Відкрито поховання кримських ханів

Саме тут стояв палац засновника кримського ханства Хаджі-Герая. Тут був головний осередок культури й науки, вхід сюди перетинав товстий ланцюг так низько, щоб кожен, «від учня до хана», схилив голову перед храмом науки...

Але російські царські війська спалили «гніздо Гераїв». Це надовго унеможливило вивчення археологічних першоджерел присутності кримських татар в Криму. Активно стирали пам’ять про них і упродовж півстоліття після депортації 1944 року. Після виселення кримських татар тодішня влада віддала цей історико-культурний об`єкт під психіатричний диспансер.

Тільки п’ять років тому територію віддали вченим. Вони й знайшли в околиці середньовічного університету Зинджирли-медресе ханські поховання.

Заступник директора з наукової роботи Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника Олекса Гайворонський каже, що розкрити поховання в нижній частині мавзолею Хаджі-Герая дослідників змусила необхідність термінової реставрації.

Підземелля було таке понівечене розломами, що загрожувало руйнуванням усієї споруди, зведеної в 1501 році. Тому й знадобилося обстеження. Звільняли нижню частину мавзолею від двометрового шару землі цілий рік. Унікальний склеп знайшли випадково. Прохід до нього був замурований після останнього поховання характерною для XVІ століття кладкою. Археологи оглянули сенсаційну знахідку, просканували простір і, без розголосу й коментарів, законсервували вхід. Поставили броньовані двері й пломби, щоб не проникли сучасні вандали. Тож усі головні сенсації першого і єдиного поховання кримських ханів, яке дійшло до наших днів непограбованим, іще попереду, вважають вчені. Хоча на казкові скарби не очікують, їх там просто не може бути. За традицією, навіть представників найвищої знаті ховали лише в саванах. Але профінансовані підпільними колекціонерами гробокопачі можуть спокуситися й ними.

Науковці сподівалися отримати уявлення про зовнішність шести, як свідчать давні рукописи, похованих тут правителів півострова. Але на дослідників чекала ще одна несподіванка: окрім останків ханів, там виявлено ще 12 поховань, вірогідно, їхніх родичів.

Не справдилися очікування дізнатися про зовнішність перших кримських ханів: їхніх прижиттєвих зображень не збереглося, бо це забороняв Коран. А ідентифікувати останки неможливо: біля кістяків у пишних шатах не виявлено жодних імен чи написів.

Відомо лише, що тут поховано засновника Кримського ханства Хаджі-Герая, його сина Менглі-Герая, засновника Бахчисарая Сахіба-Герая з сином Газі-Гераєм. А ще тут лежить Нур Девлет-Герай з братом Менглі-Герай Ягмурчином, переконані дослідники.

Наукову цінність становлять унікальні, червоного кольору, з вибагливою вишивкою й гаптуванням жовтими нитками тканини, якими вкриті поховання. Це перші знайдені вченими тканини часів зародження Кримського ханства. Їх уже консервують, й невдовзі вони поповнять колекцію музею в Ханському палаці. Останки ж кримських володарів залишаться у мавзолеї. Прах вельмож не тривожитимуть, навіть заради науки. Адже сенсаційна знахідка має не лише наукову, а й велику меморіальну значимість. Це — національна святиня кримських татар. Усі роботи вчені узгодили з Духовним управлінням мусульман Криму. Фахівці лише змалюють останки задля подальшого вивчення антропологами.

Удача в тім, говорять вчені, що об’єкт розкривається повністю, а не фрагментарно, як у більшості знаменитих знахідок. Тут поталанило знайти цілісний пласт історії — незіпсований комплекс площею 500 квадратних метрів. Крім могил ханів, тут уціліли водогін, опалювальна система, каналізація, фонтан, багато кераміки. Відкопали й комплекс старовинних лазень.

Науковці й влада Бахчисарая вважають: якщо історія зберегла останки творця державності корінного народу Криму, то це має стати надбанням усієї України. І хоча розкопки ще тривають, уже запланували відкриття нового історичного комплексу «Саланчик», сподіваючись навали туристів. Адже в долині Саланчик також виявили руїни цілого міста, де сподіваються знайти залишки знаменитого палацу Девлет-сарай, збудованого Менглі-Гераєм.

...Головне зараз — убезпечити ці об’єкти від «чорних археологів». Адже полювання за цінностями з древніх могильників триває з 90-х років минулого століття. Масштаби кримінальної діяльності осквернителів давніх поховань особливо вражають на околицях Бахчисарая й Білогірська, Керченському півострові, в Сімферополі та Севастополі.

Вражає вчених і поінформованість кримінальних копачів, яких добре опоряджують, фінансують, консультують й інструктують певні структури. Вони точно знають, де, коли й що шукати. Є шалений попит на старожитності на чорному ринку. Серед «збирачів» пам’яток чимало й високопосадовців. Тому певні кола «впливових людей» хочуть навіть легалізувати чорну археологію. Навіть коли вдається впіймати кримінальних копачів на «гарячому», їм загрожує лише умовне покарання. В Рескомі охорони пам’яток переконані: без створення не раз обіцяного спеціального антивандального підрозділу Криму нічого не вдасться зробити. Вони дуже сподіваються на створення повноцінної структури в системі МВС чи СБУ — з грамотними спеціалістами й транспортом. Лише так зможемо покінчити з пошестю розграбування.

Крим.