Корупція має бути подолана

Після традиційного узгодження лідерами фракцій порядку денного на пленарне засідання лідер фракції «НУ—НС» В’ячеслав Кириленко заявив, що, незважаючи на заяви після консультацій між фракціями БЮТ, «НУ—НС» і Блоку Литвина про можливість погодження порядку денного з цими трьома політичними силами, його знову сформували фракції Партії регіонів і БЮТ. «Знову до порядку денного не внесено питання про скасування депутатської недоторканності, зате досягнуто домовленості про святкування 90-річчя комсомолу», — сказав він. Петро Симоненко (КПУ), реагуючи на цю заяву, запропонував позбавити недоторканності не тільки народних депутатів, а й суддів та Президента.

Після цього народні депутати перейшли до розгляду питань порядку денного, першим із яких був проект постанови про рекомендації парламентських слухань «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)». Однак голосування показало, що на її підтримку висловилися лише 166 народних депутатів. Адам Мартинюк (КПУ) зазначив, що, з одного боку, комуністи повинні підтримувати соціальні питання, але запропонована постанова містить чимало неприйнятного.

Натомість Іван Попеску (фракція Партії регіонів) нагадав, що Україна відповідно до взятих зобов’язань до 30 жовтня 2008 року вже повинна подати першу доповідь про виконання Європейської соціальної хартії, тож парламент мусить розглянути це питання. Відтак, щоб у Верховної Ради залишилася можливість ще раз проголосувати за цю постанову, більшість народних депутатів проголосували за відправлення цього документа на доопрацювання.

Далі, як зазначив Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк, парламент розглянув дуже важливий законопроект — про внесення змін до закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом». Заступник голови Держкомітету фінансового моніторингу Станіслав Клюшке, який представляв цей документ, підкреслив, що він цілковито спрямований на боротьбу з корупцією. Також доповідач повідомив, що за час роботи Держкомітету до правоохоронних органів передано 1850 справ стосовно підозр у відмиванні коштів на загальну суму, що її «навіть страшно озвучувати». Якщо не ліквідувати, то принаймні зменшити обсяги відмивання коштів пропонується за рахунок розширення переліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу за рахунок нотаріусів, адвокатів, суб’єктів підприємницької діяльності, що надають юридичні послуги, торговців нерухомістю (ріелтерів), операторів поштового зв’язку (в частині здійснення ними переказу грошей), торговців дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, аудиторів, юридичних осіб, які проводять будь-які лотереї, суб’єктів підприємницької діяльності, що надають послуги з бухгалтерського обліку, та деяких інших представників нефінансових професій. Ці суб’єкти первинного фінансового моніторингу, зокрема, повинні вживати посилені застережні заходи стосовно клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними операцій із відмивання доходів та фінансування тероризму, наприклад, у разі встановлення і здійснення ними ділових відносин з іноземними політичними діячами та зарубіжними фінансовими установами. Законопроект також передбачає запровадження механізму зупинення фінансових операцій, пов’язаних із відмиванням доходів. Однак, як зазначив народний депутат Станіслав Аржевітін («НУ—НС»), у разі ухвалення законопроекту в запропонованій редакції навіть у сільських поштових відділеннях доведеться тримати спеціальну людину, яка відповідатиме за фінансовий моніторинг. Підбиваючи підсумки обговорення, Арсеній Яценюк закликав народних депутатів не зводити цей законопроект до боротьби з тероризмом, бо найважливіше, що закладено до цього документа, — це моніторинг політичних діячів, бо сьогодні левова частка української політики задіяна в незаконних оборудках. «Політична корупція має бути подолана», — зазначив він та закликав парламент не зупинятися на цьому, а ухвалити ще й законопроект про декларування видатків, бо часто одяг політиків коштує більше, ніж зазначено в декларації про доходи. За ухвалення цього законопроекту в першому читанні проголосували 345 народних депутатів.

Від протидії відмиванню коштів парламентарії перейшли до питання, яке стосується протидії насильству в сім’ї, та 331 голосом ухвалили в цілому як закон деякі зміни до законодавчих актів.

Так само в цілому Верховна Рада більш як 300 голосами ухвалила закони про внесення змін до статей 155 і 156 Кримінального кодексу (щодо розбещення неповнолітніх) та про внесення змін до законів «Про електроенергетику» та «Про альтернативні джерела енергії» (щодо встановлення спеціальних «зелених» тарифів на електричну та теплову енергію).

Насамкінець народні депутати заслухали звіт тимчасової слідчої комісії з розслідування причин смерті 17-річного підлітка в місті Краматорську Донецької області і настання масових ускладнень після проведення вакцинації проти кору та краснухи серед населення Донецької області, а також правомірності застосування вакцини, якою було проведено зазначені щеплення. Голова ТСК народний депутат Віктор Корж повідомив, що всі постраждалі були вакциновані індійською вакциною, яка не пройшла держреєстрацію в Україні, тобто були вакциновані незаконно. Ця вакцина надійшла до України як гуманітарна допомога від Міжнародного фонду «ЮНІСЕФ». Окрім того, комісія дійшла висновку, що лише 20 відсотків представників вікової групи, що підлягала імунізації, потребували цього. Відтак В. Корж зазначив, що ТСК наполягає на притягненні винних осіб до кримінальної відповідальності.

На початку засідання головуючий привітав із днем народження народних депутатів Василя Кисельова та Сергія Гриневецького.