Кого і як дістане світова фінансова криза

У другій половині вересня динаміка падіння вартості активів підприємств металургійної галузі на фондовій біржі (ПФТС) набула рекордної швидкості. Це стало свого роду сигналом наполягати на черговій порції економічних преференцій. Уряд купився. Поза тим металурги одержали від Юлії Тимошенко небагато — тимчасову знижку на перевезення залізницею руди та коксу і право не сплачувати у вересні цільову надбавку за природний газ. Логічно. Бо хоч що б там казали, а восьмирічний період економічного зростання країни, очевидна переоцінка вартості акцій металургійних комбінатів на фондовому ринку, з одного боку, та очікувані наслідки від падіння попиту на метал — з другого, унеможливлюють плачевні наслідки для галузі й економіки — в цілому. Інвестиційна пауза для металургії видається повчальною, оскільки свого часу потужні металургійні комбінати відмовилися від будівництва власної сировинної бази — і тепер змушені втрачати на цьому багатомільйонні прибутки. Не така вже Прем’єр-міністр наївна, щоб не розуміти, що зголошуючись на преференції, вона вимушено компенсує недоотримані прибутки. А для країни інвестиційна пауза, як наслідок світової фінансової кризи, — це реальна передумова економічної кризи. На таку думку навели банкіри, які винні інвесторам 8,1 млрд. доларів. Схоже, забили на сполох державні та банки з найбільшими кредитними портфелями. З одного боку, велика розбіжність між офіційним та ринковим курсом гривні до американського долара, а з другого — потреба відповідати за позики перед західними кредиторами примусила їх вдатися до жорстких обмежень у роботі з клієнтами. Не виключено, що дійде і до пропозицій великим підприємствам достроково погасити ті чи інші кредити, про що на тижні попередили аналітики рейтингового агентства «Standard&Poor’s». Перший тривожний дзвіночок уже пролунав наприкінці тижня і відгукнувся ажіотажним попитом на гроші серед клієнтів. До слова, ті самі аналітики вважають, що кредитна корекція (умов надання і вартості кредитів) триватиме упродовж трьох місяців. Тьху, тьху, тьху — не постраждали б усі.

Цієї осені непереливки і металургам та хімікам, які також різко знизили обсяги виробництва. І виробникам харчових продуктів, які за 30-відсоткового зростання цін кілька місяців поспіль демонструють від’ємні показники. Це вже помітно знизило податкові надходження до держбюджету, що ускладнює фінансування соціальних програм.

Металургія, як базова галузь, фігурально кажучи, страхує життя економіки, проте передусім не забуває про своє. За умов хронічної фінансової недостатності. Адже, за статистикою, протягом останніх п’яти років купівельна спроможність гривні знецінилася приблизно удвічі, а долара США — в 2,2 разу. Тому ані металургів, ані банкірів інвестиційною паузою не злякаєш. А саме нею усі заплатять за падіння долара і зростання цін на нафту у світі — і економіка, і соціальна сфера. Ціна вже закладена в проект держбюджету на 2009 рік. Його номінальний прогнозний розмір (372 мільярди гривень), зважаючи на динаміку цін в країні, гарантує виконання загальнодержавного балансу, але не гарантує економічного зростання. Тим часом інвестиційна пауза — це добра нагода для металургів більше уваги приділити внутрішньому ринку, на що дуже розраховують будівельники.

Шукайте «довгі гроші»

За оцінками експертів, обсяг введення в експлуатацію житла в столиці цього року не перевищить 500 тисяч квадратних метрів (торік — 1,4 млн. кв. м). Причини зрозумілі. Оголошена Нацбанком «анафема» американській валюті та різкі коливання валютного курсу фактично зупинили житлове будівництво, яке споруджувалося за кредитні, так звані «довгі гроші». Банки фактично згорнули іпотечне кредитування, будівельні компанії почали консервувати об’єкти. Законодавці нарешті взялися заповнювати інвестиційну паузу. Переглянули норми будівництва та інвестування житла, окресливши сфери відповідальності між забудовником, інвестором та фондом операцій з нерухомим майном (законопроект прийнято в першому читанні), і, власне, фінансові механізми під час внесення інвестицій (на розгляді в комітетах).

Проект держбюджету на наступний рік популізмом не пахне. Там немає мільярдів для Мінбуду і для Мінжитлополітики на реалізацію програми «Доступне житло» та комунальні реформи. Зате є намір за рахунок збільшення статутних фондів держбанків профінансувати лікарям та вчителям держвнесок у 25 відсотків на купівлю квартир, що дасть будівельникам близько 6 мільярдів гривень. І є пропозиція — спочатку розібратися, хто за що відповідає і кому що належить в комунальному секторі перед тим, як виділяти кошти на реформи.

Ціни на газ вирішують усе

Власне, імпортні поставки електроенергії з Росії, як повідомив представникам ЗМІ прес-секретар Мінпаливенерго Фент Ді, розпочалися ще 15 вересня. Ліміт потужності — 500 МВт. Отже, саме на момент презентації громадськості проекту держбюджету-2009, коли, серед іншого, Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко запевняла про надпланові мільйони тонн вугілля, яке одержить країна за підсумками цього року, а багатьох брали сумніви, бо вже на той момент в Мінпаливенерго йшлося про вочевидь недостатні запаси енергетичного вугілля до опалювального сезону. І недарма. Адже саме з метою його поповнення і було прийнято рішення імпортувати дешевшу російську електроенергію. За словами міністра палива та енергетики Юрія Продана, вартість імпортної електроенергії становить 30—32 копійки за кВт-годину, тоді як собівартість електроенергії, яка вироблена українськими електростанціями на газі, — 42,3 копійки за кВт-годину. Поза тим недопоставки вугілля на ТЕС зумовив почасти позаплановий ремонт 2-го енергоблока Хмельницької АЕС. У причинах уже вирішив розібратися секретаріат Президента. Розібратися варто, але сам факт добре проілюстрував, що все вирішують ціни за природний газ.