Знижки на хліб — сезонні, а зростання вартості його — постійне...

Ось свіжий приклад. З кінця серпня один із найбільших його постачальників у краї — ТОВ «СТІОМІ-Холдинг» підняло відпускні ціни на свою продукцію. За буханець житньо-пшеничного хліба від холдингу тепер доводиться викласти вже на 27 копійок більше — 2,39 гривні. Перед цим у ЗМІ майнула новина про нові ціни Хмельницького хлібокомбінату: хлібина білого — дві з половиною гривні, чорного — 2,45. Керівник Кам’янець-Подільського відділу з контролю за цінами Лідія Бойко повідомляє «втішну» новину: місцеві хлібопекарі ще тримаються. Однак одразу й додає: зростання вартості нашого насущного не обмине нікого. Якщо є знижки — вони сезонні. А це насамперед тому, що зросла мінімальна зарплата (вона становить три відсотки у собівартості хліба). Борошно також дорожчає — вже 70 відсотків складових ціни буханця. Отож ніхто собі на збиток працювати не буде...

Про єдиний податок і місцеву статистику

Голова правління одного з найстаріших хлібопекарських підприємств Хмельниччини — кам’янець-подільського ЗАТ «Хлібокомбінат» Наталя Лящук вважає ситуацію нормальною та очікуваною. На комбінаті щиро прагнуть догодити споживачеві — виробляють хліб без жодних хімічних добавок, який став переможцем рейтингу «100 кращих товарів України». Але сьогодні слід замислитися не тільки над тим, як почувається споживач, котрому доводиться затягувати пасок, а й як виживатиме галузь, що його годує, каже пані Наталя.

— Ціни на газ, електроенергію постійно зростають, на бензин узагалі немає стабільної ціни. Без енергоносіїв хліба не спечеш, нікуди не доставиш. Праця пекаря — то, в основному, нічна робота, тож хочеться гідно заплатити робітникам, інакше вони просто розбіжаться. Якісна пшениця на зерновому ринку дорога, кормова ж, яка по 750—900 гривень за тонну, для хліба не годиться.

Те борошно, яке пропонує нам Держрезерв, не може задовольнити наші вимоги щодо якості, тому мусимо купувати його в комерційних структурах.

Ті невеликі проценти, які держава дозволяє заробити хлібопекарям, дістаються дуже нелегко. На нашому підприємстві подорожчання відбулося раніше, але споживачі особливо не відчули його. Якщо був спад продажу, то недовго. Сьогодні люди хочуть їсти якісний хліб, тож копійчане зростання ціни в основному сприймають спокійно. Слід також зауважити, що ціни регулює не держава, а висока конкуренція, яка нині є в самій галузі. Споживачу є з чого вибирати. Якби ми згвинтили ціну на цілу гривню, він обходив би наш хліб стороною. Тим часом і наше підприємство потерпає від численних перевірок. На це можу сказати, що жорсткого контролю потребують не так виробники хліба (те саме і з молоком), як торгівля, ринки та магазини. Роками в державі не можуть зжити неписане правило: у нас заробляє не виробник, а перекупник. Хотілося б бути захищеним, годуючи країну, а також мати рівні умови. До прикладу, наше підприємство є платником ПДВ, який сьогодні стає дедалі важчим. Водночас деякі приватні підприємці, котрі працюють в галузі, сплачують єдиний податок, ставка якого не перевищує 200 гривень на місяць. Знаходяться такі, які просто вночі з вуличних мереж крадуть електроенергію і випікають свою продукцію, що, звісно, ніде не буде врахована. Зайдеш у магазин — полиці ломляться від різних сортів хліба та булок, тим часом статистика подає органу місцевого самоврядування інформацію: споживання хліба на душу населення у місті становить сто грамів на добу. Це ж менше, ніж у блокадному Ленінграді! Навіть дивно, як це місто ще живе.

Люди змирилися з частим подорожчанням?

Подоляни можуть дізнатися про заходи, яких вживає влада задля стримання норовистих цін, звернувшись хоча б на традиційну пряму телефонну лінію «Запитай у влади», на якій періодично чергують перші особи облдержадміністрації. Великого обурення населення через хлібні проблеми, однак, на лінію не надходить. Може, люди звикли до частих «стрибків» і змирилися? Зате багато запитань у журналістів.

За інформацією заступника голови ОДА Миколи Дерикота, керівництво області вживає заходів, щоб стабілізувати ситуацію на ринку продуктів харчування. Зокрема, на низку основних встановлено граничні цінові надбавки, які можуть застосовувати продавці. Адміністрація проаналізувала, для прикладу, розрахунки фактичної рентабельності виробництва, надані ТОВ «СТІОМІ-Холдинг». Якщо в старих відпускних цінах на ті ж сорти вона становила 0,13 до 1,51 відсотка, то в нових закладено від 4,45 до 5,60 відсотка, що не перевищує затверджений розпорядженням голови обласної адміністрації граничний рівень рентабельності виробництва хліба у шість відсотків. Аналізуючи фактичну та планову структуру роздрібної ціни на хліб, можна зробити висновок, що подорожчання відбулося за рахунок підвищення таких складових:

До речі, попереднє підвищення цін на хліб ТОВ «СТІОМІ-Холдинг» відбулося 19 лютого цього року.

Одні інспектори ціни не загнуздають

Справді, далеко не всі підприємці дотримуються вимог і за відсутності достатнього контролю та відповідних санкцій намагаються скористатися з економічних проблем. Дедалі частіше звучать пропозиції про запровадження жорсткішого покарання, аніж штраф у кілька сотень гривень. «Ми потребуємо радикальніших засобів впливу на цінову ситуацію, — заявив на колегії облдержадміністрації її голова Іван Гавчук. — Однак сьогодні будемо максимально використовувати наявні в нас засоби впливу». Він звернувся й до депутатів усіх рівнів, щоб і вони не залишалися байдужими до цієї проблеми.

«Якщо в селі декілька магазинів, а депутатів сільради, скажімо, — десять-п’ятнадцять чоловік, то, думаю, їм було б не так уже й важко організувати належний контроль у своєму населеному пункті.

Бо десятьом інспекторам таки нелегко охопити весь район», — вважає Іван Карлович. Громадськість, на його думку, також мала б тут не стояти осторонь.

Хліб — усьому голова, любили і люблять повторювати в нас. Безголов’я, яке ще нерідко трапляється у хлібопекарській галузі і сприяє тіньовикам та спекулянтам підміняти якісну продукцію «скороспілками» з невідомими добавками, віриться, буде викорінено. Якщо крім влади ще й громада візьметься за наведення ладу в цій справі.

На знімку: а ось так продають хліб просто неба, попри санітарні вимоги, на центральному ринку Кам’янця-Подільського.

Фото автора.

ТІЛЬКИ ЦИФРИ

— заробітна плата та відрахування на соціальні заходи (на 45%);

— адміністративні витрати та витрати на збут (на 28%);

— паливо та електроенергія (на 12%);

— загальновиробничі витрати (на 27%);

—допоміжна сировина (на 12%).

При цьому вартість усіх сортів борошна, яке має близько 60% у структурі витрат, як у попередніх, так і планових цінах на хліб залишилась незмінною.