Луганщина відзначає 70-річчя від дня свого заснування. Сьогодні область — це потужний промисловий регіон, який робить помітний внесок в економіку країни. У переддень свята ми звернулися до голови обласної державної адміністрації Олександра АНТІПОВА з проханням розповісти, чим живе найсхідніший край України, що хвилює його людей і яким бачиться його завтра.

Область вписала не одну сторінку в історію держави

— Луганщина входить у п’ятірку найбільш економічно розвинених областей нашої країни. Це обумовлено історично?

— Хочу нагадати, що першу вугільну шахту Донбасу було закладено 1796 року в районі нинішнього Лисичанська. Саме звідси розпочато промисловий видобуток кам’яного вугілля в Російській імперії. А роком раніше в нижній течії річки Лугань почали будівництво ливарного заводу, що став первістком південноросійської та української металургії. 1795 рік заведено вважати роком заснування Луганська. Ці дві події на століття заклали перспективу розвитку нашого краю, визначили менталітет його жителів.

На долю багатонаціонального народу, який населяє цю землю, випало чимало випробувань. Перша світова війна, революція, громадянська війна, пов’язані і не пов’язані з ними неврожаї і голод. Трудівники Луганщини вписали не одну славну сторінку в історію держави, а трудовий подвиг Олексія Стаханова, чиє серце назавжди належить нашому шахтарському краю, прославив його на весь світ. Найстрашнішим випробуванням для області, гадаю, стала Велика Вітчизняна війна. 400 тисяч наших земляків пішли на фронт і більш як половина з них загинули, захищаючи Вітчизну. Села, міста і промислові підприємства лежали в руїнах.

— До речі, деякі нинішні економісти порівнюють післявоєнні роки з тим, що відбувалося в нас у першій половині 90-х...

— Це не зовсім так. Разом з незалежністю Україна одержала дуже потужну промисловість, величезною складовою частиною якої був військово-промисловий комплекс. На світовому ринку ми зіштовхнулися з тим, що багато наших товарів або зовсім не потрібні, або затребувані в набагато меншій кількості. Ситуація диктувала необхідність структурної перебудови усього господарського комплексу. Як показало життя — це досить складне завдання, що потребує часу і коштів. Так, було важко. Проте з кінця 90-х і в країні, і в області почався підйом. На більшість стратегічних підприємств прийшов ефективний власник, почалася докорінна реконструкція і модернізація виробництва. Тільки торік за рахунок власних коштів, державних інвестицій і кредитів в оновлення основних фондів було вкладено майже 10 млрд. грн. — це найкращий показник в Україні. Завдяки такій політиці було створено тисячі робочих місць з гідною зарплатою.

— У вересні 2006 року вас указом Президента призначено головою облдержадміністрації. Які завдання ставила перед собою ваша команда, що вдалося зробити за цей час?

— Ми відразу визначили для себе стратегічні й тактичні цілі. Що дав Бог Україні? Вигідне географічне положення, солідні запаси корисних копалин, родючу землю, талановитий і роботящий народ. Оці фактори і диктують стратегію. Є ще одне архіважливе завдання — підвищення рівня та якості життя трудящих.

Країна має колосальний транзитний потенціал, який поки що використовується зовсім недостатньо. Луганщина —східні ворота країни. Колись із заходу на схід по нашій землі проходив знаменитий Шовковий шлях. Звідси висновок: треба розвивати транспортну інфраструктуру. Торік наші шляховики освоїли на будівництві й ремонті автомагістралей майже 500 мільйонів гривень бюджетних коштів. Цього року, на жаль, з незрозумілих для мене причин уряд згорнув фінансування цієї галузі. Проте найближчим часом за допомогою інвесторів ми розпочнемо будівництво транспортних терміналів на міжнародних трасах.

Цього року буде закінчено реконструкцію аеровокзалу міжнародного аеропорту «Луганськ». Інспектори ФІФА дуже високо оцінили виконану роботу і визначили наш аеропорт як додатковий під час проведення чемпіонату Європи-2012. Наступного року почнемо реконструкцію злітно-посадочної смуги для того, щоб вона могла приймати найсучасніші пасажирські авіалайнери.

Запасів вугілля вистачить на 500 років

— І все-таки, Луганщина — шахтарський регіон. Тут видобувається третина кам’яного вугілля України.

— Подорожчання енергоресурсів в усьому світі змушує по-новому поглянути на чорне золото. Переконаний, що саме вугілля, запасів якого тільки в нашому регіоні вистачить приблизно на 500 років, має стати основою енергетичної безпеки країни. Тому зусилля облдержадміністрації та облради спрямовані на відродження цієї галузі. Нам удалося зупинити спад видобутку вугілля. З початку року на-гора видано майже 18 мільйонів тонн, або на 1 мільйон тонн більше порівняно з минулим роком. До ювілею області річний план з видобутку палива виконала ціла низка бригад і шахт. Але роботи в цій галузі ще непочатий край. Ми хочемо вже найближчим часом розпочати будівництво трьох нових високопродуктивних шахт за рахунок коштів держбюджету й інвесторів.

Поряд з вугільною промисловістю найсерйозніша увага приділяється розвитку машинобудування. Ця галузь демонструє вражаючі темпи розвитку: за підсумками восьми місяців — більш як 40 відсотків. А ВАТ «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» збільшило обсяги виробництва у 3,3 разу! Луганська продукція з високим ступенем доданої вартості має попит у тому числі за кордоном.

Селяни заслужили краще життя

— Цьогоріч Луганська область одержала небувалий врожай. Допомогла матінка-природа?

— Згодний. Але мені важко уявити, як би область впоралася зі збиранням півтора мільйона тонн зерна без сучасної потужної техніки. А саме на найшвидше відновлення парку комбайнів і тракторів ми націлювали господарства. І не просто переконували, а стимулювали фінансово. Із державного й обласного бюджету компенсувалася частина відсотків по кредиту. Слава Богу, у минуле відходить думка про те, що дрібний фермер нагодує країну. Життя і досвід інших країн свідчить про те, що тільки великотоварное виробництво ефективне і конкурентоспроможне. Нинішній рік показав це більш ніж переконливо.

Область вийшла за обсягами реалізації продукції на третє місце в країні, за темпами зростання виробництва в сільському господарстві — на друге. 4/5 зерна в Аграрний фонд України поставлено Луганщиною. За два роки середня зарплата зросла більш ніж на 170 відсотків і становила в серпні майже 1900 гривень. Це шосте місце в країні, але нас це не задовольняє. Люди за свою працю повинні і будуть одержувати більше. Цього року практично всі села одержали дороги з твердим покриттям. Уперше за всі роки незалежності збудовано сучасну школу на 505 учнівських місць, оснащену найсучаснішим обладнанням.

Звичайно, на селі не без проблем. Нас, наприклад, геть не влаштовує рівень медичного обслуговування сільських жителів. Тому ми сьогодні проводимо реформування цієї сфери. У вересні введено в експлуатацію першу чергу Слов’яносербської обласної туберкульозної лікарні з житловим будинком на 60 квартир для обслуговуючого персоналу. До речі, рішення про її будівництво було прийнято ще 2003 року, але основні роботи виконано тільки в останні півтора року.

Триває будівництво Старобільського міжрайонного лікувально-діагностичного центру, який обслуговуватиме майже половину сільського населення північно-західних районів області. Лікувальні установи цього і минулого років одержали медичного обладнання, зокрема й й унікального, на мільйони гривень. І це тільки початок. Усе робиться для людей. Завдяки їхній праці область розвивається впевнено і динамічно.

— Зі святом вас і всіх жителів Луганської області.

— Дякую.