Довідка «Голосу України»

Територія парку належить до Західно-Подільської височини, окрасою якої є гряда, яку здавна називають Товтри. Це скелясте дугоподібне пасмо шириною п’ять—вісім кілометрів, довжиною, з північного заходу на південний схід, — 250. Абсолютні висоти коливаються від 260 до 401 метра. Над рівниною гряда піднімається на 60—65 метрів. Це бар’єрний риф міоценового моря, складений із древніх молюсків та інших груп безхребетних. Аналогів у світі немає; схожі за деякими геологічними структурами скелясті гряди є у Великій Британії та США. Являє собою історію розвитку Землі у тортонський та сарматський періоди. Перший досліджувати їх почав ще 1886 року геолог Микола Барбот де Марні, який з’ясував геологічну будову і довів їх походження. В якому музеї можна побачити таку живу геоморфорфологію? Форма Товтр різна. То вони піднімаються у вигляді витягнутого валу, то стоять окремими конусоподібними горбами, поверхня їх переважно хвиляста.

Наприкінці серпня Національний природний парк (НПП) «Подільські Товтри» став одним із семи природних чудес України. Щоб потрапити до цієї сімки у всеукраїнській акції, ініційованій Миколою Томенком, змагалося сто претендентів. Парк упродовж усього інтернет-голосування лідирував з великим відривом, забравши третину голосів.

І музей, і підручник, і лабораторія

Ви можете уявити парк площею понад 261 тисяча гектарів?! Ось такий велетень розкинувся на Поділлі. Частку слави додало йому місто Кам’янець-Подільський, що є територією парку, яке, до речі, торік теж було увінчане лаврами «Семи чудес». Але й сам Кам’янець чимало здобув завдяки НПП.

Зелене диво обійняло унікальні ландшафти у трьох районах Хмельниччини, почавшись у курортному Сатанові і завершившись на Дністрі біля селища Стара Ушиця (на знімку). Лише в Криму і Карпатах є настільки розмаїта флора, як тут. У НПП зустрічається 56 видів реліктових рослин, 36 — ендемічних, 61 — з Червоної книги України, 7 — з європейської. Така ж багата фауна, 62 види якої — в червоному списку нашої держави, 21 — в європейському, 150 внесено до Бернської конвенції. Товтри — не лише ілюстрація до підручників з ботаніки, зоології, історії, екології, вони постійно дарують усе новий і новий матеріал для наукових досліджень та відкриттів.

Сторож Товтр

— Задля збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів краю, що мають особливу природоохоронну, наукову, історико-культурну, естетичну, еколого-освітню та оздоровчу цінність, було створено Національний природний парк. Нині це авторитетна природоохоронна, рекреаційна, культурно-освітня, науково-дослідна установа загальнодержавного значення, якій вже 11 років. У біографії парку — участь у міжнародних проектах, всеукраїнських акціях. У НПП є свій сайт, на який, крім українців, заходять багато іноземців. 127 природоохоронних об’єктів розміщується на території парку. Це 15 заказників та 4 пам’ятки природи загальнодержавного значення, 19 заказників та 84 пам’ятки місцевого значення, ботанічний сад, 3 пам’ятки парково-садового мистецтва, заповідне урочище. Так само об’єктом численних візитів та екскурсій є й офіс НПП, де, крім адміністрації, науково-дослідного, охорони природного заповідного фонду та рекреаційного відділів, розгорнуто Музей природи, — розповідає директор парку Олег Янковський.

Суто заповідна територія становить усього близько відсотка від загальної площі НПП, та й то ці об’єкти перебувають в інших землекористувачів. Науковці переконані, що задля належного збереження цей показник мав би сягати 50 відсотків. «Рекреаційних» гектарів теж небагато. Зі стаціонарної рекреації — курорт Сатанів, табори та бази оздоровлення і відпочинку на Чемеровеччині та Кам’янеччині, готелі в старовинному Кам’янці та на околицях. Майже восьмивідсоткова площа регульованої рекреації передбачає розвиток туризму: тут прокладають маршрути для мандрівників, екологічні стежки, забороняються рубка лісу головного користування, промислове рибальство та мисливство, будівництво споруд, не пов’язаних із природоохоронною та рекреаційною діяльністю, використання шкідливих хімічних добрив, інша господарська діяльність, яка може генетично вплинути на стан природних комплексів та об’єктів. Однак добитися дотримання цього непросто. Рівень культури населення ще такий далекий від розуміння тих цінностей, які у нього під боком. Узяти бодай завалені сміттям ліси та яри. Якщо органи місцевого самоврядування, санітарні служби роками нездатні спинити цей злочин проти природи, то що може вдіяти така установа, як парк, наділена лише моніторинговими, а не інспекторськими функціями?!

