лише дуже дрібні епізоди порушень, великомасштабні чомусь зовсім не помічаються.
Санкції за порушення природоохоронного законодавства не адекватні завданій шкоді
Тож найперше, що потрібно для поліпшення ситуації, це посилити контроль за дотриманням законодавства в цій сфері та санкції за його порушення.
А тому учасники засідання хочуть заслухати на Верховній Раді інформацію Генпрокурора України стосовно стану дотримання природоохоронного законодавства та як здійснюється прокурорський нагляд у цій сфері. Кабінетові Міністрів рекомендовано створити єдину систему державного контролю за використанням природних ресурсів та охороною довкілля. Було вирішено також розробити низку законопроектів з удосконалення системи державного контролю та нагляду за дотриманням цього законодавства, а головне —розробити та ухвалити такі закони, які б посилювали кримінальну та адміністративну відповідальність у разі порушень.
Марина КРИВДА.
