Вибачте, читачу, за казенний заголовок, але в ньому — суть сьогоднішньої акції профспілок. Вони вкотре демонструють споконвічне прагнення захистити людину праці, сприяти її достойному існуванню. Сьогодні 200 членських організацій в понад 100 країнах беруть участь у різноманітних заходах у рамках Всесвітнього дня дій за гідну працю.

Хто і коли започаткував його? Яка мета і завдання профспілок, у тім числі українських? З цих запитань наш кореспондент почав розмову з Григорієм Осовим, заступником голови Федерації профспілок України.

— За ініціативою Міжнародної конфедерації профспілок (МКП) уперше 7 жовтня 2008 року оголошено Всесвітнім днем дій за гідну працю. Ідею підтримали профспілкові об’єднання світу, зокрема, Загальна конфедерація профспілок (ЗКП), яка діє на теренах колишнього СРСР і, безумовно, Федерація профспілок України.

Проведені сьогодні заходи, а це демонстрації, мітинги, збори, «круглі столи», зустрічі в колективах тощо засвідчать реальний вклад світового профспілкового руху, національних профцентрів у реалізацію започаткованої 1999 року Міжнародною організацією праці (МОП) «Програми гідної праці для всіх».

— Григорію Васильовичу, розкажіть, будь ласка, докладніше про неї.

— Програма складається з чотирьох елементів: зайнятість, права, захист та діалог. Вони однаковою мірою потрібні для створення якнайкращих умов соціального розвитку. МОП так визначає термін «гідна праця»: «Продуктивна праця чоловіків та жінок в умовах свободи, рівності, безпеки та поваги до людської гідності. Вона забезпечує справедливий заробіток, безпеку на робочому місці та соціальний захист працівників та членів їхніх сімей, сприяє особистому зростанню працюючих та їхній соціальній інтеграції, дає людям свободу висловлювати свої погляди, об’єднуватися для того, щоб впливати на рішення, що стосуються їхнього життя, гарантує рівне ставлення та рівні можливості для всіх і кожного».

Протягом останніх років МОП створила відповідні програми для Албанії, Вірменії, Азербайджану, Боснії і Герцеговини, Болгарії, Казахстану, Киргизії, Молдови, Румунії, Таджикистану та України.

— Як програма реалізується в нашій країні?

— Перша Програма гідної праці за окремими напрямами виконувалася у 2006—2007 роках. Незалежне оцінювання програми в Україні показало, що як національні тристоронні партнери, так і міжнародні партнери підтвердили адекватність присутності МОП в Україні, а також свій інтерес до її діяльності у багатьох сферах (сприяння зайнятості, викорінення дитячої праці та запобігання торгівлі людьми, реформування системи соціального забезпечення, запобігання поширення ВІЛ/СНІДу в сфері праці, посилення превентивної культури охорони праці, сприяння реалізації основоположних принципів та прав у сфері праці). За період впровадження Програми дій кількість безробітних скорочено майже на чверть. За останні три роки в Україні створено понад три мільйони робочих місць. До 2011-го з’явиться ще не менше чотирьох мільйонів. У червні 2008-го підписано Меморандум про взаєморозуміння між українськими соціальними партнерами та МОП щодо Програми гідної праці на 2008—2011 роки. Основною метою нової програми стане сприяння гідній праці і як чинника продуктивності, і як ключового елемента розвитку соціальної та трудової сфер. Програма будуватиметься на трьох пріоритетах: вдосконалення формулювання політики зайнятості, сприяння рівним можливостям на ринку праці, підвищення ефективності політики соціального захисту з приділенням особливої уваги вразливим групам.

Водночас слід зазначити, що у більшості галузей промисловості триває скорочення чисельності працівників. З новостворених робочих місць майже 40 відсотків — це легалізовані існуючі трудові відносини працівників і підприємців. Крім того, щороку поряд із створеними ліквідується половина робочих місць.

Залишається гострою проблема збільшення числа працівників у неформальному секторі економіки. За даними Держкомстату, в ньому працює 4,7 мільйона осіб, що становить 22,3 відсотка зайнятого населення.

— Після V з’їзду Федерації профспілок України минуло два з половиною роки. Що вдалося зробити за цей час, зокрема, в царині гідної оплати праці?

— По-перше, середня заробітна плата зросла в 1,9 разу і в липні 2008 року досягла майже трьох прожиткових мінімумів. Генеральною угодою на 2008—2009 роки закріплено її щорічне зростання не менш як на 25 відсотків, що становитиме близько двох з половиною тисяч гривень.

По-друге, після тривалих перемовин з урядом з 1 вересня 2008-го запроваджена у повному обсязі Єдина тарифна сітка в оплаті праці трудівників окремих галузей бюджетної сфери. Разом з тим для забезпечення рівня зарплати, визначеного законами, профспілкам необхідно виробити подальші кроки щодо створення галузевих систем оплати праці.

По-третє, кардинально поліпшилась ситуація щодо розміру мінімальної заробітної плати. З 1 січня 2009 року буде встановлено державні гарантії мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму. Водночас профспілки домагатимуться введення з наступного року нового механізму регулювання заробітної плати на базі галузевих стандартів, що враховують потреби не тільки працівника, а й витрати на утримання непрацездатних членів його сім’ї.

