20-річний охтирчанин Сергій із трьох років праці на господаря майже рік перебував у справжньому рабстві. Утримував його в ньому місцевий підприємець. Відчуваючи свою безкарність перед законом, зранку виганяв в’язня на роботу, а ввечері приковував до ланцюга в сараї...

Невідомо, чим закінчилася б для поневоленого ця історія, якби не щасливий випадок: йому вдалося втекти, прихопивши частину хазяйських грошей, після чого підприємець необачно звернувся до правоохоронців із заявою про крадіжку.

Про перебування в рабстві хлопець згадує зі сльозами на очах. Три роки тому місцевий підприємець Олександр найняв його допомагати по господарству. Сергій, який тільки-но закінчив школу-інтернат, був радий навіть п’ятигривневому денному заробітку. Коли ж наймач перестав виплачувати й цей мізер, наймит вирішив підшукати щедрішого роботодавця. Та не так сталося, як гадалося. Довідавшись про задум хлопця, «крутий» охтирчанин перетворив життя підневільного на суцільне пекло. Після неодноразових спроб Сергія втекти рабовласник зачиняв його в сараї, де приковував ланцюгом до драбини. Так місяцями юнак і жив поруч із хазяйськими свинями і свійською птицею. Тим часом перелік обов’язків у раба зростав, а платню хазяїн «виплачував» тільки кулаками та підсобним інвентарем — лопатами та граблями вздовж попереку.

«Він змушував мене їсти сирий буряк і знімав це на свій мобільний телефон, — розповідає Сергій. — Після цього наказав мити руки у відрі із сечею, а коли помив — примусив випити цю сечу. Я пив, іншого виходу в мене не було».

Хлопцю таки вдалося визволитися: цілу ніч розгинав товсту проволоку, яка з’єднувала ланцюг із драбиною, і з кайданами на ногах побіг до сусідки. Та згадує той день із жахом: «Сергій прийшов до мене, тягнучи за собою довжелезного ланцюга. Розповів, що взяв у хазяїна 1000 гривень, які вважає компенсацією за роки безплатної праці та знущань. Я дала йому молоток і обценьки, щоб звільнився від рабських кайданів, і попросила піти з мого двору, бо дуже боялася Олександра...»

Сергій узяв в оберемок ланцюг і хутко подався до лісу, де, знесилений від недоїдання, звільнявся від кайданів майже дві години. Щоб щось поїсти, змушений був продати кайдани до пункту прийому металобрухту. Переночував у лісі, а наступного ранку вирішив непомітно прийти до батьківської оселі. Однак на шляху додому вгледів за собою автівку Олександра. Зрозумівши, що рабовласник вийшов на його слід, сховався у кущах, звідки знову перебрався до лісу, в якому голодним переховувався три доби. Коли ж напівпритомний дістався дому і розповів батькові все про свою трирічну «одіссею», той мерщій пішов із заявою до правоохоронних органів.

Міліція саме почала займатися перевіркою заяви Олександра про крадіжку наймитом 1000 гривень. Та після приходу нового заявника історія набула зовсім іншого забарвлення.

Сумська область.