Через недосконале природоохоронне господарство господарі не ми...

Ще до указу Президента України, згідно з яким вступила у свої права природоохоронна установа, Товтрова гряда мала вигляд решета. Тому громадськість, природодослідники, патріоти краю і стимулювали прийняття згаданого документа. Господарська зона парку становить понад 90 відсотків території НПП. І від цього нікуди не дінешся: кожній державі потрібні і заводи, і будови. Тільки їх діяльність має бути неоднобокою. Економічний ефект виробництва без оглядки на стратегію сталого розвитку є нищівним ударом по природі та життєвому середовищу для людини.

З думкою фахівців НПП щодо розміщення нових підприємств у межах парку практично не рахуються. Тож замість «красивої» промисловості, яка, за словами американського експерта, тільки й має право розміщуватися на цій землі, виникають навіть металургійні підприємства. А численні кар’єри, законні і таємні?! Нині боротьбу з підприємцями, які плюндрують квітучі Товтри, й особливо нищать надра, що на них тримається вся унікальна ботаніка та фауна, активізувала прокуратура, про що вже писала наша газета. Є кар’єри, що діють без жодних дозволів або ж їх орендарі відбуваються з дозволу влади копійчаною орендною платою. Таким бізнесменам легко уявити себе богами над природою і загальнонаціональним багатством. Минулими роками не було жодного факту передачі до суду справ щодо незаконного нищення надр. Тепер правоохоронці «оголошують весь список». Суд приймає рішення на користь природи та громади, скасовуючи рішення місцевої влади, які бездумно надавали права горе-підприємцям. Але домогтися усунення завданих природі ран не може жоден суд чи виконавча служба...

Кому Дністер не чужий?

Фахівці парку проводять не лише величезну науково-дослідну роботу, щороку формуючи черговий том Літопису природи, а й здійснюють екологічний моніторинг довкілля, змін клімату. Особливе місце відведено контролю за якістю всіх водних ресурсів. Найбільша водна артерія — річка Дністер. Тут ще важче виявити, хто ж завдав шкоди. Та й «господарів» річки на кожному її березі — сотні і тисячі.

— У далекому минулому вода була об’єктом божественного поклоніння, — каже заступник директора парку Олександра Кучинська. — Сьогодні вона просто технологічна речовина, що використовується скрізь: від джакузі і посудомийної машини до гідравлічних агрегатів чи теплоносія. Аналіз чинної законодавчої бази України стосовно охорони та відтворення водних ресурсів, забезпечення населення якісною питною водою свідчить про реальну потребу у впровадженні національних напрямів державної політики щодо регулювання водних відносин. 23—24 лютого 2007 року НПП «Подільські Товтри» брав участь у четвертій зустрічі за проектом ООН «Програма дій з удосконалення транскордонного співробітництва і стійкого управління річки Дністер» (Дністер-ІІ) у Чернівцях. Були там і представники відповідних організацій Молдови. Обговорювали програму дій зі створення спільного інформаційного басейнового ресурсу і двостороннього співробітництва в питаннях управління річки Дністер. На жаль, населення двох держав мало розуміє ці потреби, а тому засмічує річку побутовими стоками та відходами. Дністровський каньйон також увійшов до сімки, тож можна стверджувати: ця територія — подвійне диво України.

Замість післямови

Таке мав на меті, започатковуючи свою акцію «Сім чудес», і Микола Томенко. Внаслідок перемоги парк «Подільські Товтри» отримає можливість ще ширшої популяризації: оргкомітет обіцяє видати альбоми, буклети, книжки, плакати, фільми не лише про чудову сімку, а й про 21 номінанта конкурсу. Украй потрібна така краєзнавча література, її дуже бракує, заявляють педагоги, бібліотекарі. Про це, власне, свідчить і саме голосування: віддавали ж голоси за те, що відоміше. Парк, зауважимо, популяризував себе вже 11 років. Скільки ж праці та зусиль українці мають докласти, щоб хоч 100 природних цінностей України (які заявили про себе в цій акції) стали широко розрекламованими і внаслідок цього отримали належні догляд та охорону, розвиток та поцінування!

Фото Володимира САПРИКІНА.