Палата представників Конгресу відхилила законопроект щодо виділення з держбюджету 700 мільярдів доларів США на викуп поганих заставних паперів банківських та страхових компаній, які постраждали від іпотечної кризи. Наш бюджет також не підтримає вітчизняний бізнес, бо, по-перше, немає ресурсів, а, по-друге — потреби.

Рішення конгресменів одразу ж обвалило всі фондові індекси. Політиків звинувачують: мовляв, пообіцяли, але не дали. Поза тим здоровий глузд у цьому рішенні є, оскільки воно унеможливлює непомірно високий дефіцит бюджету країни. Економіка США проти нашої має вигляд слона проти крольчати, навіть порівнювати некоректно. Поза тим банки працюють так успішно, як це дозволяє економіка, а слон зараз неходячий. Провідні експерти в США вважають, що статистичні дані, які будуть опубліковані цього тижня (зокрема, індекси ділової активності у виробничій сфері та сфері послуг за вересень), це підтвердять.

І кріль — голодний на гроші, оскільки українські банки відчувають проблеми з ліквідністю. Нестабільність американської валюти перегукується зі слабкістю нашої не через іпотечні негаразди в США, а тому що кролі переживають ті самі напасті, що й слони — світове подорожчання цін на нафту, продовольство, фінансову лихоманку на світових біржах тощо. А відтак світова штормова хвиля переоцінки ризиків кредитних і депозитних вкладень, боргових зобов’язань уже зачіпає і їх. Дім горить — і в Америці, і в Європі, і в нас рятують передусім дітей і гроші.

Україна поки що покладається на захисні макроредути — високу динаміку ВВП (7,1 відсотка) і потужні валютні резерви Нацбанку. Члени ради Нацбанку, коментуючи курсову лихоманку, заспокоюють, що в країну надходить значно більше валюти, ніж витікає. Це так, але, як показує рішення Конгресу, ще не вечір. Тому й пропозиція Мінфіну розміщувати на ринку щокварталу до 4 мільярдів гривень надходжень від податку на прибуток, якщо вона не матиме вигляду грошової емісії, цілком своєчасна.

З огляду на закладений у проект держбюджету на наступний рік дефіцит держбюджету (1,4 відсотка від ВВП) він виконує роль нашого страхового поліса від загрози світової фінансової кризи. Але треба усвідомлювати, що йдеться про зниження витрат коштом платників податків (бюджетної сфери в тому числі). Треба усвідомлювати, що проект бюджету на наступний рік, судячи з планових надходжень ПДВ і його компенсації експортерам, уже не прогнозує нинішнього економічного поступу, що знову ж таки відчує на своїх доходах платник податків. Зрештою, треба враховувати, що всі фінансові ризики кроля тісно переплітаються з інфляційними. Хоч щоб там не казали, а уряду Юлії Тимошенко поки що вдалося погамувати інфляцію попиту, а не витрат. Головно через це рейтингове агентство «Fіch» знизило рейтинг країни до «незадовільного». Саме через це Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко наполягає, щоб вплив на українську економіку світової фінансової кризи було якнайшвидше розглянуто на засіданні РНБО. Це свідчить про розуміння гостроти проблеми.

Світова фінансова криза, помножена на політичну нестабільність, надихнула іноземних інвесторів виводити кошти з українських цінних паперів, котрі опосередковано є інструментом, з допомогою якого регулюється ліквідність фінустанов. Це може дуже скоро спричинити і втрату ліквідності банків, і технічні та фактичні дефолти. Чи не тема для РНБО?

Кролі — створіння метушливі. Це показали цілком логічні раптові труднощі з готівковою гривнею у Промінвестбанку. З яких причин —не так уже й важливо, це не обходить. Важливо те, що перший заступник глави Нацбанку Анатолій Шаповалов повідомив представників ЗМІ про намір регулятора надати Промінвестбанку один мільярд гривень рефінансування для залагодження проблем. Мовляв, цій фінустанові не загрожує банкрутство і держава її підтримає у скрутний момент. Виходить, що скрутний момент таки мав місце.

Як усе-таки добре, що ми не американці!