Нині Україна, забезпечуючи потреби у нафті та природному газі за рахунок власного видобутку відповідно на 10—15 та 20—25 відсотків, належить до енергозалежних держав, а реальні запаси вуглеводнів не можуть забезпечити стабільного нарощування власного видобутку нафти і газу в Україні.

Проте, якщо врахувати, що приріст розвіданих запасів вуглеводнів є стратегічним завданням нафтогазової промисловості України, а нерозвідані ресурси вуглеводнів сягають майже 50 відсотків від початкових, то це означає, що за умови раціонального використання наявних розвіданих запасів вуглеводнів і нарощування обсягів геологорозвідувальних робіт, можна створити потужну сировинну базу для подальшого збільшення обсягів видобутку енергоресурсів на власній території.

І задля цього конче потрібно розв’язати важливу науково-технічну проблему — проблему наукового обґрунтування оцінки перспектив нафтогазоносності надр України в умовах необхідності пошуку нових родовищ нафти і газу в складних геологічних і геоморфологічних умовах, визначення напрямів та обсягів геологорозвідувальних робіт на основі сучасних методів прогнозування з максимальною вірогідністю відкриття родовищ нафти і газу, завдяки розробці комплексу нових методів пошуків і розвідки скупчень вуглеводнів та геолого-промислових методів високоефективного освоєння покладів нафти і газу. Зауважу, що вітчизняні фахівці вже багато зробили для її розв’язання. Зокрема, протягом десятилітнього періоду групою вчених і виробничників підготовлено та опубліковано цикл наукових праць «Наукове обгрунтування ресурсів і запасів нафтогазоперспективних об’єктів України» (автори Крупський Б. Л. та ін.), у яких на основі власних досліджень та світового досвіду в геології, прогнозуванні ресурсів та методиці пошуків та розвідки нафтових і газових родовищ, обґрунтована ефективна науково-методична база підготовки і освоєння вуглеводневого потенціалу України.

Ця важлива для нашої держави робота виконана в Інституті геології і геохімії горючих копалин і відділенні морської геології та осадочного рудоутворення НАН України, Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу Міністерства освіти і науки України, Львівському відділенні Українського державного геологорозвідувального інституту, НАК «Нафтогаз України», ДГП «Укргеофізика».

Ці наукові праці авторів є піонерськими в нафтогазовій галузі науки, мають важливе теоретичне, практичне і науково-методичне спрямування, піднімають рівень української нафтогазової науки та визначають перспективи подальших досліджень в цьому найбільш важливому секторі української економіки. Висновки й рекомендації, викладені в зазначеному циклі наукових праць, широко апробовані і використані геологорозвідувальними і нафтогазовидобувними організаціями, науково-дослідними інститутами та вітчизняними і закордонними інвесторами, а розрахунки, проведені Державною геологічною службою, засвідчують високу економічну ефективність, одержану від впровадження роботи у виробництво.

Отже, зазначена праця цілком справедливо допущена Комітетом з державних премій України в галузі науки і техніки до участі у конкурсі на здобуття Державної премії України 2008 року. Актуальність розв’язаних проблем, їх практичне значення та загальний економічний ефект від впровадження свідчать про те, що її автори заслуговують на здобуття цієї премії.

Олександр ГОРОШКЕВИЧ, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань

екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.