Завдяки їм маємо перспективи стати конкурентоспроможними в Європі
Учора у Верховній Раді відбулися парламентські слухання «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави». Участь у них узяли народні депутати, представники уряду, Національної Академії наук, адміністрації Президента, місцевих органів влади тощо
«Сьогодні наука та науково-технологічна сфера перебувають у критичному стані. Упродовж останніх 20 років у державі був практично відсутній запит на наукові дослідження та високотехнологічні розробки», — зауважив, відкриваючи слухання, заступник Голови Верховної Ради Руслан Кошулинський.
Це, за його словами, свідчить про те, що держава не надає пріоритету цьому напряму. До того ж фінансується галузь за залишковим принципом.
«Нині ми говоримо про неефективну систему державного управління в науково-технічній сфері. Ми говоримо про відсутність довгострокового чи хоча б середньострокового прогнозування та планування соціально-економічного розвитку держави. Країна, яка має найсучасніші технології в галузі ракето-, літако- та суднобудування, електрозварювання тощо, не може сьогодні вийти на найвищі світові рівні», — зазначив головуючий.
У свою чергу голова Комітету з питань науки та освіти Лілія Гриневич зазначила, що, незважаючи на складну ситуацію в країні, маємо говорити про системні реформи, особливо у сфері науки. Бо наука є поштовхом до нових рішень в оборонному комплексі країни, вона створює та продукує нові технології, інноваційні продукти. Завдяки цьому наша країна має перспективи стати конкурентоспроможною в європейському просторі.
За словами депутата, нині є різні погляди на те, як має розвиватися управління наукою. «Є групи, які вважають, що треба все зберегти як є, збільшивши лише фінансування. Є також групи, які виступають за розформування Національної Академії наук і приєднання інститутів до університетів», — сказала вона. Сама Л. Гриневич не є прихильником ні першого, ні другого варіанта. «Ми повинні знайти саме той формат функціонування та розвитку науки і ті стимули для вкладання в науку та її фінансування, які будуть найбільш сприятливі для України в сучасних умовах», — додала парламентарій. Саме цьому й присвячені слухання.
Л. Гриневич нагадала, що при комітеті було підготовлено проект закону про науку: «Законопроект ще не внесено до парламенту. Є низка питань, які обов’язково треба передбачити. Зокрема, зберегти ротацію керівних кадрів у науці, оздоровити моральний клімат, подолати цифровий розрив між Україною та розвинутими країнами світу. Максимально розширити можливості для залучення приватного капіталу, змінити фіскальну політику для стимулювання інноваційної діяльності». Йтиметься також і про соціальний захист учених. «Бо маємо безпрецедентний відтік з країни через низьку оплату праці та відсутність кар’єрної мотивації для молодих вчених», — зауважила народний депутат.
Докладніше читайте в наступному числі газети.
Вл. інф.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Лілія Гриневич — голова Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради, Жанна Таланова — менеджер з аналітичної роботи Національного Темпус-офісу в Україні та Світлана Калашнікова — перший заступник директора Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України зліва направо).
