Інфляційний фон липня виявиться доволі високий через адміністративне підвищення цін послуг з водовідведення та гарячого водопостачання, а також унаслідок зростання вартості проїзду на транспорті, спричиненого здебільшого нестабільним курсом гривні в першому півріччі. На продовольчому ринку обійдеться без товарних шоків, хоча в більшості регіонів відчуватиметься дефіцит цукру.
Бензин — А-95 залишиться у цінах червня, літр дизпалива подорожчає на 2—4 гривні (тут і надалі — тільки про середні ціни).
Належна диверсифікація імпорту, відносна стабільність курсу долара і євро, а також падіння попиту на нафтопродукти унеможливлять різкі коливання роздрібних цін на ринку нафтопродуктів.
Борошно: кілограм пшеничного вищого ґатунку подорожчає на 0,8—1,0 гривню, кілограм першого сорту — на 0,5—0,8 гривні.
Я вважаю, що ціни на борошно зростуть зі спекулятивних міркувань інерційно з боку торговців зерном, які тривалий час втрачали прибутки (у доларовому еквіваленті). Але не виключаю, що до спекулятивного ціноутворення долучиться і роздрібна торгівля.
ХлІб — подорожчає на 1—1,5 відсотка.
Результат зумовить зростання собівартості продукції — передусім за рахунок електроенергії і борошна.
Крупи — залишаться у цінах червня (за винятком рису).
Ціни на імпортні продукти збережуть висхідний тренд.
ОвоЧІ та фрукти — здешевіють на 5—8 відсотків.
Повзуче подорожчання «борщового набору», я вважаю, зупиниться вже у червні, так само розділяю думку експертів про пристойний врожай фруктів, що стане базою для більш поміркованих цін вже у липні. Однак винятком з правил буде Крим, який втратив значну частину врожаю і має неабиякі проблеми з насичення місцевих ринків.
Молоко, молокопродукти — здешевіють на 3—5 відсотків.
З допомогою Антимонопольних органів чи без неї, а закупівельні ціни на сировину знизяться, і це позитивно відіб’ється на цінниках у роздрібній торгівлі, у тім числі й продукції, яка надходить по імпорту.
ОлІЯ (сонЯшникова) — залишиться у цінах червня.
Сезонна активізація споживання і відповідне зростання попиту на олію — серйозний ціновий подразник, але тільки не для технологічно розвиненої і високорентабельної олійно-жирової галузі, яка вимушена зважати на низький платоспроможний попит споживача.
Цукор — подорожчання кілограма солодких кристалів на 5—6 гривень.
Ціни на цукор зростатимуть почасти під впливом обмеженої пропозиції на ринку, почасти — через підвищений сезонний попит у період консервації, почасти — через зростання світових цін на нього.
М’Ясо: кілограма свинини подорожчає на 3—5 гривень, ЯловиЧини — на 5—8, курЯтина залишиться у цінах червня.
Попри відносну стабілізацію товарних поставок по імпорту, аграрний сектор не може збалансувати попит і пропозицію на рівні виробництва раціональних споживчих норм. Здебільшого цим пояснюється висхідний ціновий тренд на ринку переважну частину року.
Алкоголь: 0,5 л горілки подорожчає на 8—9 гривень, 0,7 л вина натурального, міцного — на 9—10 гривень, 0,5 коньяку (тризіркового) — на 11—15 гривень.
Вартість алкоголю потягнуть вгору акцизи і подорожчання спирту.
ЛІки — залишаться у цінах червня.
Потреба підтримати платоспроможний попит стримуватиме аптечні мережі піднімати ціни.
ТранспортнІ послуги — подорожчають на 8—10 відсотків.
Результат зумовить зростання тарифів на комунальному транспорті та адміністративне підвищення цін на залізничні квитки.
Житлово-комунальнІ послуги — абонентська платня за двокімнатну квартиру за місяць зросте на 25—30 відсотків.
Головним подразником стане адміністративне зростання цін на водовідведення та гаряче водопостачання.
ТуристиЧнІ послуги — подорожчають на 18—20 відсотків.
Попитом користуватимуться європейські туристичні тури. Крим втрачатиме славу причорноморської оздоровниці в очах українських та російських відпочивальників, але ціни на готельний сервіс триматиме на рівні минулого року з інфляційною «докруткою».
Валюта — безготІвковий курс коливатиметься у межах 11,90—11,95 грн./$, готІвковий — 11,98—12,00 грн./$.
Економічна стагнація, сезонний попит на американську валюту, нестабільність на сході країни, збитковість банківської системи за підсумками 5 місяців — це ще не повний перелік чинників, які перешкоджають зміцненню гривні.
ІНФОРМАЦІЯ ДО РОЗДУМІВ
Уже в травні попит на нафтопродукти на ринку знизився на 20 з гаком відсотків. Головно — через падіння ділової активності в країні і екстремальні умови в східних регіонах, де через стрілянину фактично згортали торгівлю місцеві АЗС. Почасти — через неврегульовані цінові, курсові, податкові, митні режими на Кримському півострові.
ІНФОРМАЦІЯ ДО РОЗДУМІВ
Россільгоспнагляд нещодавно вразив світову громадськість своєю спостережливістю, повідомивши, що кукурудзяного жука в Україні вперше виявили в 2001-му. А вже станом на початок цього року, як вважають пильні російські дозорні, цей шкідник «гуляв» у семи областях — на площі 72 тисячі гектарів. «Беручи до уваги вкрай високу загрозу проникнення кукурудзяного жука на територію Росії і пов’язані з тим ризики, в разі повторного виявлення шкідника у феромонних пастках уздовж державного кордону на півдні країни, Россільгопнагляд не відкидає ймовірності запровадження тимчасових обмежень на ввезення підкарантинної продукції з України усіма видами транспорту», — сказано у повідомленні. Не більше й не менше: з їхнього боку до нас — артилерія, з нашого до них — кукурудзяні жуки. І це не зовсім маячня. Просто площі, на яких розповсюдилися шкідники, завищені вдвічі, як повідомила наша Держфітослужба. І боротьба з польовим агресором ведеться нещадна з допомогою тих само феромонних пасток. Але, хоч як дивно, в тих областях, що межують з Росією, шкідників не помічено. В розумних та дурних шкідників не вірю, тут йдеться про наклепників, які пересмикують факти для того, щоб обмежити взаємну торгівлю.
ІНФОРМАЦІЯ ДО РОЗДУМІВ
На думку директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрія Лупенка, без участі селянських господарств, які виробляють на сьогодні 45 відсотків загального обсягу м’яса і 78 відсотків молока, усунути наявний дисбаланс у виробництві не вдасться навіть до 2020 року. Якщо, звісно, наука не запропонує нові моделі сімейних ферм, здатних підняти обсяги виробництво м’яса, за його підрахунками, вдвічі. Але ще треба, щоб держава підтримала їхній розвиток на законодавчому рівні.
ІНФОРМАЦІЯ ДО РОЗДУМІВ
Через девальвацію гривні, за оцінками Української аграрної конфедерації, лише 10 відсотків сільськогосподарських підприємств оцінюють свій фінансово-економічний стан як добрий, 68 відсотків — як задовільний. У третьому кварталі вони пов’язують його зі сплеском зовнішніх продажів. Тоді як внутрішні обсяги реалізації, на їхню думку, знизяться. Серед причин, резюмують у Держстаті, брак оборотних коштів, подорожчання нафтопродуктів, низький платоспроможний попит споживачів, високі ставки за кредитами тощо.
