Ранкове засідання 23 вересня
Затим 392 голосами прийняли у другому читанні проект змін до деяких законів щодо державної підтримки сімей, які всиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Затим 392 голосами прийняли у другому читанні проект змін до деяких законів щодо державної підтримки сімей, які всиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. У своїх виступах парламентарії особливо акцентували увагу на тому, що основне завдання цього документа — урівняти у правах батьків, які народжують дітей і усиновлюють їх: вони повинні розраховувати на однакову підтримку від держави. Так, за даними міністра у справах сім’ї, молоді та спорту Юрія Павленка, не так давно кожну третю дитину в Україні усиновлювали іноземці. Нині картина змінюється на краще. А ухвалений закон сприятиме цьому. Водночас Микола Томенко зазначив, що, приймаючи такі законопроекти, важливо враховувати, щоб передбачені пільги для родин, які хочуть усиновити дитину, не спонукали до своєрідного заробітчанства на дитячих долях. Тож слід, щоб держава не лише давала кошти, а й контролювала, як вони витрачаються.
Потім народні депутати заслухали доповідь голови Комітету з питань культури і духовності Володимира Яворівського. Він поінформував про необхідність підтримки проекту закону про перелік пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації (у другому читанні). Нині будь-яка пам’ятка культури не може бути приватизована, проте є чимало фактів, коли в обхід закону такі об’єкти вже перейшли у чиюсь власність. До запропонованого переліку увійшли об’єкти, які особливо охоронятимуться законом. Його складали протягом шести років і узгоджували з усіма обласними радами. Документ підтримали більшістю голосів. Так само у другому читанні ухвалено проект закону про сільськогосподарський перепис.
Далі народні обранці вирішили без обговорення проголосувати за низку законопроектів. Так, зокрема, прийнято документи про встановлення і зміну меж Андрушівського і Коростишівського районів Житомирської області, міста Баранівка Баранівського району Житомирської області та міста Новояворівськ, що на Львівщині. Також депутати проголосували за віднесення селища міського типу Батурин Бахмацького району Чернігівської області до категорії міст районного значення, а також дали ім’я новоутвореному населеному пункту Сімферопольського району Автономної республіки Крим. Так само без обговорення ухвалено проект постанови про уточнення найменування окремих населених пунктів Дубенського та Здолбунівського районів Рівненської області.
Парламентарії також ухвалили в першому читанні зміни до закону України про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), до деяких законодавчих актів, покликаних удосконалити фінансові механізми здійснення інвестицій у будівництво житла. Народні обранці також встигли ратифікувати Угоду між Кабінетом Міністрів та урядом Російської Федерації про реадмісію.

З виступу Петра Симоненка (КПУ)

Події в Грузії й незаконні поставки туди зброї з території України свідчать, що саме в Україні буйно розцвів новий вид бізнесу — торгівля смертю. Незаконна торгівля зброєю й те, що відбувається у нас в Україні, здійснюється насамперед, безумовно, під контролем вищих посадових осіб. А це обкрадання армії, це збагачення окремих ділків, це загострення відносин у світі, це загострення взаємин з нашими сусідами й багато чого іншого.
Ми з вами є свідками, що в результаті приховування злочинів з незаконної торгівлі й поставок зброї страждає народ України. Я хочу нагадати про те, як вибухали в місті Артемівську боєкомплекти, потерпало місто, як у Новобогданівці тричі підривали для того, щоб сховати свої злочини ті, хто поставляв незаконно зброю. Як у Лозовій останнім часом на 61-му арсеналі все відбувалося. Я ці слова виголошую з тією тривогою стурбованості, тому що у нас більш як 2 мільйони тонн боєприпасів в 34 арсеналах.
Сорок восьмий арсенал. Утилізація ракет і боєприпасів розташована на відстані трьох кілометрів від міста Калинівка Вінницької області. Цей арсенал розміщено на ділянці загальною площею понад 1000 гектарів. У місцях зберігання боєприпасів перебувають артилерійські, мінометні снаряди і елементи, реактивні та гранатометні снаряди, а також значна кількість боєприпасів до стрілкової зброї.
Слід зазначити, що на арсеналі через недостатню кількість сховищ більша частина реактивних снарядів перебуває на майданчиках відкритого зберігання без передбаченого накриття, під прямим впливом сонячних променів і атмосферних опадів.
Місця зберігання боєприпасів не обсипані валами ґрунту, в окремих місцях відсутні під’їзди до пожежних водойм, охорона території здійснюється підрозділами ВОХР, що складаються з жінок-пенсіонерів.
У разі виникнення — особливо таких позаштатних ситуацій, коли підривають спеціально для приховування злочинів — під зону практично суцільного ураження потрапляє 15 населених пунктів, тобто 60 тисяч осіб.
Ми, фракція комуністів, сьогодні пропонуємо негайно закон про створення спеціальних слідчих комісій. Щоб спеціальна слідча комісія, створена Верховною Радою, з розслідування злодіянь нинішнього режиму з поставок зброї до Грузії, серйозно зайнялася й ось такими питаннями.

