Рада Нацбанку розширила коридор офіційного курсу гривні на 2008 рік до 4,95 гривні за долар США «плюс—мінус» вісім відсотків.

Інакше кажучи, рамки офіційного курсового коридору розширили до 5,346 гривні за долар США. Глава ради Нацбанку Петро Порошенко підкреслив, що за це рішення члени ради проголосували одностайно. Поза сумнівом, на кожного, зокрема, і на всіх загалом членів Ради впливала ситуація, яка складалася в цей момент на міжбанківському ринку, де за «зелений» давали вже значно більше «коридорної стелі». Інтернет-магазини, які торгують побутовою технікою та електронікою, обмінювали його за 5,8—5,9 гривні. На такий курс орієнтувалися і пункти обміну валют у багатьох регіонах.

Поза тим для підняття «стелі» офіційного курсу існують набагато важливіші причини. По-перше, глобальна фінансова криза змушує переглянути ризики, які стоять за припливом валюти в країну, а отже, станом платіжного балансу. Об’єктивні і, як на мене, тимчасові проблеми в базових галузях економіки (металургії та хімічній промисловості) посилюють очікування загрозливого дефіциту валютних надходжень. І це, зауважте, відбувається на тлі виведення з країни так званого «гарячого капіталу» іноземними інвесторами.

По-друге, за вісім місяців так званий реальний обмінний курс, який Нацбанк обраховує на підставі курсової вартості валют і свого офіційного, зміцнів до рівня, який ставить під сумнів ефективність зовнішньої торгівлі. Тут і коментувати нічого, це крок назустріч експортерам.

По-третє, здешевлення гривні вигідне і Мінфіну, що автоматично знижує вартість державного боргу, і комерційним банкам, які мають зараз покривати доларові борги і закривати доларові кредити, що їх видавали громадянам та підприємствам з неабиякими відсотками.

Крізь призму цих аргументів видається суперечливою ревальвація (зміцнення) офіційного курсу гривні навесні, малоефективною — валютна інтервенція Нацбанку минулої п’ятниці й примарною — надія на те, що цю «стелю» невдовзі не зірве.