Найбільший у Європі метеорит знаходиться на території Вінницької області. Днями у Вінниці відбудеться четверта за роки незалежності держави Міжнародна конференція «КАММАК — комети, астероїди, метеори, метеорити, астроблеми, кратери», присвячена взаємодії малих тіл Сонячної системи з планетами й утворенню ударно-вибухових геоструктур. Її учасники, як і в попередні рази, знову побувають у кратері, утвореному космічним тілом.

Подія планетарного масштабу відбулася приблизно 400 мільйонів років тому на межі нинішніх Липовецького й Іллінецького районів Вінниччини. Із землею зіткнулося космічне тіло. «Зоряна рана» досі нагадує про себе метеоритним кратером. Сам метеорит «зарився» в землю на глибині приблизно 800 метрів.

— Я знаю про те, що є люди, які готові профінансувати роботи з діставання зоряного «камінця» на поверхню, — каже директор Вінницького планетарію Марія Левченко. — Це — дуже багаті люди. Але навіть їхні великі гроші не допоможуть. Нема такої техніки, щоб підняла на поверхню тіло вагою 40 мільйонів тонн. Вчені припускають, що саме стільки важить схований у землі метеорит.

Діаметр метеоритного кратера становить більше семи кілометрів. Нині на цьому місці заглибина — від десяти й більше метрів. Знаходиться кратер поруч з селами Іванька Липовецького та Лугове Іллінецького районів. Тут, на полях, досі знаходять частинки метеориту. Три з них, вагою від трьох до 25 кілограмів, торік виявили у селі Калитинка Іллінецького району з допомогою металошукача. Чорне каміння перевірили в Києві Там підтвердили: метеорит.

Метеоритний кратер жителі навколишніх сіл називають одним простим словом — жорна. Чому? Не знають. «Жорна та й жорна», — тільки й знизали плечима співрозмовники. А Валерій Парубок з Лугового ще й показав справжні жорна. Виготовив їх колись його дід. З того самого метеоритного каменю. «Та оці всі підмурки коло наших хат з цього самого каменю, — каже пан Валерій. — Жорна добре тримають тепло. Але хати з такого каміння не мурують». Сусіднє з Луговим село називається Жорнище.

Ландшафт в ущелинах кратера однаковий: кам’яні гори, на яких ростуть трави і дерева. Форма у них — незвичайна: плоскої форми камінці так припасовані, ніби тут добре постаралися мулярі. Та частинка каміння, що на поверхні, — крихка. У деяких місцях можна навіть рукою надломати. В одному місці каміння настільки вибрали, що утворилася заглибина, схожа на тунель. Селяни беруть звідси і каміння, й глину. Ще на під’їзді до кратера з боку села Іванька земля встелена камінням неприродного кольору з буро-коричневими відтінками.

Трави ростуть на зоряному камінні

Марія Левченко зізналася, що найбільше їй подобається заготовляти лікарські рослини саме у метеоритному кратері. Там, здається, представлено половину світової ботаніки. Що характерно, рослинки ростуть безпосередньо на камінні. «На зоряному камінні, — уточнює жінка. — Таким чином, вони вбирають в себе космічну енергію. Чай з таких рослин, мені здається, особливий. І ті, кого пригощаю ним, теж такої думки».

Полин, чебрець, ромашка, звіробій, багато видів польових квітів — все це можна побачити нині у кратері. Тут же ростуть кущі, дерева.

— Є люди, яких мої чаї цікавлять менше, — продовжує співрозмовниця. — Сучасні багатії взяли моду вставляти у перстні замість діамантів частинки зоряних камінців. З Іллінецького кратера каміння непридатне для цього. Але в нас знаходять частинки метеоритів, які підходять для такої справи.

Найбільший у світі агат

— У мене є інформація про те, що свого часу це місце було засекречене, — каже директор Липовецького районного архіву Олександр Роговий. — Оці камінці, що ви бачите, хоч і нагадують пісковики, але насправді це граніт, що спікся при дуже високій температурі. Після падіння метеорита земля у кратері і навколо нього охолоджувалася не один рік. Засекретили це місце після того, як тут дослідники виявили частинки алмазів.

За словами директора архіву, тут знайшли найбільший у світі агат. Його розміри — 14,5 на 25 на 32 сантиметри. Нині він знаходиться в одному з природничих музеїв Берліна. Яким чином туди його доставили, інформації з цього приводу Олександр Роговий не знаходив ніде.

— Каміння з кратера носять мішками, — каже Олександр Роговий. — Одні беруть його, щоб збудувати підмурки, інші — на сувеніри.

Каміння тут багато, а ось інформації про цю зоряну рану (вчені називають її астроблема) — дуже мало. Анастасія Сплодитель, учениця 11-го класу Липовецької школи №3, взялася дослідити дану астроблему. Дівчинка є членом Малої академії наук. Свою роботу «Іллінецька астроблема — зоряна рана землі» вона захищала на академічному засіданні.

— В обласній бібліотеці імені Тімірязєва, — каже Настя, — мені нічого не вдалося знайти з даної тематики, крім деяких газетних публікацій. — Тому основну частину матеріалу почерпнула з Інтернету. Деякі з фактів надав директор нашого районного архіву Олександр Роговий. Чи не найбільший інтерес під час захисту роботи, каже дівчинка, викликали ті факти, де йшов опис мого відвідання кратера. Я подала в ньому, здається, всі деталі, які побачила під час екскурсії. Навіть написала про свої відчуття під час перебування у кратері.

Вінницька область.

На знімку: 400 мільйонів років тому тут впав метеорит, на зоряному камінні ростуть і трави, й дерева.