Митниця є потужним наповнювачем бюджету і чітким регулятором внутрішнього ринку. Але, попри все, митниця є тонким інструментом, робота якого має відчутний вплив на комфорт і добробут громадян. Спірним залишається питання, наприклад, високих митних тарифів на ввезення автомобілів. Доки уряд у такий спосіб буцімто намагається захистити вітчизняного автовиробника, існування якого — теж питання, левова частка громадян змушена їздити дорогами України на старих автомобілях, заздалегідь провокуючи аварійні ситуації та відмовляючись від власної безпеки. Будь-які завищені митні ставки не підвищують рівня стандартів життя і протидіють взаємовигідній торгівлі. За цієї ситуації митник, як і лікар, має слугуватися мудрим принципом: не нашкодь.

До редакції газети «Голос України» звернулися депутати фракції Блоку Юлії Тимошенко у Чернівецькій обласній раді. Обласні обранці стурбовані ситуацією довкола Вадул-Сіретської митниці та атаками на її начальника, депутата обласної ради Миколу Михайловича Салагора. Інакше як рейдерством у погонах те, що діється нині на Вадул-Сіретській митниці, депутати не називають. У спільній заяві на ім’я голови Державної митної служби України Валерія Хорошковського депутати Чернівецької обласної ради вимагають припинити штучну дестабілізацію роботи Вадул-Сіретської митниці та тиск на колектив:

«Нам не зрозуміло, чому за останні кілька місяців проведено аж дванадцять перевірок роботи митниці, які ініційовані Держмитслужбою, адже у результаті цих перевірок жодних порушень не виявлено. Складається враження, що всі ці перевірки були націлені на переслідування керівництва митниці. Вивчивши матеріали цих перевірок, 37 депутатів Чернівецької обласної ради вважають, що оцінка роботи керівництва Вадул-Сіретській митниці та всього колективу є необ’єктивною. Чиниться безпідставний тиск на нашого колегу-депутата, начальника митниці Миколу Салагора... Адже завдяки зусиллям керівництва митниці, керівників середньої ланки, всього колективу митниці показники роботи зросли за останні роки в 2,5—3 рази. Ніколи за всю історію митниця не досягала таких результатів щодо наповнення бюджету. Були припинені та зруйновані злочинні схеми у сфері митної справи».

Солідарний з депутатами і голова представницької гілки влади Буковини: «У Салагора складний характер, але я переконаний у його правоті в цій ситуації. Він на українській митниці майже від дня її заснування, а нині потрапив під перехресний вогонь, напевно, тому що не забажав чинити ті «дурниці», які від нього почали вимагати. У кожній справі є свої правила гри, ми це змушені констатувати, але Салагор звик грати фер-плей. Це декого не задовольняє, — каже голова Чернівецької обласної ради Іван Шилепницький.

«Я, і не тільки я, знаю Миколу Салагора як непоступливого принципового керівника, який навів порядок з контрабандною вакханалією на буковинській митниці. Завдяки Салагору радикально зросли надходження до бюджету, а ті, хто намагався переміщувати крам поза законодавчим полем, пішли з цього напрямку. Поцікавтеся у торговців з Калинівського ринку, більшість з яких приторговує «сірим» товаром, звідки вони його отримують. І всі скажуть: з міст південного регіону країни. А це означає, що Салагор і його колектив надійно стоять на захисті інтересів держави, — каже депутат Чернівецької обласної ради Віктор Довганич. — Та що говорити, коли наш колега-бютівець, депутат, підприємець одного разу намагався розмитнити свою вантажівку на більш пільгових умовах, то дістав відкоша. Бо такий Салагор — він дуже нагадує кіношного митника, який не допускав, щоб за державу «було обідно», — продовжує депутат.

