Класична для української літератури тема змінює масштаби. Інтерес до землі давно переріс сварку за межу між двома сусідами. Чорноземом цікавиться великий капітал. Селянину дедалі важче втримати свої невеликі паї, коли хтось готовий купити тисячі гектарів. Оскільки процес не визначений до кінця законодавчо, махінацій навколо гектарів дедалі більше.

На Хмельниччині за наслідками прокурорських перевірок упродовж півтора року виявлено більше десяти тисяч порушень земельного законодавства. Реакція на таке беззаконня — понад тридцять кримінальних справ, розгляд майже трьохсот приписів та подань, задоволення близько чотирьохсот протестів, десятки протоколів про корупційні діяння. До відповідальності притягнуто понад шість із половиною сотень посадових осіб.

Це морально-юридичний аспект проблеми. Що ж до матеріального, то правоохоронцям удалось відшкодувати понад три мільйони гривень, причому більше половини цієї суми повернуто до бюджету. А понад дві тисячі гектарів землі, яка незаконно використовувалась, було повернуто справжнім власникам. Цифри вражаючі. Але це лише частина беззаконня, що твориться у земельних відносинах. Ласим шматком виявився цей економічний сектор, а тому спроби захопити частину пирога, причому якомога більшу, не припиняються. Прокурори б’ють тривогу: чому більшість виявлених порушень — це саме їхня ініціатива? Чому ж мовчать інші державні органи контролю? І де місцева влада, законодавчо наділена чималими правами для запобігання таким злочинам? А тим часом «земельні» зловживання місцевих чиновників стали чи не найбільш розповсюдженим порушенням.

Приклади довго шукати не треба. З легкої руки посадових осіб у одному з районів краю було підроблено протоколи професійної комісії, які дали право на незаконне рішення про передачу в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Якби не прокурорське втручання, майже дев’яноста гектарами землі, загальна нормативна вартість яких — майже 800 тисяч гривень, уже користувався б новоспечений фермер.

Та цього не сталось. Незаконно одержані площі повернуто до земель запасу. А стосовно посадових осіб порушено кримінальну справу, що після розслідування передана до суду. Але й такий фінал не зупиняє чиновників. В іншому районі на підставі фальшивих документів адміністрація віддала під фермерське господарство державну землю, вартість якої становила близько 340 тисяч гривень.

Таких прикладів правоохоронці можуть навести чимало. Різниця хіба що в апетитах: хтось обмежувався кількома незаконними гектарами, а хтось зазіхав на сотні й тисячі. Але в більшості випадків руку до цих злочинів вправно докладають представники влади. Їх підписи та печатки коштують немало. В одному з приміських сіл сільський голова вимагав від підприємця 50 тисяч доларів за погодження місця розташування невеликої земельної ділянки. 10 тисяч він отримав. А разом з ними й кримінальну справу. Її розглядає суд, а голова перебуває під вартою.

Як тільки мова заходить про землю, деякі чиновники перестають бачити реалії. Як інакше пояснити те, що колишній керманич одного з районів видав розпорядження про передачу в оренду земельної ділянки водного фонду, на якій розташовані ставки державного підприємства. Таким рішенням землі були просто вилучено в державного підприємства на 49 років!

Прокуратура області винесла райдержадміністрації протести. Але чиновники були настільки впевнені у своїй безкарності, що просто відхилили їх. Прокурорам довелося звернутись до суду. Суд повернув таки землю й майно державному власнику.

Правоохоронці небезпідставно підозрюють, що такі порушення не поодинокі, а головне — добре замасковані. Тому боротися з ними непросто. Адже позов у згаданій справі поданий прокуратурою. Навіть їй удалось встановити справедливість не з першого разу. А що говорити про пересічного власника паю? Відстоювати не просто свої інтереси, а й первинне право на землю йому стає дедалі важче.

Інколи доходить до того, що органи виконавчої влади та місцевого самоврядування незаконно надають в оренду землі природно-заповідного, історико-культурного, лісогосподарського призначення та водного фонду. Так, один спритник взяв в оренду майже на півстоліття декілька гектарів із природного парку. Інший орендар намагався «погосподарювати» на 145 гектарах орендованого лісу. Ліс було захаращено, з’явились самовільні вирубки.

Прокуратурі навіть довелось подавати позовну заяву про скасування дозволу на... зняття й перенесення грунтового покриву земельної ділянки. На думку правоохоронців, такий дозвіл був отриманий з порушенням вимог земельного законодавства, без відповідних документів. А в результаті з кількох гектарів було знято родючий шар грунту. Історія уже знає такі приклади. Але ж тоді чорнозем вивозили від нас окупанти. А тепер над своєю землею знущаємось ми самі.

Звичайно, вона мовчки стерпить і це. Але чим віддячить завтра? Кому родитиме? Для кого приноситиме достаток? Відповіді на всі ці запитання чималою мірою залежатимуть від того, наскільки чесно й законно зуміємо сьогодні розпорядитись землею.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.