Демократична коаліція припинила своє існування

«Я вимушений виконати свій конституційний обов’язок. Для когось це довгоочікуваний, а для мене — надзвичайно сумний момент. Я офіційно оголошую про припинення існування коаліції демократичних сил у Верховній Раді України, створеної фракціями «Наша Україна — Народна самооборона» і Блоком Юлії Тимошенко 29 листопада 2007 року», — такими словами Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк повідомив про розпад коаліції.

Водночас він зазначив, що не назвав би цю подію політичним апокаліпсисом. «Так, це ще один виклик демократії, але, сподіваюся, що і цей виклик ми разом подолаємо», — сказав він. Глава парламенту висловив жаль, що знову було не реалізовано можливості і не використано надані шанси. До того ж це не той випадок, коли не дано. «Це той випадок, коли не змогли і не вийшло», — наголосив А. Яценюк.

Голова Верховної Ради також зазначив, що відповідальність і далі залишатиметься на плечах українського парламенту, який і далі правомочний та зобов’язаний виконувати свою основну, конституційну функцію — творити закони. Тим паче що сьогодні перед Україною стоять серйозні політичні та економічні виклики. Передусім, за словами А. Яценюка, мова має йти про відсутність газового контракту на наступний рік; про відсутність консолідованих змін до держбюджету на 2008 рік; про дуже туманні перспективи бюджету 2009 року; про відсутність програми соціально-економічного розвитку на 2009 рік; про найбільші темпи відпливу іноземних інвестицій серед країн Східної Європи; про низку додаткових загроз, починаючи з інфляції і закінчуючи значними проблемами із корпоративними та суверенними запозиченнями. І це саме ті виклики, на які потрібно дати відповідь у стінах українського парламенту.

Стосовно майбутньої діяльності парламенту А. Яценюк повідомив, що відповідно до Конституції України виключно Голова Верховної Ради має право підпису актів Верховної Ради. Відтак він закликав лідерів фракцій у тому разі, якщо з’явиться кадрова пропозиція по Голові Верховної Ради, негайно приступити до її розгляду. Якщо ж такої пропозиції немає, то А. Яценюк також попросив повідомити про це офіційно. Після цього слово взяли лідери парламентських фракцій.

Після цього головуючий оголосив півгодинну перерву для узгодження порядку денного, а по її завершенні повідомив, що до моменту, поки не сформовано нову коаліцію, або не оголошено про розпуск парламенту, є пропозиція розглянути ті законопроекти, до яких дуже довго не доходили руки. Першим із таких документів став внесений Президентом проект закону про амністію. Оскільки на сьогодні у місцях позбавлення волі утримується 147 700 осіб, і чимало з них — це особи, які на момент скоєння злочинів були неповнолітніми, хворі на СНІД та туберкульоз, інваліди та непрацездатні особи похилого віку та інші категорії, то цим законопроектом пропонується звільнити достроково чотири тисячі осіб. Водночас цей закон не стосується осіб, засуджених за тяжкі злочини. За цей законопроект проголосували 411 народних депутатів.

Далі народні депутати розглянули два варіанти законопроекту «Про нормативно-правові акти». Роман Зварич, який представляв перший проект, нагадав, що у цього документа дуже довга історія, бо хоча він має насамперед процедурний, а не політичний характер, Президент неодноразово накладав на нього вето. За його словами, мета законопроекту полягає у нормуванні та впорядкуванні системи нормативно-правових актів, які діють в Україні, а саме — процедури набуття і втрати чинності правових актів, визначення їх ієрархії, процедури державної реєстрації тощо. Альтернативний законопроект запропонував Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Лавринович. Він повідомив, що цей документ до певної міри спадковий, оскільки розроблений пізніше від законопроекту Р. Зварича, але фактично тією само групою, що і його проект. Відтак їх зміст в основному збігається, і по суті вони не є альтернативними. Але законопроект О. Лавриновича являє собою вдосконалену версію документа.

Народний депутат Сергій Міщенко, представляючи позицію Комітету Верховної Ради з правової політики, зазначив, що комітет рекомендує взяти за основу законопроект, поданий О. Лавриновичем, і під час підготовки до другого читання врахувати окремі положення законопроекту Р. Зварича. Тож у першому читанні 378 народних депутатів підтримали законопроект О. Лавриновича.

До перерви парламентарії також розглянули законопроект про внесення змін до закону про нотаріат.

Володимир Макеєнко (Партія регіонів), Антон Яценко (БЮТ), Кирило Куликов («НУ—НС») (зліва направо).

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.