Кордон на Буковині — «Готар»

Аби дізнатися, що власне відбувається на Вадул-Сіретській митниці, розташованій за 30 кілометрів від Чернівців, прямую туди. До складу митниці входять два переходи — автомобільний і залізничний. Років так сім-вісім тому траса на Тереблече — останній населений пункт перед українсько-румунським кордоном — була перевантажена фурами та автобусами, у свою чергу перевантаженими крамом і «човниками», котрі ввозили-вивозили силу-силенну ширвжитку. Нині здебільшого зустрічаються вантажівки з турецькими та болгарськими номерами, котрі прямують транзитом через Україну. Змінилася економічна ситуація, змінився внутрішній ринок, змінилися розміри митних платежів і ставлення митників до державної справи. Це видно наочно.

Як водиться, коли згущаються хмари, а такий пресинг витримає не кожен навіть здоровий чоловік, керівник Вадул-Сіретської митниці Микола Салагор перебуває на лікарняному ліжку, його ж заступник Ігор Добровольський розводить руками:

«Ніколи не думав, що через людину, яка прийшла до нас у колектив з міліції та податкової служби, весь особовий склад матиме такі проблеми. Що без особливих зусиль комусь вдасться біле перефарбувати на чорне і спаплюжити те, що так важко створювалося роками. Ми відбули дванадцять перевірок за сигналами, які є або повною дезінформацією, або безцеремонним пересмикуванням фактів. Жодна з перевірок не виявила суттєвих порушень, але загальне негативне тло на рівні київського керівництва недоброзичливцям створити вдалося. Нині намагаються змістити з посад Миколу Салагора і керівників підрозділів, завдяки яким відбулося становлення митниці і наведення жорсткого порядку на ній. Проте колектив усе ще сподівається, що голова Державної митної служби України Валерій Хорошковський знайде час, щоб з’ясувати дійсний стан справ на митниці, і відсторонить від деструктивної діяльності тих, хто намагається встановити свій особистий контроль за товаропотоками. Сподіваємося ми і на особисте втручання Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, тим паче що ті, на кого спрямовано тиск, є депутатами районної і обласної рад від її політичної сили».

Пан Добровольський демонструє графіки із різко зростаючою кривою показників Вадул-Сіретської митниці і цифри, які свідчать, що на цьому напрямку за державу не прикро. Також показує мені лист від колективу Вадул-Сіретської митниці на ім’я Прем’єр-міністра.

З листа до Прем’єр-міністра України

«Якщо й існує в Україні таке явище, як рейдерство в державних установах, то на прикладі Вадул-Сіретської митниці можна складати посібники для бажаючих втілювати це ганебне явище в життя. З метою усунення легітимного керівництва митниці і керівників середньої ланки за останні дев’ять місяців роботи керівництвом Держмитслужби було ініційовано більше десятка перевірок митниці, які у результаті жодних порушень не виявили. Натомість у доповідних та службових записках за результатами цих перевірок зумисне спотворювався дійсний стан справ, перекручувалися факти та подавалася неправдива інформація керівництву Держмитслужби. Проведення таких перевірок теж доручалося «митникам», котрі працюють у митній системі кілька місяців, не є фахівцями, але чітко виконували вказівки ініціаторів перевірок. Схоже, плануються або вже втілюються в життя різні схеми протиправної діяльності в рамках роботи митниці, проводиться усунення з посад різних рівнів професіоналів, цькування і залякування співробітників з метою втягування їх у протиправну діяльність».

Ворон іншому ворону — не офтальмолог

Одразу цікавлюся у І. Добровольського та О. Барчука, про які кримінальні хвости людини, яка нещодавно прийшла служити на Вадул-Сіретську митницю і яка ініціювала перевірки митниці, йдеться. На що мені пред’являють копії двох документів — звернення прокурора Тернопільської транспортної прокуратури на ім’я В. Хорошковського за номером 12 65-08 від 04.08.08. У зверненні сказано, що «Тернопільською транспортною прокуратурою розслідується кримінальна справа № 02-0370, порушена за фактом перевищення службових повноважень та службового підроблення посадовими особами Угринської сільської ради Чортківського району, районного відділу регіональної філії Центру державного земельного кадастру, відділу земельних ресурсів, ДАІ УМВС у Тернопільській області при передачі в приватну власність у смузі відводу автомобільної дороги «Долманове — Ковель — Чернівці — Тереблече» ТзОВ «Олімп» за ознаками злочинів, передбачених ст. 365 ч. 1 смт 366 ч. 1 КК України. Розслідуванням кримінальної справи встановлено, що рішенням Угринської сільради 16 листопада 2000 року відділенню Державної автомобільної інспекції Чортківського району УМВС у Тернопільській області як юридичній особі виділено земельну ділянку. На порушення вимог закону, перебуваючи на посаді начальника ДАІ УМВС України в Тернопільській області, Б. (нині начальник одного з відділів Вадул-Сіретської митниці), перевищуючи свої повноваження, надав згоду на вилучення 0,20 га землі, яка знаходилася в користуванні ВДАІ Чортківського РВ УМВС у Тернопільській області, на користь приватного підприємства ТзОВ «Олімп».

