Цим запитанням через курсову лихоманку безготівкової і готівкової валюти на внутрішньому ринку переймаються сьогодні й урядовці, й інвестори, й громадяни. В цьому відношенні будь-які поради видаються справою невдячною і суперечливою, я сказав би, навіть ненадійною, адже йдеться про те, як врятувати від знецінення чиїсь доходи, врешті-решт заощадження. Тому я поставив це запитання собі. І ось що спало на думку.

Днями котрийсь з радників Нацбанку повідомив, буцімто регулятор терпітиме з виходом на міжбанківський ринок для стримання попиту на долар ще тиждень. Навіть майнула шалена думка, що в Нацбанку чекають на остаточну відповідь, чи призначать дочасні вибори, які, ясна річ, є додатковим чинником девальвації гривні. Але чого більше?! Експортери стримують продаж валютної виручки в сподіванні підняти курсову рентабельність, а імпортери скуповують долари під свої контракти — і перше, і друге справляє неабиякий вплив на валютний курс, а висока розбіжність між офіційним і ринковим його значеннями тільки прискорює здешевлення нацвалюти. Олімпійський спокій Нацбанку, чого доброго, може коштувати подешевшання гривні проти долара до позначки 5,2 уже до кінця цього місяця.

Заява глави Ради Нацбанку Петра Порошенка стосовно разовості та випадковості подразників на міжбанку, м’яко кажучи, не виправдовує уповільнення економічної активності та відтоку інвестицій з фондового ринку. Самий відтік можна списати на спекуляції, але треба визнати, що до них призвела запекла боротьба його установи з доларом США.

Уже за підсумками в річному вимірі у «глибокий мінус» пішли металургійна (-8,6 відсотка) та хімічна (-12,8) промисловості. Будівельна галузь стрімко втрачає не тільки іноземного, а й свого власного інвестора. Благополучний донедавна холдинг «Київміськбуд» по вуха у боргах перед підрядниками, тоді як обсяги інвестицій від населення скоротилися цьогоріч удвічі. Боргові зобов’язання НАК «Нафтогаз України» пропонуються до продажу за ціною у менш як 80 відсотків від їхньої номінальної вартості. Підприємствам і комбанкам проблематично одержати рефінансування за позиками, одержаними два-три роки тому. Після ланцюгового подорожчання продовольства на нашому ринку ми навіть на побутовому рівні відчули тісну взаємозалежність від світового ринку. Сьогодні, коли світова фінансова криза фактично закрила ринок рятівних запозичень, зникли останні сумніви. На думку міністра фінансів Віктора Пинзеника, передусім постраждають експортоорієнтовані галузі — металургія, хімічна промисловість, машинобудування. І очевидно підприємства цих галузей шукатимуть порятунку в подальшій концентрації основних фондів. Навіть якщо уповільнення темпів економічного розвитку виявиться швидкоплинним.

Громадянам важче. Їхня довіра до банків дотепер була нерозмінною монетою, а зараз вони постали перед реальною загрозою втратити зароблене. Банки знижують ставки за депозитами і підвищують їх за кредитами, які значно поступаються рівню інфляції. Адже планували 9,5 відсотка річних, а вже влітку мали за 30. Показово, що помітно знизилися і обсяги автокредитування, оскільки семирічний кредит на іномарку з обов’язковим страхуванням тягне мало не на ще одну вартість автомобіля. Вкладати зароблене в пайові інвестиційні фонди, над якими висить дамоклів меч банкрутства, згубно. Вкладати в нерухомість, у землю, золото, то треба мати доходи, як правило, на порядки більші, ніж є. І про яку прибутковість вкладень може йтися, якщо втрачаєш на обміні гривні на долари через велику різницю в курсах купівлі й продажу! Як бути? Розумні люди кажуть, що без пауз навіть музика неможлива. Нацбанк також витримує паузу з виходом на міжбанківський ринок. Очевидно не варто вдаватися до будь-яких фінансових кроків, доки його пауза не закінчиться.