Встановити низку пільг та соціальних гарантій багатодітним родинам з 1 січня 2010 року передбачає законопроект «Про статус і соціальний захист багатодітних сімей в Україні», поданий народними депутатами Ярославом Сухим та Борисом Петровим (фракція Партії регіонів), який підтримав Комітет з питань соціальної політики та праці.

Проектом, зокрема, передбачається надавати багатодітним сім’ям, у складі яких є троє і більше неповнолітніх дітей, пільги з оплати за користування житлом, комунальними послугами, на придбання скрапленого газу, одержання пільгового кредиту на будівництво (реконструкцію) і придбання житла. Документом також пропонується виплачувати допомогу з тимчасової непрацездатності у розмірі 100 відсотків від середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи, виділяти додатково щомісячну грошову допомогу на кожну дитину, збільшити тривалість додаткової оплачуваної відпустки працівникам, які мають дітей, з 7 до 10 календарних днів, звільняти від сплати за харчування дітей у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах, безоплатно отримувати ліки за рецептами лікарів тощо.

Під час обговорення народні депутати звернули увагу на те, що за прогнозними розрахунками авторів, потреба у бюджетних коштах для реалізації законопроекту становитиме 1 млрд. грн. на рік. Міністерство фінансів у висновку зазначило, що пропозиція суб’єктів законодавчої ініціативи стосовно покриття вказаних видатків за рахунок коштів від приватизації носить разовий характер і не може бути спрямована на надання пільг та виплату допомоги, які носять системний характер. Комітет ухвалив рішення запропонувати під час підготовки законопроекту до другого читання об’єднати його з проектом закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей, внесеним Президентом України.

Пропонується створити фінансову, прикордонну, національну міліції

Проблеми реформування правоохоронних органів обговорено на «круглому столі» «Про стан законодавчого забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України», який провів парламентський Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Голова комітету Віктор Швець зазначив, що опрацьовано законопроекти про прокуратуру та про оперативно-розшукову діяльність. Паралельно з цим у парламенті зареєстровано понад 20 проектів, спрямованих на ґрунтовну перебудову органів внутрішніх справ. За його словами, пропонується створити фінансову, прикордонну, національну міліції, Національну гвардію, Національне бюро розслідувань тощо.

В. Швець звернув увагу, що ці законопроекти вносяться різними суб’єктами права законодавчої ініціативи і нерідко суперечать один одному або в окремих положеннях, або взагалі концептуально. «Це може призвести до розбалансованості системи органів внутрішніх справ чи завершитися нічим», — наголосив він.

Зважаючи на потік скарг на роботу міліції, які щоденно надходять від громадян до парламентського комітету, В. Швець вважає, що проблема полягає не в системі, а в кадрах. За його словами, надію на реформування міліції силами самого міністерства втрачено, і якщо не вдасться спільними зусиллями дійти до розумних, узгоджених та виважених позицій, комітет своїми силами здійснить необхідну роботу. І «або розробить власний варіант реформи, або навпаки заблокує її до появи більш ініціативних, енергійних працівників органів внутрішніх справ».

У ході «круглого столу» також було представлено проект редакції нового закону «Про службу в органах внутрішніх справ», підготовлений робочою групою комітету. Гострою, на думку промовців, залишається проблема ефективного цивільного демократичного контролю за діяльністю органів внутрішніх справ. Більшість промовців підтримали необхідність якнайшвидшого прийняття парламентом законів, які забезпечать ефективне реформування системи правоохоронних органів. За підсумками «круглого столу» ухвалено рекомендації.

Землю безплатно не роздаватимуть

Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією підтримує прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо запобігання корупційним діянням та хабарництву в сфері земельних відносин).

Проектом, який внесли до парламенту народні депутати В. Бевзенко, Є. Сігал, С. Терещук та Ю. Кармазін, пропонується: вилучити із Земельного кодексу України положення, що передбачають можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність фізичних та юридичних осіб із земель державної та комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації; спростити передбачений статтею 118 порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами тощо.

На засіданні комітету зазначалося, що «законопроект розроблено з метою припинення корупційних схем із начебто безоплатного надання земельних ділянок державної власності». Крім того, пропонується вдосконалити правове регулювання процедури надання земельних ділянок в оренду громадянам та юридичним особам України. Проект також містить положення про «виключний перелік випадків, коли при наданні земельної ділянки в користування обов’язковим є розробка проекту землеустрою щодо відведення такої ділянки».

За повідомленнями Інформуправління Верховної Ради.

«НУ—НС» сподівається зберегти коаліцію

Блок «Наша Україна—Народна самооборона» залишається прихильником збереження нинішнього формату коаліції у Верховній Раді, але не бачить зустрічних кроків з боку фракції Блоку Юлії Тимошенко. Про це заявив на прес-конференції лідер фракції «НУ—НС» В’ячеслав Кириленко. «Залишилося всього декілька днів, щоб дві фракції могли прийняти рішення про збереження коаліції», — зауважив він. Однією з головних умов для відновлення роботи коаліції В. Кириленко назвав прийняття спільної заяви щодо ситуації в Грузії. «Саме це стало яблуком розбрату», — сказав політик.

У разі створення коаліції між БЮТ і Партією регіонів, за словами В. Кириленка, відбудеться спотворення волевиявлення громадян. «Оскільки років чотири БЮТ своє політичне життя будує на тому, що ніколи не матиме коаліції і будь-яких справ із Партією регіонів», — зауважив він. На запитання, чи означатиме створення такої коаліції виникнення підстав для розпуску парламенту, лідер фракції відповів: «Ні, підписання угоди якраз зробить неможливим проведення позачергових парламентських виборів, а непідписання угоди (про створення коаліції. — Ред.) у 30-денний термін дозволить Президенту в разі прийняття ним такого рішення достроково припинити повноваження парламенту».