До 100-річчя від дня народження Михайла Наумова — Героя Радянського Союзу, генерал-майора, командира з’єднання Українських кавалерійських партизанських загонів
Він народився 3 жовтня 1908 року в селі Велика Соснова Пермської області в селянській сім’ї. З 1930 року служив прикордонником. Закінчив Вищу прикордонну школу в Москві, став командиром мотострілецької роти в Києві. На початку війни, будучи начальником штабу прикордонного загону, потрапив в оточення і перейшов до сумських партизанів.
31 січня 1943 року в Хінельських лісах Орловської області РРФСР було сформовано зведений партизанський загін Сумської області (651 боєць). Згодом загін став називатися з’єднанням Українських кавалерійських партизанських загонів.
Діяло з’єднання на окупованій території 14 областей РРФСР, УРСР, БРСР, Люблінського воєводства Польщі. За роки війни його загони пройшли рейдами 8918 кілометрів через 174 райони та 2080 населених пунктів, перетнули 41 залізницю та 108 шосейних шляхів, форсували 46 річок.
У серпні-вересні 1943 року під час бойових дій на території Житомирської та Київської областей до нього приєдналися місцеві партизани, а також 2-га рота 814-го батальйону вірменського легіону вермахту.
Глибоке проникнення партизанського з’єднання у ворожий тил занепокоїло противника, який стягнув до Чигирина, де з’єднання перебувало протягом 10 днів, великі сили (до тисячі солдатів та офіцерів, танки, бронемашини, артилерію). 11 березня 1942 року в селі Шляхова Кіровоградської області партизани витримали важкий бій з ворогом, під час якого вбито та поранено понад 200 ворожих солдатів та офіцерів, підбито танк.
Напередодні Степового рейду, ще в басейні Сейму, гітлерівці намагались його зірвати. Сутички і бої тривали впродовж усього рейду, що пролягав через Сумську, Харківську, Полтавську, Кіровоградську, Вінницьку області — великі оперативні простори, де майже немає рятівних лісів.
У Другому рейді, з серпня до середини вересня 1943 року, з’єднання вело бойову та диверсійну діяльність у північних районах Житомирської та Київської областей. Появу біля Києва великого партизанського формування помітили гітлерівці, які мали тут значні сили охоронних та бойових частин вермахту. Під час цього рейду з’єднанням пройдено 3471 кілометр територіями Пінської, Житомирської, Київської та Рівненської областей, проведено 180 боїв та сутичок із ворогом, розгромлено 47 гарнізонів, зайнято 7 райцентрів, міст та містечок.
У січні 1944-го з’єднання знову прорвалось на захід, у тил противника. Рейд до Західної України тривав 45 днів, було подолано 2241 кілометр. Загалом за період бойової діяльності з’єднання його загони провели 336 операцій і боїв проти окупантів, розгромили 104 гарнізони противника. Знищено значну кількість ворожих солдатів і офіцерів, 48 танків, 14 бронемашин, 5 літаків, 287 автомобілів, підірвано 51 ешелон.
Постановою Президії Верховної Ради УРСР від 30 березня 1944 року з’єднання нагороджено почесним Червоним Прапором Президії Верховної Ради УРСР, ЦК КП(б)У і РНК УРСР. У квітні 1944 року кавалерійське партизанське з’єднання було розформоване.
Василь КОНЬКОВ, голова Комісії у справах колишніх партизанів при Верховній Раді України, кандидат історичних наук, доктор філософії.