— Григорію Васильовичу, окресліть, бодай фрагментарно, проблеми у сфері оплати праці, які профспілки мають намір вирішувати вже завтра...

— Невиправдано низькою залишається частка витрат на оплату праці в собівартості продукції та у ВВП. За цими показниками Україна значно поступається країнам з ринковою економікою. Необхідно знайти спосіб як задіяти цей додатковий ресурс.

Поглиблюється розрив в рівнях доходів між найманими працівниками і менеджерами. Їхня заробітна плата в десятки разів перевищує доходи кваліфікованих робітників. Аналогічна ситуація має місце у сфері державного управління.

Не менш чутливою є проблема міжгалузевої та міжрегіональної диференціації заробітної плати. Так, зарплати у найбільш високооплачуваних (фінансова діяльність, діяльність авіаційного транспорту) та найменш оплачуваних галузях (сільське господарство, сфера послуг, рибальство) різняться учетверо. Різниця між середньою заробітною платою в Києві (найвища) та в Тернопільській області (найнижча) — 2,3 разу.

Не подолано остаточно й таке ганебне явище, як поточна заборгованість із заробітної плати та не створено ефективного механізму захисту грошових вимог працівників підприємств-банкрутів. На сьогодні борги їм становлять понад 400 мільйонів гривень.

— Охорона праці. Про низький її рівень не раз казали і Президент, і Прем’єр-міністр.

— Така увага цілком виправдана. Проаналізували ми ситуацію на підприємствах і виявилось, наприклад, що допуск до експлуатації небезпечної техніки, застосування застарілої технології, зношеність основних фондів обумовлюють високий рівень виробничого травматизму. Торік на виробництві травмовано 18 778 працівників, в тому числі 1176 смертельно, професійне захворювання діагностовано у 5947 осіб. Збільшується кількість працюючих в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. За даними Держкомстату, в основних галузях економіки в таких умовах трудяться понад 1,6 мільйона, що становить 27,4 відсотка.

Протягом восьми місяців 2008 року ФПУ підготувала пропозицій та зауважень до 230 законопроектів. Особливо наполегливою і тривалою є робота над проектом Трудового кодексу України, який ще називають конституцією для людини праці.

До речі, цей законопроект, прийнятий Верховною Радою 20 травня 2008 року за основу, має на меті визначити основні засади і механізми реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників та їх захист в умовах ринкової економіки. В ньому враховано переважну більшість пропозицій профспілок, але є ще чимало принципових питань, що потребують позитивного вирішення.

Більш активної позиції та реагування профспілкових організацій вимагає ситуація з додержанням трудових прав. Порушення є системними, їх кількість практично не зменшується. За даними Держкомстату, в 2007 році судами першої інстанції розглянуто майже 42 тисячі трудових спорів, що значно більше, ніж у попередні роки. Збільшення кількості порушень законодавства про працю, звернень до судів призводить до недотримання ними встановлених термінів розгляду спорів, неякісного їх розгляду.

— Людина праці не може бути бідною навіть за логікою. І все-таки...

— Одним з пріоритетних напрямів діяльності профспілок є ліквідація бідності серед працюючих. З 2001 року реалізується державна Стратегія подолання бідності та Комплексна програма забезпечення реалізації цієї стратегії, щорічно затверджується план конкретних заходів, під час розробки якого розглядаються пропозиції ФПУ та її членських організацій.

На жаль, з 2001-го рівень бідності в країні практично залишається незмінним — 27—28 відсотків, що значно перевищує прогнозні величини, затверджені стратегією.

У зв’язку з цим профспілковим органам слід домагатися проведення більш активної соціальної політики на підприємствах, спрямованої на випереджаюче зростання заробітної плати; розвиток соціального страхування як способу захисту особи та її сім’ї від втрат доходу; забезпечення продуктивної зайнятості; соціальну підтримку сімей з дітьми; поліпшення житлових умов громадян тощо.

Безумовно, на низький рівень життя працюючих впливає цінова політика держави. Тому нині перед профспілками всіх рівнів стоїть завдання посилити громадський контроль за обґрунтованістю цін і тарифів.

Одне із важливих завдань профспілок — захист прав трудящих на справедливе визначення і отримання пенсії у повному обсязі. На жаль, періодичне підвищення пенсій не розв’язує проблему відставання розмірів раніше призначених від новопризначених. Нині профспілки спільно з урядом і соціальними партнерами активно працюють у цьому напрямку. Зокрема, щоб привести норми законодавства до єдиних базових принципів, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

— Профспілки — знані та авторитетні захисники прав трудящих. Їм непросто, вочевидь, діяти у наш заполітизований час. Надто — відстоювати свої права.

— Справді, тривожним чинником є збільшення кількості випадків порушення прав самих профспілок. За ініціативою ФПУ в січні 2008 року Верховна Рада постановила провести 12 листопада 2008 року парламентські слухання на тему «Про стан дотримання конституційних гарантій трудових прав громадян». На цих слуханнях ми ставитимемо, зокрема, питання про створення трудових судів як більш ефективного способу захисту прав громадян у судовій ланці.

Вів розмову Іван ІЛЛЯШ.