Сьогодні — День рятівника

Віктор Гвоздь — начальник Головного управління МНС України у Черкаській області, генерал-майор служби цивільного захисту, кандидат технічних наук, доцент. Народився у 1959 році в Рівному, продовжує династію пожежників. Закінчив Черкаське пожежно-технічне училище, Вищу інженерно-пожежно-технічну школу МВС СРСР у Москві.

Працював у відділі пожежної охорони УВС Рівненського облвиконкому, в Черкаському пожежно-технічному училищі, а згодом — Інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля. Очолював головні управління МНС України в Київській області та в місті Києві.

З 2007 року — начальник Головного управління МНС України в Черкаській області. За роки служби проявив себе як принциповий, наполегливий, високоорганізований керівник. Здатний приймати рішення в найскладніших критичних ситуаціях. Вольовий, мужній, цілеспрямований. Цінує порядок, дисципліну, виучку і відвагу. Спортсмен-розрядник пожежно-прикладного спорту. Нагороджений медалями «За бездоганну службу» третього та другого ступенів, нагрудними знаками «Кращому працівникові пожежної охорони», «За відзнаку в службі», золотою медаллю «За ефективне управління».

Одружений. Виховує сина та доньку.

Сьогодні свято професійних рятівників: мужніх і безстрашних, сильних і витривалих, справжніх чоловіків. Про те, як готуються працівники цивільного захисту населення до надзвичайних ситуацій, про їхні успіхи й проблеми — розмова нашого кореспондента з головним рятівником Черкаської області генерал-майором Віктором Гвоздем.

— Вікторе Михайловичу, двадцять дев’ять років тому ви, випускник Черкаського пожежно-технічного училища, стали на тернистий шлях вогнеборця-рятувальника. Що змінилося відтоді в масштабному комплексі захисту життєдіяльності людини?

— Після Чорнобиля змінилося все. Почався новий відлік у переозброєнні, модернізації служб цивільного захисту населення. І, що головне, у психології підготовки нового покоління пожежників.

Пам’ятаю колег, офіцерів-викладачів училища, котрі прямо з горнила ядерної катастрофи прийшли навчати новобранців ремеслу порятунку людей. Тоді, у постчорнобильський період, для нас розпочалося інтенсивне переосмислення завдань і викликів, поставлених глобальною індустріалізацією людства.

Бо, крім боротьби з руйнівними природними катаклізмами, професійні рятівники щодня, щогодини і щохвилини мають бути готовими стати на герць з техногенними, екологічними, соціальними небезпеками.

Технічна революція людства триває. Разом із нею, як снігова лавина, збільшується кількість нових надзвичайних ситуацій...

— На Черкащині за хрущовських часів суцільної хімізації виріс цілий комплекс екологічно небезпечних підприємств. Чи готові рятувальники області вчасно ліквідувати ймовірну загрозу?

Одне з головних завдань нашого управління саме й полягає у тому, щоб забезпечити цивільний захист населення і територій стосовно техногенної та пожежної безпеки. Ми систематично проводимо спеціальні конкретні заходи, спрямовані на припинення дії небезпечних факторів надзвичайних ситуацій, рятування життя та збереження здоров’я людей. Щодня 33 автомобілі спеціального призначення пожежно-рятувальних підрозділів області готові доставити на місце надзвичайних подій 139 висококваліфікованих спеціалістів, які можуть блискавично й ефективно діяти у вогні, воді, а також ліквідувати хімічне забруднення, розібрати завали, надати першу медичну та технічну допомогу.

— Однак не лише професійні рятувальники повинні дбати про безпеку на підприємствах. Чи налагоджено взаємодію між власниками виробництв та головним управлінням в області?

— Ми запропонували всім керівникам хімічно небезпечних об’єктів до кінця нинішнього року запровадити систему раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення. На жаль, ця робота ведеться повільно. На п’яти підприємствах розпочато монтаж спеціальних систем, а на 39 — тільки укладено договори на виготовлення проектної документації.

— То, можливо, власникам та керівникам потенційно небезпечних підприємств потрібно не пропонувати виконати нагальну роботу, а в обов’язковому порядку змусити їх захистити своїх людей від ймовірного лиха?

— Це було б добре. Однак поки що ми не маємо належної законодавчої бази. Але, сподіваємося, відповідне державне регулювання з цього надзвичайно важливого питання в майбутньому неодмінно з’явиться.

— Велику тривогу екологів викликають також отрутохімікати простроченої дії, котрі є майже в кожному районі. Як ведеться їх ліквідація?

Про цю трудомістку і небезпечну операцію поблизу селища Єрки Катеринопільського району повідомляла і газета «Голос України». Цього року вивезено на утилізацію з Уманського та Драбівського районів лише 2,92 тонни смертельно небезпечних речовин. Хоч у кожному районі області існує місцева програма з утилізації хімічного непотребу. Тому ми змушені знову і знову наполегливо ініціювати розгляд цієї проблеми на засіданнях комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій райдержадміністрацій.

— Як складається ситуація зі створенням пожежних підрозділів на тих сільгосппідприємствах, де вони під час горезвісної реформи були зруйновані?

— Сьогодні стан із забезпеченням пожежогасіння на селі критичний. Протягом цього року в сільській місцевості вже виникло 260 пожеж, у яких загинуло 55 осіб, з них двоє дітей... Матеріальні збитки становили понад мільйон гривень. У приборканні вогню на території сіл беруть участь переважно підрозділи нашого управління, які розташовані в райцентрах та містах області.

Відстань від найвіддаленіших населених пунктів району — 30—50 кілометрів. Саме ця обставина й стає визначальною у пожежогасінні, призводить до втрати дорогоцінного часу й загибелі людей. У червні нинішнього року облдержадміністрація видала розпорядження і чіткий графік створення 57 місцевих пожежних команд у населених пунктах області. На жаль, це вагоме і актуальне розпорядження поки що виконується повільно.

— Вікторе Михайловичу, сучасний рятувальник — справжній герой. Він часто діє у небезпечній, екстремальній ситуації. Скількох людей протягом цього року вдалося врятувати вашим співробітникам?

— На рахунку наших працівників сотні врятованих людських життів: з вогню, води, ДТП та інших надзвичайних пригод. Про ефективність дій наших підрозділів свідчать багатомільйонні суми, в які оцінюється врятоване майно. Але я хочу акцентувати свою увагу на питаннях співпраці, взаємодопомоги та підтримки. Без розуміння проблем рятувальної служби з боку голови облдержадміністрації Олександра Черевка, обласної ради нам не вдалося б вийти на досить високий рівень боєздатності та матеріально-технічного забезпечення підрозділів, що дозволило розширити свої можливості та підвищити ефективність протипожежного захисту, попередити значну кількість надзвичайних ситуацій. Проте тенденція останніх подій ще раз доводить не лише необхідність фінансового посилення пожежно-рятувальних структур, а й зміни підходів до нашої служби на цивілізовані, європейські.

— Що б ви хотіли побажати в День рятівника всім своїм колегам і друзям?

— Завжди виходити переможцями з найскрутніших ситуацій!

Інтерв’ю провела Лідія ТИТАРЕНКО.