Виходячи з наведеного, старший помічник Тернопільського транспортного прокурора М. Клим пропонує керівнику Держмитслужби «вжити заходів щодо належного підбору кадрів для проходження служби у митних органах України, які відповідають Закону «Про державну службу».

У другому документі — листі-відповіді, підписаному заступником голови Служби П. Онопенком, повідомляється, що прийняти рішення стосовно Б. Держмитслужба не може, оскільки «з тексту Подання важко з’ясувати, у якому статусі перебуває Б. у кримінальній справі, чи є вирок суду щодо притягнення вказаної особи до кримінальної відповідальності або інші підстави, які підпадають під вимоги ст. 12 (обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу) Закону України «Про державну службу»... митна служба України не має повноважень притягнути Б. до дисциплінарної відповідальності, а також усунути причини й умови, що сприяли вчиненню злочину у вищевказаний період, бо Б. у 2001 році не працював у Державній митній службі України».

Одразу спадає на думку байка про ворона, який іншому ворону — не офтальмолог.

Хто стукає, тому відчиняють

Не будемо з’ясовувати, хто має більшу рацію із двох авторів, а тим паче звинувачувати чи не звинувачувати п. Б. у чомусь. Задовольнимося тим, що є, хіба що констатуючи той факт, що колектив Вадул-Сіретської митниці таки загнали у глухий кут, якщо люди віднаходять такі задавнені скелети у чиїхось шафах. А щодо заступництва в особі деяких керівників Держмитслужби на адресу п. Б., то тут теж, як кажуть, іди — знай.

За дві поїздки у Вадул-Сірет пересіктися з паном Б., якого і значна частина колективу, і майже половина депутатів обласної ради звинувачують у намаганні усунути нинішнє керівництво митниці на свою користь, мені не вдалося. Отож залишаюся при думці, що наразі пан начальник відділу просто ретельно виконує свої обов’язки, як він їх розуміє. Дивно лише, що перевірки за його сигналами, які проїжджають і проїдають гроші платників податків, нічого серйозного інкримінувати ані Салагору, ані іншим фігурантам цієї справи із скандальною ротацією не можуть. Постріли наразі «в молоко».

Запах одеського пороху долетів до Чернівців

Миколу Салагора я знаю давно. Ще коли він керував Південною митницею в Одесі. Молодий, принциповий, Салагор тоді теж не задовольняв тих, хто заправляв Одеським портом і «контрабасом» на рейді. Йому погрожували, на нього чинили замахи. Під пресинг криміналітету потрапляла навіть сім’я головного одеського митника. Врешті-решт, використавши київські важелі, його таки збулися з Північної Пальміри.

Після Одеси проти Салагора фабрикували кримінальні справи у Львові, де він наступив не на одну ненаситну горлянку, керуючи регіональною митницею. Саме завдяки Салагору тоді було зупинено контрабандний вал м’яса, сала та перетриманої у заморських холодильниках курятини. Інспіровані справи розвіялися як туман над Бугом, але неугодного митника таки спровадили із хлібного західного напрямку. Тепер він комусь дуже заважає у Чернівцях — на торговому шляху з Туреччини, Балкан, Близького Сходу. Місцеві контрабандисти, які поволі повиходили з тіні, починають потирати руки. Приберуть Салагора — з’являться нові «теми».