...Повідомлення у центральних ЗМІ про зникнення державного пакета акцій ЗАТ «Індар» у розмірі 70,7 відсотка (а це майже 60 млн. гривень!), що перебували в управлінні ДАК «Держмедпром», прозвучало як грім серед ясного неба. Як таке взагалі могло трапитися?

Адже є відповідна постанова уряду про ВИЛУЧЕННЯ заводу з Переліку підприємств, що підлягають приватизації. Тобто є пряма ЗАБОРОНА на виведення цього високотехнологічного активу з-під юрисдикції українського уряду та парламенту! Хто ж тоді посмів за спиною у Кабінету Міністрів! — «експропріювати» в українців не тільки конкретний завод, а і один з ключових секторів національної безпеки та оборони, який він забезпечує?.. За чийого «сприяння» «продано», а фактично — вкрадено підприємство, що має найбезпосередніший стосунок до життя та здоров’я понад двох мільйонів українців, хворих на цукровий діабет?..

Ми готові до будь-яких несподіванок, у т. ч. і відверто кримінального штурму, наголошують індарівці. Однак боронити свій інсуліновий суверенітет Україна має не на рівні окремо взятої прохідної, чи кількох десятків гарно вишколених охоронців, чи кількох проукраїнськи налаштованих менеджерів та юристів. Треба чітко розуміти, що нині в Україні існує чітка система жорсткого спротиву життєвим інтересам держави в галузі фармацевтики... Ця система націлена на знищення ЗАТ «Індар» з дня його заснування... А відтак, боронитися від неї потрібно на рівні всієї спільноти, усіх центральних органів влади, у т. ч. і силовиків, а також перших керівників держави.

Щоб успішно протидіяти цій системі і повернути в Україну важливий геополітичний актив, потрібно чітко розуміти її природу, знати, де розташовані її приховані пружини. Так от.

Перше. Україна залишається єдиною країною у світі, яка, маючи замкнений цикл виробництва інсуліну, реально не залежить від світових інсулінових монополістів, у т. ч. підприємств США, Данії та Франції, які сукупно контролюють 98 відсотків світового ринку інсулінів.

Друге. Україна, знову-таки, єдина країна у світі, чиє виробництво інсулінів міжнародні монополісти так і не змогли задушити через своїх агентів впливу ні адміністративно, ні інформаційно, ні за допомогою прямої конкуренції, ні через «ігри в приватизацію», що чітко спрацьовувало в багатьох країнах світу, у т. ч. Болгарії, Чехії, Бразилії і т. д.

Третє. Україна — єдина держава у світі, яка нині реально проводить незалежну політику на міжнародному інсуліновому ринку, динамічно нарощуючи свою присутність на більшості континентів, не питаючи ні в кого дозволу та не озираючись на авторитети.

Це дуже турбує монополістів, які міцно тримають на «інсуліновій голці» весь світ. І вони, безумовно, не могли не помітити, як Україна, вже маючи більше 1 відсотка світового ринку інсулінів, тільки за три місяці збільшила свій експорт на 300 відсотків, тобто — утричі! Вони не могли залишитися байдужими до того, що наша держава за порівняно короткий проміжок часу зареєструвала чи продовжує процес реєстрації своїх препаратів у 20 країнах, впевнено виходячи на справді гігантські ринки Євразії, у т. ч. Росії, Південної Америки, Бразилії і т. д. Для світового інсулінового бізнесу це небачені, справді колосальні темпи. До того ж ця динаміка, незважаючи на шалений спротив адептів світових монополістів в українських коридорах влади, продовжує стрімко зростати.

Четверте. На жаль, в Україні є каста людей, готових продати ці безумовні надбання українського народу за 30 іудиних срібняків. Ці персонажі готові робити свої ганебні гешефти на всьому, у т. ч. і найсвятішому — житті та здоров’ї мільйонів наших співвітчизників, наголошують індарівці. Адже ці панове не мають нічого спільного ні з українським етносом, одним з найдревніших на планеті, ні його багатотисячолітньою культурою і традиціями моральності, ні цією землею, яка стала колискою людської цивілізації...

Ось як ця система спротиву державному будівництву в окремо взятій галузі діяла впродовж багатьох років... Ось як протягом майже 10 років вона нищила ЗАТ «Індар» як унікальне підприємство...

Згадаймо!

* * *

... З одного боку, в Україні палахкотить «інсуліновий голодомор». Люди потерпають від нестачі ліків. На тіньовому ринку нечуваний ажіотаж. Діабетики беруть усе, що тільки є... За будь-які гроші!