З виступу В’ячеслава Кириленка («НУ—НС»)

Третій тиждень порядок денний формується фактично створеною діючою новою більшістю у складі Партії регіонів, Блоку Юлії Тимошенко. Наша фракція вносить свої пропозиції, безумовно, лише одиниці з цих пропозицій потрапляють до порядку денного. Це означає, що парламент працює в режимі неврахування пропозицій тих фракцій, які не ввійшли до нової прокремлівської більшості. Це погано, це означає, що парламент не схильний до конструктивної роботи, а схильний до врахування позицій лише двох фракцій. Безумовно, довго так продовжуватися не може. Ми прихильники того, щоб нова коаліція в парламенті утворилася якомога швидше.
Ми другий тиждень наполягаємо на внесенні до порядку денного питання про скасування депутатської недоторканності. Воно готове. Конституційний Суд дав позитивний висновок: депутати в будь-яку мить своєї роботи можуть натиснути кнопки і зняти з себе депутатську недоторканність. Але депутати із фракції Партії регіонів, блок Тимошенко, комуністи й інші шукають приводи, аби не натиснути ці кнопки за зняття із себе депутатської недоторканності. Це погано, бо це порушення зобов’язань, які взяті більшістю фракцій перед виборцями.
Нова більшість штампує ті закони, які у багатьох випадках шкодять нормальному розвиткові країни і ускладнюють майбутнє вже найближчим часом. Коли це робить Партія регіонів — це їхній вибір. Коли в цьому бере участь блок Тимошенко, ми не перестаємо дивуватися. Колеги із блоку Тимошенко проголосували за закон про референдум. Чому вони відкрили дорогу? Вони відкрили дорогу референдуму про статус російської мови як другої державної, вони відкрили дорогу іншим, абсолютно політизованим і резонансним референдумам, які будуть сварити між собою український народ.
Наші колеги із блоку Тимошенко проголосували за законопроект Януковича про держслужбу і підтримали у цьому тексті запровадження російської, по суті, як другої державної.
Ми розуміємо, коли ці пропозиції вносить Партія регіонів, ми завжди бачили їх своїми опонентами, у них така думка. Але ми протестуємо, коли кнопки за цю норму натискають депутати від блоку Тимошенко і при цьому розповідають виборцям, що вони — демократи і патріоти. 25 голосувань за три тижні уже засвідчили, що, на жаль, з боку наших колишніх партнерів із БЮТ, це не так.
З приводу коаліції. Я офіційно, як голова «Нашої України», передав Блоку Литвина і Блоку Юлії Тимошенко програмові принципи діяльності нової парламентської коаліції. Хтось уже охрестив їх ультиматумом, але це лише пошук приводу, щоб відкинути наші пропозиції. Тому що ці пропозиції містять три розділи: перше — захист державного суверенітету, друге — захист демократії, третє — захист європейського вибору України.
Додатково хочу зазначити, що жодних переговорів із Партією регіонів і тим більше з комуністами, «Наша Україна» не веде. Той, хто стверджує із табору опонентів протилежне, нехай наводить факти, свідчення, прізвища. А якщо цих прізвищ навести не може, нехай не вводить в оману наших виборців.

З виступу Миколи Азарова (Партія регіонів)

Партія регіонів глибоко переконана, що за сьогоднішньої економічної ситуації у світі та у країні жодна гілка влади не має права безоглядно захоплюватися політичними маневрами. Насамперед тому, що світова економіка поринає в найбільшу з часів «великої депресії» економічну кризу. А потрібно розуміти, що наша економіка абсолютно залежна від світової: ринків енергоносіїв — з одного боку, і ринків збуту продукції українського експорту — з другого.
Що відбувається? Руйнуються ще вчора непорушні колоси світової фінансової системи, котрі забезпечують світовий обіг грошей. Провідні економіки світу, передусім американська, звідусіль стягують грошові ресурси, щоб залатати дірки, що утворилися. Стаються обвали на фондових ринках, різкі коливання цін на нафту.
На відміну від усього світу, наш уряд рапортує про успіхи, нічого не роблячи для попередження й пом’якшення проблем, що зростають. У нас є всі підстави стверджувати, що Україна перед наростаючою хвилею кризи виявилася такою само незахищеною й уразливою, як і наші прикарпатські, придунайські села. Уряд не підготував країну до безгрошів’я на зовнішніх ринках і до стрімкого — більш як в 1,5 разу порівняно з аналогічним періодом минулого року — зростання витрат внутрішнього виробництва.

