Нещодавно всі керівники залізничних підприємств Знам’янської дирекції залізничних перевезень отримали вказівку згори (а саме з Одеської залізниці): пенсіонерів негайно звільнити — реформування, мовляв, оптимізація. Ще торік ті, хто досяг пенсійного віку, вимушені були написати заяви про звільнення. Оскільки пенсіонерів на підприємствах практично не було, то, коли прозвучала вимога з Одеси скорочувати, виявилося — нікого... Тому взялися за інвалідів. Згідно з чинним законодавством, підприємство чи організація зобов’язані працевлаштовувати інвалідів. Є певна квота. Тим самим держава захищає слабших громадян. Та на Одеській залізниці свої закони.
Якщо інваліду виповнилося 60 — забирай речі і негайно прощайся з колективом. Немає грошей на лікування? Втратив здоров’я на виробництві? Все життя пропрацював? То, шановний інваліде, ваші турботи. А якщо хтось пручається, то є страшилка: не підеш — звільнять керівника. Під тиском інваліди власноруч пишуть заяви...
Зрозуміло, що часи тяжкі і реформи конче необхідні, та чи з того краю почали?! Ще за часів СРСР утворена структура підпорядкування на залізниці потребує справжнього державницького, програмного реформування, а не знущання над людьми, котрим і так нелегко. Скажімо, які функції нині виконує величезне, багатовитратне управління дороги? Статистичні? То сьогодні технічні можливості дають змогу це робити напряму з підприємств. Управлінські? А керівники підприємств навіщо? Вже давно говорять, що цей «посередник» в особі управління дороги тільки шкодить справі вказівками, постійними приїздами і вимогами звітності. Однак розмови розмовами, а все лишається як є. І справді, хіба можна управлінця чіпати? У нього ж «імунітет». Інша річ — інвалід. Зціпить зуби й піде. Дехто — на той світ — від образи, несправедливості, злиденного життя. Захисту ж нізвідки чекати. Юристи роз’яснюють: штраф за те, що не виконується квота на працевлаштування інваліда, менший, ніж його зарплата. От і весь захист. Тож реформуйте, панове, реформуйте — ваше зверху.
Повідомлення надіслав О. Коцегуб.
Знам’янка Кіровоградської області.