А з другого, конкретні панове не поспішають запускати в дію, «притримують» практично готовий до роботи новісінький інсуліновий завод, щоб нажитися, хапнути побільше.

* * *

...З одного боку, державний завод, виконуючи завдання державної ваги, налагоджує виробництво найсучасніших препаратів, які відповідають європейській та американській фармакопеям, а за деякими показниками у 10 разів покращують рекомендовані параметри.

А з другого, агенти впливу навіть не допускають цей державний завод до тендерів МОЗУ! І це довелося робити через... суд! Дикі, нечувані речі.

* * *

...З одного боку, маємо потужний завод, який успішно вийшов на міжнародну арену, здатний на 100 відсотків забезпечити потреби України у життєво важливих препаратах. Але ці самі агенти впливу, з другого боку, тупо збільшують обсяги закупівель іноземних препаратів на... 30 відсотків, цинічно примушуючи державний бюджет роками переплачувати невідомо кому десятки мільйонів гривень.

* * *

Усе це дикі з погляду моралі і права речі, алгоритми, які неможливо сприйняти ні розумом, ні серцем. Але так було. І є сили, які палко бажають, щоб подібне залишалось назавжди! Причому є конкретні приклади, які засвідчують, що ця система спротиву українському державному будівництву часом перевершує саму себе. Скажімо, цього разу її жертвами мало не стали більше двох мільйонів хворих на цукровий діабет. Адже її агенти впливу — без відповідної соціально-економічної експертизи НАНУ, АМНУ, профільних інститутів держави, в обхід РНБО, МОЗУ, профільного комітету парламенту, відверто ігноруючи думку учасників інсулінового проекту, у т. ч. і трудового колективу ЗАТ «Індар», тобто у відверто тіньовому режимі, практично за спиною влади, ініціювали введення одного з найбільш соціально навантажених підприємств держави до Переліку підприємств, які підлягають приватизації! (Після того, як Україна збунтувалась, уряд виправив помилку та вилучив завод з Переліку...)

Але і після цього система продовжувала працювати на знищення ЗАТ «Індар». На системне та цинічне нехтування рішень української влади. На тотальну дискредитацію України у світі... Поетапно це має такий вигляд.

Етап перший. Ініціюється зміна проукраїнськи налаштованого менеджменту підприємства, який підняв на крило інсуліновий проект міжконтинентального звучання, інвестував в українську державу за рахунок різниці у ціні між вітчизняними та іноземними препаратами майже 200 млн. гривень та збільшив експорт своїх препаратів на 300 відсотків. Але хіба це не вияв вандалізму проти здоров’я нації? Адже фактично йдеться про злісний демонтаж українського інсулінового суверенітету на рівні носіїв унікальних технологій, що є цілковитим абсурдом з погляду української геополітики.

Етап другий. Один з іноземних міноритарних акціонерів ініціює проведення цілої серії загальних зборів акціонерів з єдиною метою: змінити менеджмент підприємства та через механізми емісії «розмити» державний пакет акцій стратегічно важливого підприємства, щоб вивести його з-під юрисдикції уряду і парламенту. Це не що інше, як наполегливі намагання грубо торпедувати відповідне рішення уряду, «об’їхати його на кривій козі», знівелювати державний інтерес.

Але ж усі чудово знають, що це відверто тіньова схема, через яку Україна вже втратила тисячі своїх кращих підприємств!

Етап третій. Якась «Гражданська компанія» виводить кілька десятків пікетників до Кабміну та МОЗУ з «вимогами» припинити... «корупцію та зловживання» на ЗАТ «Індар». Люди, які були задіяні у маніфестації «протесту», заявляли прямо: нам заплатили гроші — і ми тут стоїмо! Тобто це була чергова спроба ввести український загал в оману.

Етап четвертий. Міноритарний іноземний акціонер ініціює чергову перевірку підприємства. Комісія за участю представників МОЗУ, ГоловКРУ, СБУ, Державного фармакологічного центру, себто усіх відомств держави, до компетенції яких належить контроль та перевірка фінансово-економічної діяльності та якості лікарських засобів, виїхала на ЗАТ «Індар». І встановила...

...Що підприємство працює в рамках чинного законодавства!

...Що його фінансовий стан — стабільний!

...Що закупівля необхідної продукції відбувається в рамках тендерних процедур, тобто, що вона відкрита, а відтак, будь-хто може постачати свою продукцію, і будь-що — закупляти!

...Що податкове навантаження на одиницю продукції підприємства — одне з найбільших у Києві!