Більше того, уряд збирається позичати наступного року більш як два мільярди доларів. І це тоді, як за 8 місяців вартість кредитів для нашої країни зросла на 7 відсотків. Тобто ми тепер позичатимемо дорожче, ніж після дефолта 2000 року.
Наша країна за 7 місяців завозила товарів майже на 12 мільярдів доларів більше, ніж експортувала. Дотепер позитивний платіжний баланс, незважаючи на таке значне від’ємне сальдо, підтримувався за рахунок припливу іноземних кредитів та інвестицій. Але найближчим часом про цей спосіб підтримки платіжного балансу доведеться забути. Водночас українська економіка не в змозі нині замістити імпорт і наростити експорт. Темпи зростання промислового виробництва впали вдвічі.
Фракція Партії регіонів наполягає на беззастережній деполітизації розгляду економічних питань. Нам негайно потрібно спільними зусиллями затвердити антикризові заходи.
Інструментом таких антикризових заходів має бути державний бюджет, а також термінові дії, які передбачали б:
— створення стабілізаційного національного резервного грошового фонду для оперативного реагування на кризові прояви фінансового і фондового ринків;
— дбайливу, ощадливу витрату бюджетних коштів;
— бюджетну підтримку і стимулювання вітчизняного товаровиробництва;
— активізацію державної інвестиційної політики;
— погоджену між урядом, парламентом і Національним банком кредитно-грошову політику стабілізації та стимулювання економічної активності;
— проведення гнучкої валютно-курсової політики, що забезпечує прийнятний платіжний баланс і ліквідність банківської системи.
Я ще раз хочу підкреслити: ті, хто сьогодні стурбований лише тим, що можуть втратити владу, повинні усвідомити, що втратити вони можуть не тільки владу, а й усю країну. Ніяке й нічиє крісло не вартує економічної безпеки країни. Ніякі політичні програші й перемоги тих або інших політичних сил не вартують благополуччя економіки, добробуту людей.

Із виступу Володимира Литвина (Блок Литвина):

Дивлячись на те, що відбувається на вулиці, в сесійній залі, згадуємо відомі слова класика: «Пливе нудьга, пливе безнадія і стиха хлипає сум». Ми робимо вигляд, що нічого в нас не відбувається, імітуємо бурхливу діяльність. Зроблено багато помилок, у тому числі й Верховною Радою України. Що потрібно нам зробити надалі? Не допускати помилок, і ситуація зміниться на краще. Друге. Всі процеси спрямувати в конструктивне річище. Чому ми не розглядаємо проект державного бюджету на 2009 рік? Очевидно, розрахунок полягає в тому, що зміниться ситуація, зміниться конфігурація і тоді буде новий бюджет. Але бюджет потрібен для країни. Цілком очевидно, що він не потрібен для тієї чи іншої політичної сили. Ми з вами багато говорили про ситуацію на селі, чому не розглядаємо зміни до державного бюджету на 2009 рік загалом і зокрема в тій частині, яка стосується села? У нас іде змагання, хто більше внесе законопроектів. Давайте внесемо законопроект, під яким підпишуться представники всіх фракцій.
Чому ми не розглядаємо проблему, пов’язану з Харківським авіаційним підприємством? Минулого тижня було доручення відповідним комітетам внести проект постанови про підтримку лікувальних закладів медичного забезпечення інвалідів. Той проект, який пропонувався, дружно заблокували. Нового немає, і зробили вигляд, що тему закрили.
Кричущий приклад у Чернігівській області: в 32 селах немає людей, у 72 селах живе до п’яти осіб. Очевидно, проблема вимирання нації має стати темою для розгляду у Верховній Раді України. А ми говоримо про міжнародні процеси, події на Кавказі, забезпечуємо випускання пари. Ми маємо відреагувати на ціновий чинник на продукти харчування. Країна стогне. Давайте заслухаємо ці питання і приймемо відповідні рішення щодо зарплат. Усі чудово знають, що заробітні плати в Україні занижено втричі. Відповідні законопроекти провалено, внесено нові, й ніхто не хоче їх розглядати. Ми мали прийняти рішення по дорожньому руху, але не прийняли. Нині, очевидно, знову ми його не прийматимемо.
Тому наша пропозиція залишається чіткою й однозначною: не заплющувати очі. Треба Президенту, уряду, Верховній Раді провести серйозну розмову про те, що відбувається в країні. Відійти від ультиматумів з приводу того, як організовувати наше життя. В нас є шанс виправити ставлення до Верховної Ради України. Сьогодні ми маємо дику ситуацію: начебто український народ начебто посилає своїх представників у Верховну Раду (тобто нас з вами) і ненавидить їх лютою ненавистю. За такого підходу Україна не має перспективи. Тож давайте говорити і діяти в практичній площині. Наша позиція була і залишається конструктивною.

