Ну що, панове — буль-буль?

Бувалі моряки знають, що під час сильного шторму у справі порятунку корабля дріб’язків не буває. А на першому місці — його технічний стан і злагоджена робота команди. У нас і саме суденце вутле, і керманичі ні к чорту, все більше доводиться розраховувати на себе. А перехилишся за борт — аж серце завмирає, на ньому чітко красується: «Титанік». Тільки ж по-справжньому штормить економіку десь там, в Америці. У нас так, поки що тільки відлуння, похитало трошки. А в кораблику під жовто-синім прапором уже скільки дірок утворилося — тільки встигай затикати... Ще в серпні багато хто з українців навіть не підозрював, що таке можливе. Це у них там, на Заході, падають котирування акцій, закриваються банки і погіршується індекс якогось Доу-Джонса. Американців, які масово втрачають роботу, шкода, звичайно, але ж у нас все о’кей. Ба ні, докотилося! Адже, якщо розібратися, був шанс уберегтися від катаклізмів. Таж Україна не дуже інтегрована у світову економіку. І індекс Доу-Джонса на нашій економіці не надто позначається. Україна, апріорі, у цій ситуації могла стати тією державою, куди, навпаки, стікалися б «перелякані» світовою нестабільністю фінансові ресурси. Тільки, крім усього іншого, гроші полюбляють тишу. А великі — мертву тишу. Інвесторів відлякує не тільки світова економічна, а й локальна політична нестабільність. Не доведи Боже, наше судно піде на дно, а ми в цей час заходилися змінювати на ньому капітана, штурмана, лоцмана і боцмана — країна опинилася на порозі дострокових парламентських виборів.

У вересні не витримала, почала знецінюватися гривня. Після літнього її зміцнення долар не тільки повернувся на свої колишні позиції, а й перевершив їх. Тепер в обміннику купити його можна за 5 гривень 35 копійок і не обов’язково бути економістом, щоб передбачити подальше падіння нашої національної валюти навіть після втручання Нацбанку, який додатково викинув на ринок долари, намагаючись зміцнити гривню.

Зрештою «хитонуло» всіх, звичайно, й тих, у кого немає доларових заощаджень. Імпортний холодильник, приміром, коштує 400 доларів. Якщо три тижні тому це було 2000 гривень, те зараз — 2100. І так із багатьох позицій.

Ще не шквал, а гне метал

Дала течу й українська промисловість. Хоча, здавалося б, для неї, експортно орієнтованої, обвал національної валюти на користь, адже за вивезену продукцію розраховуються аж ніяк не в гривні. Але позитивів від економічних катаклізмів тут варто чекати лише на перший погляд. Для головного експортера країни — металургії, — де створюється кожна п’ята гривня у валовому внутрішньому продукті, настали чорні дні. Світова криза за кордоном, яка призвела до призупинення там виробництва, остудила й інтерес іноземних покупців до закупівлі українського металу. У свою чергу внутрішній ринок також не має попиту на такі як раніше обсяги металу — роботи на багатьох будмайданчиках у країні, де він затребуваний, сповільнилися або призупинилися. Багато хто з інвесторів, зачувши недобре, намагається «висмикнути» свої гроші з бізнесу, який терпить крах. Адже вклади зараз мільйонні кошти — повернуться ці гроші чи ні, невідомо.

Щоб побачити, як розбуялий в економіці шторм ударив по працівниках галузі, далеко ходити не треба. ЗМІ вже оприлюднили заяву керівників Меткомбінату ім. Ілліча про те, що зарплата за вересень працівникам підприємства буде виплачена у зменшеному обсязі.

Металурги стверджують, що ціни на їхню продукцію обвалилися. Заявляють, що не хочуть торгувати собі на збиток, що вигідніше перервати неперервний виробничий цикл: на деяких підприємствах уже загашено доменні печі.

Свистати всіх нагору — не той випадок

У вересні Україна почала імпортувати електроенергію з Росії, хоча раніше була її експортером. Звичайно, нічого хорошого такі зміни не обіцяють, це говорить тільки про те, що в країні не вистачає енергоносіїв. Таким чином, крім нафти і газу, ми стали ще і покупцями електрики. До речі, опалювальний сезон на носі, а ціна на російський газ усе ще залишається невідомою, попри здійснений минулого тижня візит нашого прем’єра в Москву. Замість ціни Юлія Володимирівна привезла відтіля меморандум. У будь-який момент він може бути переглянутий. Пояснення тут одне: у Росії не впевнені, що нинішній український уряд утримається при владі, тому й домовлятися в Білокам’яній не поспішають. Схоже, слід готуватися до чергового подорожчання газу. За ним, природно, підстрибнуть тарифи на тепло і гарячу воду. До речі, бюджет-2009, щоб він був ефективним за нинішньої ситуації, слід було б складати з урахуванням економічної кризи. Розраховувати на іноземні запозичення тепер дуже проблематично. Водночас багато які статті знову пишуться під певні інтереси. Але є небезпека, що й у такому вигляді головний фінансовий документ країни не буде прийнято вчасно — політичні звади не дадуть цього зробити.

Що стосується прогнозів, то, на думку експертів, вони маловтішні. Якщо шторм підсилиться — може не встояти вітчизняна банківська система. Найбільш уразливі тут невеликі фінансові установи, що не зможуть виконати свої зобов’язання по залучених коштах. Вони вже готуються прийняти на себе удар стихії: зробили жорсткішою видачу кредитів. Для них масове неповернення позик смерті подібне. Тільки ось агровиробникам, які вирішили взяти кредит, щоб провести комплекс осінньо-польових робіт, зробити це складно. Деякі банки якщо і дають позики, то під драконівські відсотки.

А тим часом країну охопила передвиборна лихоманка. Штаби багатьох партій пішли в народ агітувати за себе. Дуже вигідний і не підвладний жодним економічним катаклізмам бізнес. Кажуть, що місце у прохідній частині списку в порівнянні з попередніми виборами тепер подорожчає — до десяти мільйонів доларів. Продати 50 місць — є півмільярда. Не треба ні орати, ні сіяти... Так що одні живуть, як хочуть, інші — виживають, як можуть. І тим, у кого немає можливості торгувати місцями у списку, схоже, доведеться тугіше затягнути паски. Адже вибори економіці не на користь, а справжній шторм ще тільки очікується.