...Що якість препаратів ЗАТ «Індар» відповідає міжнародним стандартам, зокрема, американським та європейським фармакопеям!

...Що підприємство швидко нарощує свої потужності, а команда менеджерів працює адекватно і цілком успішно!

Люди, які «замовили» перевірку, прагнучи будь-що знайти привід для розправи над проукраїнськи налаштованим менеджментом підприємства, були відверто розчаровані. Приводу не було! Зовсім!

Етап п’ятий, заключний. Ось тоді члени системи протидії державному будівництву у фармацевтичній галузі зважились на нечувану річ... На очах всієї української спільноти, на очах представників 20 інших держав світу, куди успішно пробив чи наполегливо пробиває шлях український інсулін, просто... викрали акції... Викрали державну власність, себто цілий завод! Вже не прикриваючись нічим. Тобто викрали державні гарантії для двох мільйонів українців, хворих на цукровий діабет.

* * *

... А потім були чергові збори акціонерів, на які прибули представники української держави в особі МОЗУ, представники ЗАТ «Індар», а також Державної комісії з питань цінних паперів та фондового ринку...

Представники нового «власника» не з’явилися. Не було і представників іноземного міноритарного акціонера... Що ж далі? Хто відповість на це ключове запитання?

* * *

Про цю надзвичайну подію були інформовані Генпрокуратура, СБУ, МВС і т. д.

Що ж встановили слідчі?

З’ясувалося, що група протидії Україні інсуліновій нараховує 15—20 чоловік. Уже відомо, хто саме з цих добродіїв ініціював, візував та узгоджував не тільки попередню спробу тіньової приватизації, а і нинішнє зникнення державних акцій; хто з посадових осіб чинив шалений тиск на менеджмент ЗАТ «Індар» тоді, і хто виконував цю неблаговидну трансакцію нині; хто саме з числа високопоставлених чиновників вимагав «негайної приватизації» державного пакета акцій на користь іноземної компанії тоді, і тепер (яку саме компанію мали на увазі — вже відомо).

Робота, отже, триває. З’ясовуються все нові й нові подробиці. Скажімо, сьогодні встановлюється, хто саме посилав до помешкань керівників ЗАТ «Індар» «групи залякування» у пізній вечірній час (індарівці вдарили на сполох та розкрили тіньову схему і попередили про намагання вкрасти стратегічно важливе підприємство).

Дехто висловлює побоювання, що члени цього угруповання, які впродовж багатьох років тероризували Україну інсулінову, втечуть за кордон. І пропонують вжити більш рішучих дій. Очевидно, в цьому є сенс. Тим паче що після останніх публікацій у центральних ЗМІ поцуплені в українського народу акції знову «ожили». І з уже відомої офшорної компанії «перестрибнули»... до Белізу.

Отже, «інсулінова війна» з нашою державою триває. І система знову працює. І знову — на ураження...

Акцент

Отже, в Україні з’явився новий лідер серед гучних та винятково резонансних переступів. Дуже схоже, що українство матиме ще одну справу Гонгадзе, тільки в фармацевтиці. Адже йдеться не лише про безпосередніх виконавців конкретного злочину проти української нації, а і тих, хто створив умови, за яких деякі чиновники могли безперешкодно діяти так, як вони діяли. Про тих, хто не тільки «кришує», а і провокує грандіозну гуманітарну катастрофу «на замовлення», яка може зачепити життя та здоров’я мільйонів українців.

Цікаво, на що ВОНИ сподіваються? Що люди, які ведуть розслідування, візьмуть у них гроші, і нічого не робитимуть? Що два мільйони українців, хворих на цукровий діабет, і весь народ, всі 46 мільйонів мовчатимуть? Тобто, що у нас немає держави, а відтак можна безборонно грабувати всіх і вся, що називається, серед білого дня?

До речі, вкрадені акції ЗАТ «Індар» вже арештовано. В рамках порушеної кримінальної справи про розкрадання державного майна встановлено, що за кілька днів їх було перепродано... ТРИЧІ!!!

Чим же відповість на кричуще порушення конституційних прав мільйонів українців гарант нашої Конституції Президент України Віктор Ющенко?

Як оперативно виправлятиме ситуацію Кабмін?

Якими рішучими та жорсткими у захисті знехтуваного суспільного інтересу буде Генпрокуратура і СБУ?

Від вичерпності відповідей на ці виклики залежатиме, як відповідатимуть мільйони наших співвітчизників на головне запитання: то є у нас, українців, держава, чи її немає? Чи її теж уже, даруйте, вкрали?..