Яків ЗНАЙДА: «Багато проблем можна було б розв’язувати на місцях...»

Густинський літопис зазначає, що київський князь Ярослав Мудрий, посилюючи південні кордони своєї держави, побудував ряд укріплень по річці Рось. Так було засновано 1032 року місто Богуслав. За майже 1000-літню історію місто і регіон не раз підіймалися на вершину слави, переживали лихоліття, боролися й долали чужоземців, брали участь у становленні Української держави. І ось чергова подія в історії краю — Богуславському району на Київщині виповнюється 85 років. З чим прийшли його жителі до ювілею?

— Продукція окремих підприємств Богуславщини вже відома далеко за межами району й області, — розповідає голова Богуславської райради Яків Знайда. — Скажімо, цукерки, зефір, печиво з маркою Богуславського заводу продтоварів у вересні цього року на 14-й міжнародній виставці кондитерської промисловості «Ласощі-2008 Sweets Ukraіne», що відбулася в Києві, нагороджені дипломом «Гран-прі». Якщо ж до цього додати ще й диплом переможця національного рейтингу «Лідер галузі», який нещодавно дістався також кондитерам з Богуслава, то можна з упевненістю стверджувати: богуславські солодощі найсмачніші в Україні!

Богуславщина — хліборобський край. У районі працює 20 сільськогосподарських, 4 приватно-орендні підприємства, 16 сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю та 30 фермерських господарств. Ранніх зернових зібрано 52 тис. тонн, середня врожайність становить 34 ц/га. Щодо тваринництва, то як у багатьох районах Київщини, на жаль, у нас зберігається тенденція — зменшується поголів’я великої рогатої худоби, свиней. Ця галузь стає нерентабельною через низькі закупівельні ціни на молоко і м’ясо. Тому наші господарства займаються переважно рослинництвом.

Заводом продтоварів у першому півріччі вироблено продукції на 260,8 тонни більше, ніж за відповідний період минулого року; суконною фабрикою виготовлено 524,4 тис. кв. м тканин, а це на 115,6 тис. кв. м більше; Богуславським кар’єром добуто будівельних матеріалів на 4,6 тис. куб. м більше порівняно з минулим періодом.

Проблеми, проблеми, що з вами діяти?

— Наш район досить віддалений від Києва — 125 кілометрів, — розповідає голова про ще одну проблему. — З одного боку, це й добре: не такий сильний відплив робочої сили. Щодо зарплати район, звичайно, не може конкурувати із столицею. А погано... Були б ми ближче, прийшли б до нас інвестори, які б фінансували спорудження нових сучасних підприємств, додалися б робочі місця, зріс би рівень доходів людей. Правда, і за цих обставин ми намагаємось залучати інвестиції, головним чином за рахунок орендарів. За останні місяці в економіку району вкладено близько 31 млн. грн., це на 6 відсотків більше, ніж минулого року. Нас хвилює безробіття. На обліку в районному центрі зайнятості перебуває понад 800 людей.

Сьогодні наше головне завдання — завершити газифікацію району. У нас ще чимало населених пунктів не мають газу. Турбують нас і застарілі мережі водогонів. Нині деякі населені пункти, зокрема й місто Богуслав, беруть воду з річки Рось. Але ми маємо вже розроблений проект водозабору з артезіанських свердловин. Залишилась «дрібниця» — знайти кошти для здійснення робіт. А це великі гроші. Одна з актуальних проблем — завершити освітлення сільських вулиць, утримувати на належному рівні і вчасно ремонтувати дороги. Щоправда, в цьому році однією проблемою стало менше: проведено реконструкцію очисних споруд.

Чим переймаються депутати

— Те, що влада повинна турбуватися про людей праці, руками яких будується майбутнє краю й всієї країни, стало лейтмотивом діяльності Богуславської райради, — продовжує свою розповідь її голова Яків Знайда. На своїй посаді він з 2006 року. Першорядним його завданням було, щоб депутати «забули», від яких партій вони обрані. А в райраді, що складається з 46 депутатів, представлено 10 партій. — Повинна бути єдина партія, одне завдання — думати і дбати про людей району.

Нас згуртувало те, що більшість депутатів вважають за доцільне проводити місцеві вибори на мажоритарній основі, мати свої округи і знати людей та проблеми громадян. Партії — вони не такі впливові на місцях, вони десь «далеко» в прямому й переносному значенні цього слова. Зважаючи на мажоритарну «традицію», райрада й закріпила депутатів відповідно за сільськими громадами. Отже, вони безпосередньо працюють з виборцями, сільськими головами.

Ми переймаємось не тільки місцевими проблемами. Турбує нас політична ситуація в країні. Ми вважаємо, що одним із шляхів виходу із політичного протистояння є розширення прав місцевого самоврядування з наданням органам самоврядування права формувати власні виконавчі органи. Влада на місцях повинна перебувати в одних руках. Тоді ми позбудемось розбалансованості виконавчої й представницької гілок влади. Органам місцевого самоврядування потрібно дати також право формувати місцеві бюджети знизу, а не чекати, поки з Києва надійде «подачка».

Сподіваємось на виваженість депутатів Верховної Ради України, які нарешті об’єднаються і внесуть зміни до Основного Закону держави. Тоді багато з перелічених проблем успішно розв’язуватимуть на місцях.

Ярослав Мудрий проти Володимира Леніна: виклик на... референдум

Основні заходи із святкування 85-річчя району заплановано на 25 жовтня. Кращих людей Богуславщини буде відзначено нагородами. Передбачається пуск газогону в селі Шипики, відкриття дитячого садочка в селі Біївці, проведення виставки народних промислів і спортивних змагань. Центральною подією стане відкриття пам’ятника засновнику Богуслава Ярославу Мудрому.

Несподівано у підготовку до святкування втрутилася ще одна історична постать — Володимир Ленін. На перший погляд, між ними немає нічого спільного. Та й різниця в їх віці становить близько 900 років. Однак справа дійшла до прямої конфронтації між великим князем Київської Русі та «червоним володарем» Радянської Росії. Відкриття пам’ятника Я. Мудрому передбачається на площі, що носить його ім’я. Але саме там височить пам’ятник В. Леніну.

Значна частина депутатів Богуславської райради і міськради, переважно Блоку Юлії Тимошенко та Блоку «НУ—НС», запропонувала перенести пам’ятник вождю з вже «чужого» для нього майдану на територію музею «Соціалістична епоха», що має незабаром відкритися на вулиці Комсомольській. Начебто логічне рішення. Однак інші депутати, зважаючи на настрої значної частини населення району і міста, виступили проти. Аби вирішити все демократично, було й прийнято рішення провести громадський референдум.