Жінка молода або середнього віку, із вищою освітою, яка працює чи вчиться, — такий узагальнений «портрет» середнього заявника на отримання шенгенських віз у Донецькій області.

У регіоні працюють два генеральні консульства країн—учасниць Шенгенської угоди: Греції та Чехії. Моніторинг візової практики названих дипломатичних представництв провів Донецький інститут соціальних досліджень і політичного аналізу. Аналітики вивчали результативність зусиль з отримання візи, питому вагу і причини відмов, складність оформлення, витрати, ставлення працівників консульств до заявників. Всього були опитані 90 осіб, які поділилися враженнями за умов анонімності.

За даними дослідження, відсоток успішних клопотань досить великий: у середньому понад 90 відсотків заявників отримали візи. «Найрозповсюдженіші причини відмов — некомплектні документи, відсутність достатніх коштів на відвідання країни, — зазначив голова інституту Володимир Кіпень. — Або співробітник консульства вважає, що мета поїздки інша, ніж зазначена в заяві». За його словами, черги залишаються особливістю візового досвіду більшості громадян: середня тривалість очікування становила 45 хвилин. Частіше про це говорили заявники консульства Греції (89 відсотків), менше — Чехії (53 відсотка). Черги мають об’єктивні та суб’єктивні причини: наприклад, наплив відвідувачів у певні години або схильність наших громадян приходити дуже й дуже заздалегідь до призначеного часу.

Наша довідка. Верховна Рада України прийняла Закон «Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейською Співдружністю про спрощення оформлення віз», який набув чинності з 1 січня 2008 року.

Положення угоди визначають категорії осіб, які отримуватимуть:

— п’ятирічні багатократні візи: батьки і діти громадян України, які мають дозвіл на перебування в державах—членах ЄС, бізнесмени, журналісти, офіційні особи центральних і місцевих органів влади, постійні члени офіційних делегацій;

— однорічні багаторазові візи: діячі науки, культури, спортсмени, професійні перевізники, члени екіпажів поїздів, учасники програм обміну.

Угодою передбачається також встановлення безкоштовного порядку оформлення віз низці категорій громадян України.

Також передбачається встановлення єдиної фіксованої ставки у розмірі 35 євро за опрацьовування візових анкет.

Опитані нарікали на некомфортні умови в чергах: відсутність лавочок, навісів від спеки чи дощу, урн для сміття, туалету. Найбільше часу витрачалося на надання документів та отримання паспорта з візою. Процедуру співбесіди проходили чотири із кожних п’яти заявників. Найчастіше консульські працівники цікавилися метою візиту, місцем проживання, наявністю родичів у країні відвідання, коштами на транспорт і проживання, матеріальним становищем тощо. Кожному четвертому заявнику доводилося подавати додаткові документи, як-то довідка про несудимість, ідентифікаційний код, пенсійне посвідчення, доручення на дітей тощо.

— Головне, що випливає із відповідей досвідчених заявників, — малопомітність, а то й невидимість скільки-небудь значних змін у попередніх і теперішніх візових практиках у консульствах, — відзначив Володимир Кіпень. — Від половини до двох третин заявників із тих, хто і раніше оформлював візові документи, кажуть, що практично всі сторони отримання візи «залишилися без змін». Приємним винятком стали лише зміни у вартості віз для деяких категорій.

Варто зазначити, що майже половина опитаних отримали візи безкоштовно, згідно з Угодою про спрощене оформлення віз між Україною та ЄС. Зокрема, ця процедура стосується представників грецької діаспори в Донбасі: для найближчих родичів осіб, які проживають у Греції (батьків, дітей), візи безкоштовні. Другою наймасовішою категорією заявників, які отримали безкоштовні візи, є діти і молоді люди до 18 років. Переважна більшість опитаних (до 65 відсотків) не відвідували раніше ані заявлену країну, ані інші країни Євросоюзу. А заявники з досвідом бували в поїздках зазвичай не більш як 7—15 днів. Отже, кажуть автори дослідження, високою інтенсивність людських комунікацій між сходом і півднем України та країнами ЄС назвати навряд чи можливо.