Щоб побачити давні єгипетські піраміди, не обов’язково їхати за тридев’ять земель, у далекий край пустель — досить побувати в Кобеляцькому чи Пирятинському районах Полтавщини, де можна помилуватися величними рукотворними спорудами. До речі, пірамід у Європі всього три: одна — в італійській столиці Римі, дві інші — в полтавських краях.

Перша п’ятнадцятиметрова гранітна піраміда в Полтавській області з’явилася в селі Комендантівка Кобеляцького району — як родова усипальниця дворянського роду Білевичів. Доля закинула офіцера російського флоту Олександра Дмитровича Білевича до Єгипту, де пам’ятки стародавньої цивілізації вразили його уяву. Повернувшись, він збудував у своєму маєтку власну піраміду-усипальницю. Спорудження піраміди тривало 13 років.

Як будівельний матеріал використовували гранітні блоки з місцевого кар’єру, що їх по дерев’яних жолобах тросами затягували нагору, а вапняковий розчин робили на крові свіжозабитої худоби з додаванням яєчних білків. Три погребальні камери сполучалися підземними ходами. Вінчав споруду православний хрест.

Що являла собою ця незвичайна для Полтавщини споруда? На першому поверсі містилася зала із склепінчастими стелями і видовженими вікнами, там був олтар з іконостасом, на другому — дзвіниця, а вгорі встановлено православний хрест. Після освячення піраміди вона була названа Софіївською церквою.

Першою в погребальному залі поховали Софію Білевич — дружину офіцера. Вона раптово занедужала і зовсім молодою померла. Олександр Дмитрович поїхав на російсько-турецьку війну, а, повернувшись до Комендантівки, залишок життя присвятив громадській роботі. У 1916 році він пішов з життя і теж був захоронений в усипальниці. У роки Другої світової війни вона була розграбована місцевим населенням, зникло все оздоблення і невідомо де поділися останки Білевичів.

Інша піраміда знаходиться в пирятинському селі Березова Рудка. У неї теж цікава історія і сумний фінал.

З початку ХVІІІ століття в селі мешкала знатна прогресивна поміщицька родина Закревських, в якій були письменники, юристи, політики. А ще Закревські займалися сільським господарством, беручи на озброєння тогочасні наукові відкриття. Земляки отримали від них оригінальний спадок — прекрасний палац і п’ятдесятигектарний ландшафтний парк. Принагідно нагадаємо, що в 1843 році у Закревських гостював Тарас Шевченко, створив портрети власників маєтку, — ці малюнки увійшли до золотого фонду портретного мистецтва. І ще одне. Онуці Галини та Платона Закревських Марії Гнатівні присвятив свій роман «Життя Клима Самгіна» російський письменник Максим Горький — вона працювала його особистим секретарем.

А тепер — конкретно про піраміду. Членів родини Закревських хоронили на цвинтарі неподалік церкви, згодом — у спеціальному склепі. У 1899 році Гнат Платонович, відомий юрист і політик того часу, побудував над склепом велику споруду десятиметрової висоти: піраміду, розраховану на п’ять-шість поховань. Першими в ній спочили батьки Платон і Ганна, згодом кілька інших членів родини. На початку 20-х років минулого століття над пам’ятною спорудою жорстоко поглумилися: її пограбували, а останки перепоховали у загальну могилу на сільському цвинтарі. Коли у 80-ті роки затіяли спорудження будинку культури, піраміду вирішили прибрати. Але спеціально «пригнані» бульдозери не зуміли зрушити з місця товсті стіни.

Зараз березоворудська піраміда-усипальниця — у вкрай занедбаному стані, штукатурка осипалася, двері хтось «приватизував», а в склепі тепер... звалище непотребу. Безслідно зникли дві скульптури сфінксів, що прикрашали колись вхід до святині.

Дещо по-іншому — в Комендантівці, де взялися за реконструкцію піраміди. Один із підприємців, що цим зайнявся, перспективу давньої, відродженої з руїн споруди поки що тримає в таємниці.

Полтавська область.

На знімку: піраміда Полтавщини.

Фото з архіву автора.