Із виступу Івана Кириленка (БЮТ)

У нашому розпорядженні визначальний саме цей тиждень. У всіх парламентських сил є декілька днів на переговори, оцінку базових принципів потенційних партнерів і, власне, прийняття остаточного рішення. Наша позиція проста і зрозуміла: ми — за стабільну економіку і політику, за стабільну і сильну державу, тому категорично проти перевиборів як способу врегулювання політичної кризи. Ми за те, щоб парламент домовився в будь-якому форматі, що забезпечить суверенітет, цілісність наших кордонів, національну самоідентифікацію, державну українську мову, добрі стосунки із сусідами, європейську перспективу. У трьох речах треба негайно визначатися.
Перше. Вже всім очевидно — в державі небезпечно деформована вертикаль державної влади. Ті, хто її формує і реалізує (а за Конституцією — Кабінет Міністрів), від неї фактично відсторонені. На його голову покладена вся відповідальність, а прав — нуль. Значна частина рішень заблокована. Потреба якомога більше насолити діючому прем’єру. А чи солодко від цього країні і людям — питання другорядне. З усіх кутків нині підбурюють відставку уряду. Комусь таки дуже хочеться, щоб країна остаточно впала в кому. Не потрібні ні бюджет наступного року, ні Євро-2012, ні реформи, взагалі нічого не потрібно, крім нової бійні у вигляді дострокових виборів. Вважається, що хтось у цій ситуації щось виграє, особливо, якщо пощастить нейтралізувати БЮТ і його лідера. Всім, хто про це мріє, у нас одна відповідь: не переймайтеся, панове, нічого у вас не вийде.
Друге. Незаслужено переоцінена роль коаліції. Хто додумався записати в закон таку жорстку вимогу: є коаліція — все добре, немає — вся держава паралізована? Такого немає в жодній країні світу. Роль коаліції — створити уряд і забезпечити йому лояльну підтримку. Що відбулося в нас? На цих двох аркушах — коротке рішення фракцій, що утворили демократичну коаліцію. Через два пункти — що не збіглися в оцінках подій, які відбулися за межами рідної неньки-України, коаліцію розвалили. Унаслідок у країні повний колапс. З країни тікають інвестори, лихоманить гривню, хто домовлятиметься за газ — мало кого хвилює. В пориві емоцій грюкнули дверима і пішли.
Одночасно з трагічними подіями на Кавказі величезну трагедію пережив і переживає власний народ. Не тисячі — мільйони наших співвітчизників на Правобережжі через природні катаклізми залишилися без даху над головою. У ті дні, коли уряд щоденно рятував людей на Прикарпатті, наші колеги залюбки поливали нас на засіданні грузинського парламенту. Коли не своя біда ближча, ніж горе грузинського парламенту, коли не своя біда ближча, ніж горе власного народу. Це не парадокс?
Третє. Долати чи лікувати доведеться ще одну типову вітчизняну хронічну хворобу — кризу глибокої недовіри і постійних підозр всіх і вся. Виборці вимагають одного — не виборів, а домовлятися й об’єднувати зусилля заради держави та інтересів людей. Різниці в перших пунктах програм політичних сил немає: сильна держава, більше прав на місцевий рівень, соціальні проблеми, пенсії, пріоритети освіти, охорони здоров’я. То нехай це буде у спільному знаменнику, а за дужки винести дискусійне і не особливо актуальне.
Ми не ставимо жодних ультиматумів. У нас надзвичайно прості і зрозумілі умови. На їх основі пропонуємо об’єднуватися або ще краще — повертатися. І негайно до роботи.

Надiя Смiян
Фото Олександра КЛИМЕНКА.