Шановна редакціє!

Звертається до вас група колишніх і нині діючих офіцерів Міністерства внутрішніх справ у надії на вашу допомогу у відновленні справедливості.

Наші поневіряння, пов’язані з одержанням житла, тривають ось уже більш як сім років. У 2001 році Балаклавська райдержадміністрація з метою поліпшення житлових умов працівників райвідділу міліції передала Управлінню МВС України в м. Севастополі розташовану по вул. ім. 7 листопада в Балаклаві чотириповерхову будівлю казарми колишньої військової частини. Передбачалося її реконструювати для того, щоб чотири поверхи (48 квартир) надати працівникам міліції (у т. ч. 20 — співробітникам Балаклавського РВ УМВС), а надбудовані два поверхи продати для покриття витрат будівельників.

У другій половині 2003 року реконструкцію закінчили, і чотири поверхи були готові для вселення родин співробітників міліції. Але будинок в експлуатацію не здали — за поясненням будівельників, необхідно було закінчити роботи на двох останніх (надбудованих) поверхах. Проте, у серпні 2003 року ми підписали контракт із Управлінням МВС України в м. Севастополі про надання нам протягом 6 місяців службових квартир, нам видали оглядові листи. Відтоді тягнеться здавання будинку в експлуатацію, а для нас придумують усе нові версії пояснень, чому ми не можемо одержати своє житло.

Із серпня 2003 року і дотепер при розподілі житла співробітникам севастопольської міліції чомусь не брали до уваги чергу балаклавських міліціонерів, а на наші звернення відповідали: «Вам попередньо розподілена житлоплоща, чекайте закінчення будівництва». Багато хто з тих, кому була розподілена житлоплоща, встигли звільнитися, деяких перевели на інше місце служби.

Тепер керівництво УМВС України в м. Севастополі нам пояснює, що житлоплоща в споруджуваному будинку була розподілена незаконно, тому наших претензій ніхто не розглядатиме, тим більше що й будинку наче як уже і немає. З розмови з керівником будівельної фірми нам стало відомо, що за рішенням суду будинок нині належить йому. Тому і квартир для працівників міліції в ньому вже немає.

На нашу думку, такий розвиток подій може пояснюватися тим, що будинок розташований в елітному районі Севастополя: у центрі Балаклави, поблизу набережної. Невже з самого початку ніхто не планував надавати нам квартири безплатно?

Сподіваємося, шановна редакціє, що публікація в газеті «Голос України» історії наших пригод допоможе знайти відповідь на запитання: чи одержимо ми наші квартири?

З повагою,

Сергій Іванович Кузнєцов, полковник міліції у відставці;

Олександр Олександрович Луб’яний, майор міліції;

Вадим Анатолійович Анісімов, майор міліції;

Таїсія Іванівна Петринчук, майор міліції;

Сергій Олександрович Петринчук, пенсіонер МВС;

Сергій Григорович Кошолап, майор міліції;

Олександр Вікторович Гура, майор міліції;

Сергій Миколайович Куліш, майор міліції.

Коментар для «Голосу України»

Прокоментувати ситуацію, викладену в листі, ми попросили заступника начальника Управління МВС у м. Севастополі полковника міліції Сергія Петрушка:

— У 2001 році з будівельною фірмою було укладено договір на реконструкцію приміщення казарми, держава у вигляді векселів переказала підряднику сім мільйонів двісті тисяч гривень. Потім цю суму не зарахували, тому що будівельники нібито в Макіївці на приблизно таку само суму віддали місцевим міліціонерам квартири. У балаклавське будівництво МВС почало вкладати «живі» гроші — сім мільйонів дев’ятсот тисяч.

Перевіркою встановлено, що в Донецькій області квартири передали МВС тільки на папері — заявлене до передання житло фірмі не належить. Відповідно, на балансі міністерства ніяких квартир, нібито переданих будівельниками, не значиться.

За цим фактом МВС проводить перевірку і вирішує питання про порушення кримінальної справи.

Кошторисна вартість будівництва, як я вже сказав, сім мільйонів сто тисяч. Жодних офіційних паперів про подорожчання будівництва від фірми на нашу адресу не надходило. Крім того є постанова Кабміну, в якій зазначено: вартість квадратного метра житла фіксується на момент одержання перших грошей.

Документи про здавання-прийняття виконаних робіт ні я, ні будь-хто від нашого управління, як від замовника, не підписував. У паперах є два підписи, але обидва належать виконавцеві робіт.

За минулі роки вже було шість судів, що визнали договір недійсним. Головна причина такого рішення — тендера не було.

ВІД РЕДАКЦІЇ

У той час, коли лист і коментар готувалися до друку, агентство нерухомості активно почало пропонувати до продажу житло в споруджуваному будинку. Є інформація про те, що в суді розглядається як мінімум один позов за фактом володіння тими самими квадратними метрами двома господарями.

Найближчим часом газета до порушеної теми повернеться докладніше.