Давно хотіла написати про роботу приватного детективного агентства. В останні роки в Луганську з’явилося кілька таких фірм, і активність зародження ринку служби розшуку здалася мені цікавою. Однак спроби вcтановити контакти з керівниками цих агентств позитивних для мене результатів не давали. Як тільки мої співрозмовники дізнавалися про сферу журналістського інтересу, намагалися скоріше ретируватися, посилаючись на крайню таємність свого заняття. На відміну від них, директор детективного агентства «Луганська служба пошуку» Олексій Бушаков висловив готовність розповісти про деякі нюанси специфіки роботи приватних українських детективів. Початок нашому спілкуванню поклав коментар Олексія з приводу небажання деяких його колег спілкуватися з журналістом.

До «Васі» краще не звертатися

— За останні два роки в Україні справді з’явилося багато пропозицій з розшукових послуг. Але динамікою розвитку це назвати важко через відсутність повної інформації про осіб, які пропонують такі послуги. Найчастіше пропозиції роблять дилетанти і шахраї. Не виключаю, що ви потрапили саме на таких. В Інтернеті сьогодні можна знайти багато безплатних приватних оголошень на кшталт «Весь спектр детективних послуг, швидко, конфіденційно і недорого. Звертатися до Васі. Контакти — мобільний телефон». Це дуже схоже на оголошення шахрая. По-перше, розшукові послуги швидко надати неможливо. До виконання завдання клієнта треба готуватися, збирати інформацію, перевіряти отримані дані, а потім уже виконувати замовлення. Тому собівартість наших послуг висока, коштують вони дорого — це по-друге. По-третє, якщо людина реально працює детективом, вона завжди розміщає в Інтернеті всі дані про себе — контактний номер стаціонарного телефону, поштову адресу, копію посвідчення про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності тощо. Зазвичай сайт солідного агентства або детектива розташований на платному хостингу, має своє персональне доменне ім’я, містить повну інформацію, у тому числі і банківські реквізити, відомості про керівника. На жаль, псевдодетективи беруть гроші, але не дають результатів своєї роботи. Вони обіцяють прослуховування мобільних телефонів, але воно нереальне, бо апаратура для цього коштує майже 400 000 дол., і навряд чи який-небудь детектив в змозі її купити. Сумнівно, що апаратуру, що виробляється за кордоном, пропустить митниця. Деталізацію телефонних переговорів або просто роздруківку вхідних і вихідних телефонних дзвінків, СМС-повідомлень приватні детективи теж не в змозі робити. По-перше, це незаконно, по-друге, таку інформацію надають у виняткових випадках органам МВС і СБУ під час розслідування тяжких і особливо тяжких злочинів і тільки на підставі ухвали судових органів на проведення виїмки такої інформації в оператора зв’язку. Взагалі, я маю зазначити, що шарлатани на нашому ринку — величезне лихо. Позбутися їх ми можемо лише в тому разі, якщо Верховна Рада, нарешті, ухвалить закон про приватну детективну (розшукову) діяльність.

Аморальна сама зрада подружжя, а не збір доказів невірності

— Повернімося до динаміки попиту на детективні послуги. Ви можете скласти соціальний портрет вашого клієнта і назвати найпоширеніші замовлення?

— Здебільшого нашими клієнтами стають люди, які можуть заплатити за недешеві послуги. Це бізнесмени і леді середнього класу, керівники великих підприємств, банківські установи і іноземці. Принагідно зазначу, що, незважаючи на луганську прописку, наше агентство працює по всій Україні і навіть за її межами. Звертаються до нас з різних причин. Комусь є що поділити з чоловіком, і якщо йдеться про зраду другої половини, то, природно, що чоловік, який заробив солідний статок, не бажає ділитися з коханцем своєї дружини. Підприємства звертаються по допомогу для проведення внутрішніх розслідувань. Скажімо, у поточному році нами розкрито кілька крадіжок у системі виробництва. Як ми встановили, злодії були серед співробітників фірми. До речі, у розкритті злочинів нам допомогла сучасна система детектора брехні «Поліграф». Крім того, до нас звертаються власники відомих торгових марок України, що страждають від підробок своїх товарів. Отриману інформацію про «піратів» і про підпільні склади фальсифікатів ми передаємо виробникам, які вживають заходів на законних підставах. Найбільший попит мають послуги прихованого спостереження з метою перевірки подружньої вірності, а також контролю за підлітками для виявлення небажаних зв’язків. Далі за шкалою популярності я б назвав пошук рідних і друзів, перевірку дівчат, які розміщують про себе інформацію в Інтернеті, бажаючи познайомитися з іноземцями і вийти заміж.

— А ось тут, будь ласка, детальніше. На вашу думку, чи не аморальне надання конфіденційної інформації про будь-яку людину за гроші?

— Що стосується подружньої вірності, то я вважаю, що чоловік чи дружина мають право знати правду про свою другу половину. Скоріше аморальна зрада, ніж виявлення такого факту. Найчастіше ми розкриваємо його на початковому етапі і тим самим даємо людям можливість зробити правильний вибір — простити одне одному і зберегти родину або ж по-хорошому розстатися. Ми не переходимо грань, не виходимо за рамки закону, тому багатьом клієнтам у наданні послуг доводиться відмовляти. Наприклад, не дуже давно до нас звернувся чоловік з Донецька, котрий побажав постежити за дружиною, оскільки має підозри в її невірності. Причому клієнт просив зафіксувати її з коханцем не на вулиці чи в кафе, а безпосередньо у ліжку. Ми йому чемно відмовили, посилаючись на те, що проникнення в житло громадян, у тому числі в готельні номери, є злочином.

Ще, приміром, просять прослухати телефонні переговори абонентів або надати деталізації номерів телефонів про вхідні або вихідні дзвінки. Від таких замовлень ми також відмовляємося. Як я вже казав, це незаконно і належить суто до компетенції правоохоронних органів і органів державної безпеки України. З приводу перевірок шукачів роботи — тут теж немає нічого аморального. Коли людина під час оформлення на роботу заповнює анкету, вона дає про себе всі відомості і, як правило, згоду на їхню перевірку. Та й роботодавець має право знати, кого збирається прийняти в колектив.

«Жучки? Нам це не потрібно»

— А забезпечити алібі ви можете? Або, скажімо, поставити «жучок»?

— Ні. Забезпечення алібі — це шарлатанство. Основне завдання детектива — збір об’єктивних і правдивих відомостей. Якщо ми почнемо комусь забезпечувати алібі і тим самим уводити когось в оману, це буде суперечити самій ідеї розшуку. Що ж стосується «жучків»... Такі дії однозначно підпадають під кримінальну відповідальність, і покарання за це може бути дуже суворим. Нам це не потрібно.

— Скажіть, Олексію, наскільки змінить ситуацію у правовому полі законопроект про приватну детективну діяльність? На які моменти ви б звернули увагу?

— Я виступаю за легалізацію нашої діяльності. Це, по-перше, дасть змогу очистити наш ринок від аферистів і дилетантів, дасть можливість вести контроль діяльності і регулювання правових відносин між суб’єктами розшукової діяльності, дозволить припиняти роботу детективів, що скоюють правопорушення або злочини, позбавить клієнтів від непрофесіоналізму. По-друге, що немаловажно, дасть українському приватному детективу офіційний правовий статус, що допоможе нашій судовій і правоохоронній системам.

Луганськ.