Цукор буде в ціні, тому і площі під солодкими коренями наступного року розширяться
Затужити по-справжньому встигли ще аж ніяк не всі. Насамперед тому, що до копання цукрових буряків у Хмельницькій області лише приступили. Дехто пояснює такі пізні строки тим, що технологічно корінці ще не готові до збору, не набрали необхідної цукристості. Але серед господарників ходять й інші версії: відкриття сезону переробки затягують заводи, котрим загрожує справжній дефіцит сировини.
За статистикою, область має зібрати буряки з 20 тисяч гектарів у сільськогосподарських підприємствах. Ще п’ять тисяч корінців значиться у приватних домашніх господарствах. Оскільки остання цифра викликає певні сумніви через відсутність не те що точного, а взагалі будь-якого обліку, зрозуміло, що основний врожай доведеться очікувати саме із цих двох десятків тисяч гектарів. Якщо згадати, що у кращі часи область збирала цукристі більш як із 120 тисяч гектарів, зрозуміло, наскільки критичною є бурякова маса нинішнього року.
Для двох районів бурякової проблеми взагалі не існує: в агропідприємствах Кам’янець-Подільського та Новоушицького його не посіяли жодної сотки. Площі у два та три гектари в Летичівському та Ярмолинецькому районах теж можна назвати символічними. Якби ці райони харчувались своїм цукром, то наступний рік їм довелося б прожити без солодкого.
На кінець вересня в області викопано корені всього на 1,2 тисячі гектарів. Половина із цієї цифри припадає на Шепетівський район. Він, найімовірніше, і буде рекордсменом. А пояснюється це тим, що місцевий цукрозавод подбав про свою сировинну зону. Те саме стосується і Теофіпольського району, який за площами зібраних коренів наздоганяє сусідів. І тут так само не можуть зволікати через те, що час запускати в роботу найпотужніший завод в області, а для цього потрібно мати хоча б тижневий запас сировини. Кращі господарства мають непоганий збір. Середня врожайність становить 434 центнери з гектара, що перевищує минулорічні показники цієї пори на 90 центнерів. Але все це лише початок і говорити і про загальну врожайність в області, і про ціну на буряк рано. Усі проблеми ще попереду. А поки що вони дали знати себе лише в тому, що замість восьми заводів, як це було торік, цукор збираються виробляти лише п’ять.
Подейкують, що на Волочиському цукрозаводі стартова ціна на сировину становитиме 220 гривень за тонну. Порівняно із колишніми 160 — 180 гривнями це вже перемога. Але селяни сподіваються: закупівельна ціна зросте і до 250 гривень за тонну.
Щоб дізнатись, наскільки всі ці чутки відповідатимуть дійсності, залишилось чекати небагато. Але дехто вже тепер прогнозує вартість майбутнього цукру. У його собівартості, здається, не залишилось жодної складової, яка б не зросла у ціні. Сподівання на перехідні запаси теж починають танути — не вічні ж вони врешті-решт. Отож логічна задачка вирішується просто: цукор буде в ціні. А коли так, то буряк знову треба сіяти.
Висновок цей зробили у багатьох районах. Сумніваються лише ті, хто назавжди втратив свої цукрові заводи і не має поруч переробки. Але хто знає, можливо, нові ціни на цукор виявляться переконливішими від нинішніх підрахунків на транспортні витрати.
А поки що відкриття цукрового сезону пов’язане не так з оптимістичними прогнозами, як із запитаннями. Скільки буряку буде викопано, чи вистачить його для хоча б мінімального завантаження потужностей переробки і за якою ціною врешті-решт заводи купуватимуть солодкі корінці, а значить, скільки усі ми платитимемо за цукор, знатимемо вже за кілька тижнів.
Хмельницька область.
Фото автора.
