Чернігів має всі можливості для успішного розвитку

Свідченням цього є і поступ у рейтингу журналу «Фокус», згідно з яким у 2008 році Чернігів серед кращих міст для життя в Україні посів четверте місце. Спочатку було десяте, а потім — сьоме. Скептики зазначають, що рейтинги — то річ суб’єктивна, а місто над Десною було, є і буде самодостатнім. Погодьтеся, ключову роль у його розвитку має взаємозв’язок влади та громади, хоча перша, звичайно, не без участі другої, визначає вектор подальшого руху.

Чернігівський міський голова Олександр Соколов, котрий очолює обласний центр удруге, переконаний, що місто має всі можливості для успішного розвитку.

— У День незалежності України в Чернігові відкрито світломузичний фонтан. З цього приводу думки жителів різні: частина схвально оцінили сучасну пам’ятку, решта кажуть про нераціональне використання коштів. Яку позицію займаєте ви?

— По-перше, не критикують лише того, хто нічого не робить. Ураховуючи життєвий досвід, я вже навчився філософськи сприймати такі речі. По-друге, кошти для будівництва фонтану були використані лише спонсорські, тож визначати раціональність їх використання принаймні неетично.

Ідея відбудови фонтану народилася у 2002 році, коли був тимчасово знесений інший фонтан, що не підлягав відновленню. По допомогу звернулися до спонсорів. Це унікальний проект, схожі є, однак саме такого, як у Чернігові, в Україні поки що немає.

Ми прислухалися до думки людей, що хочуть бачити зміни на краще у своєму місті, додавати до старовини сучасність у кращому вигляді. Загалом ідея фонтанів дуже сподобалася. Як міський голова, маю натхнення побудувати чотири фонтани в різних мікрорайонах міста. Вважаю, повинен бути самобутній тур до Чернігова — до пам’яток давнини і до чернігівських фонтанів. Тим паче що початок цьому шляхові вже є. Відкриття фонтану у сквері імені Попудренка відбулося у знаменний для Чернігова рік відзначення 65-ї річниці визволення міста від фашистських загарбників та 1100-річчя першої літописної згадки. Це свято не лише чернігівців, а й людей, які тільки народилися та виросли у прекрасному Чернігові.

— Серед обласних центрів України маєте найліпші темпи будівництва. Чи не втратите за кількістю якість? Яких пріоритетів дотримується влада під час забудови міста?

— Нинішні темпи будівництва — результат кропіткої роботи упродовж декількох років. Це також мірило ефективної діяльності комунального підприємства «Чернігівбудінвест», через яке виділяються земельні ділянки для будівництва. Минулого року в Чернігові введено в експлуатацію близько 100 тисяч квадратних метрів житла, цьогоріч теж маємо не менш амбітні плани. Річ у тім, що стратегічний документ, розроблений для Чернігова — генеральний план розвитку міста, — визначає саме таку кількість житла необхідною щороку.

Генеральний план — основний дороговказ у розвитку міста, проте архітектори працюють і над його складовими. Уже затверджено детальний план забудови центральної частини Чернігова. Він передусім ураховує збереження історичних пам’яток. Нині вже затверджено на виконкомі і буде винесено на громадське обговорення, а потім сесію міськради план забудови мікрорайону 5 Кутів. За два десятиліття там мають статися значні зміни за рахунок знесення приватної забудови і зведення сучасних багатоповерхових житлових будинків.

Темпи будівництва житла знижувати не будемо. Місто повинно жити і розвиватися. Один будівельник дає роботу майже 8 працівникам суміжних галузей. Це — добробут сімей, заробітна плата, податок з доходів фізичних осіб. До того ж територія міста невелика — 79 квадратних кілометрів, і розширити її наразі немає можливості, оскільки землі сусіднього з обласним центром Чернігівського району вже розпайовані.

Вислів «За кількістю втрачається якість» я б сформулював інакше: «За кількістю створюється конкуренція!». Кожен потенційний покупець повинен мати вибір і за якістю, і за зручністю. Крім того, міська влада зацікавлена в будівництві житла за новими технологіями.

— Чим ваша команда пишається ще?

— Попри фінансові труднощі, ми все-таки чимало зробили для того, щоб забезпечити цілорічно мешканців міста гарячою водою. Зазначу, що таку «розкіш» мають не всі обласні центри. Велику роботу проведено з освітлення вулиць, встановлено 500 сміттєвих контейнерів. До кінця року відремонтуємо капітально 30 дахів багатоквартирних будинків, більш як на 200 буде виконано поточний ремонт.

— Поступове зростання міста потребує розвитку мікрорайонів, поліпшення транспортного сполучення і сучасної інфраструктури. Які вбачаєте у цьому перспективи?

— Проектування забудови і подальшого розвитку мікрорайонів міста відбувається комплексно. Йдеться не лише про будівництво житла, а й про розвиток відповідної соціально-побутової, туристичної інфраструктури. Так, мікрорайон Масани потребує тролейбусної лінії — частину роботи цього року вже виконано. У проекті, що розроблений для 5 Кутів, передбачено будівництво кількох шкіл і дитячих садків, спортивних закладів. Декілька місяців тому депутати міськради надали дозвіл на будівництво центру сімейного дозвілля поблизу Центрального парку культури і відпочинку. Роботи мають розпочатися восени нинішнього року. Очікується, що центр матиме першу в Чернігові льодову арену.

Також працюємо у напрямі поліпшення декількох транспортних розв’язок, адже кількість приватних автомобілів у місті постійно зростає. У багатьох проектах нині ми здебільшого розраховуємо на власні кошти, проте хотілося б, щоб це був не лише внутрішній інвестор, а й допомога від держави. Приміром, у багатьох європейських країнах відновлення доріг відбувається саме за державний кошт.

— Окремі приватні структури претендують на міський стадіон імені Юрія Гагаріна. Чи збереже міська влада основну спортивну арену області?

— Питання принципове і для міської влади однозначне. Показники, що має наша олімпійська база з підготовки важкоатлетів, не можуть не радувати. На двох літніх Олімпіадах чернігівські спортсменки здобули три нагороди — повний комплект (Олімпіада-2004 — золото, Олімпіада-2008 — срібло і бронза). Ці результати — напрацювання багатьох років і спортсменів, і тренерів. До того ж головна спортивна арена області задовольняє потреби навчальних закладів. Там також працюють дві дитячі спортивні школи, спортивний центр для інвалідів.

Стадіон був і є для чернігівської громади, а тому він має залишатися в комунальній власності міста. Інших варіантів, попри намагання бажаючих здобути у приватну власність або довгострокову оренду стадіон, просто немає.

Ірина СИНЕЛЬНИК, Сергій ПАВЛЕНКО.

Чернігів.

На знімку: міський голова Чернігова Олександр Соколов.