Тут народжуються філософи і священики

Ще задовго до святкування у Старій Вижівці свого півтисячоліття багато хто у Ковельскому районі вже знав про цю непересічну подію та готувався до неї. І ми не здивувалися, коли нашу машину, в якій добиралися в це історичне селище, зупинив постовий ДАІ. Дізнавшись про мету нашої поїздки, сержант козирнув і з посмішкою сказав: «Напевно добрий буде празник, коли туди ще з п’ятниці гості збираються». На святковий лад налаштовувала й інша добра прикмета: день у Луцьку розпочався зливою, в Ковелі небо затягнули хмари, в Старій Вижівці сяяло сонце.

Стара Вижівка невелике селище. Населення трохи більше п’яти тисяч чоловік. Та на відміну від деяких навіть значно більших міст, має чимало лише йому властивих ознак. На площі перед будинком райради і райдержадміністрації красується пам’ятник архістратигу Михаїлу — покровителю містечка. Біля нього і відбувалися головні ювілейні дійства.

А почалося свято врочистим богослужінням у місцевому Свято-Преображенському храмі УПЦ за участю єпископа Володимир-Волинського і Ковельського Никодима та архієпископа Рівненського й Острозького Варфоломія. Останній, між іншим, десять років був настоятелем храму в Старій Вижівці. Зі Старовижівщиною пов’язана доля ще однієї духовної особи, уродженця села Галина Воля митрополита Луцького та Волинського Ніфонта. Настоятелька Зимненського Святогірського Святоуспенського монастиря ігуменя Стефанія теж з цих країв. Її рідне село Залюття дало Україні кілька десятків священиків.

У програмі свята передбачено було чимало подій, які надовго запам’ятаються краянам. Це і відкриття пам’ятного знака на честь 500-річчя першої писемної згадки про Стару Вижівку, і спецпогашення ювілейної марки, і спортивні змагання, і концерт аматорських колективів. Відбувся також традиційний фольклорний фестиваль «Мелодії і барви Старовижівщини». А ще кожна сільська рада на вулиці пропонувала перехожим щедрі частунки, показувала роботи народних майстрів. А співи й танці, привезені сюди фольклорними колективами, надавали святу особливого колориту.

Щодо урочистостей, то промови не стомлювали людей, бо були щирі й короткі. Надзвичайно багато було вручено грамот і подарунків. Приємно, що орденом УПЦ Святого Іллі Муромця нагороджено і давнього приятеля нашої газети, директора Старовижівського держлісгоспу, заслуженого лісівника України Петра Сахарука. Щирі слова вітань ювілярам висловили багато почесних гостей свята: голови обласної ради Анатолій Грицюк і облдержадміністрації Микола Романюк, народний депутат України, уродженець Старої Вижівки Володимир Карпук. Запрошую до слова народного обранця.

— Збентежений зустріччю з рідним селищем, з людьми, яких знаю ще з дитинства, — каже Володимир Георгійович. — Я на землі, де народилися мої діди, прадіди. Це духовно багатий край. Визначний його дослідник Олександр Цинкаловський у виданій 1984 року у Вінніпезі (Канада) книзі «Стара Волинь і Волинське Полісся» відзначав, що в кожному селі Старовижівщини обов’язково була церква. Оця повага до духовності спонукає місцевих жителів до роздумів, до віри, до Бога. Тож не дивно, що наш край одарував Україну багатьма священиками, що тут кілька століть діє Мильцівський чоловічий монастир.

22-й рік очолює місцеву громаду селищний голова Старої Вижівки Микола Залевський.

Селище інтенсивно розвивається. Нині в селищній раді лежить 320 заяв на виділення ділянок під забудову. Такого будівельного ажіотажу Стара Вижівка ще не знала. Вже наступного року відновимо спорудження багатоповерхівок, яке не вели з 1992 року. Плануємо впорядкувати проспект Молодіжний, відкрити фонтан у центрі селища, продовжити роботи з реконструкції каналізації, водогону, ремонту дорожнього покриття. До речі, селище має 80 вулиць і провулків довжиною 33 кілометри. Приємно спостерігати, як зростає добробут населення, змінюються його підходи до життя. Пригадую, ще кілька років тому багато жителів селища під вікнами садили цибулю, петрушку, кріп, сьогодні — вирощують квіти. У Старої Вижівки, переконаний, хороше майбутнє.

...До пізнього вечора не стихали в селищі пісні, а коли стемніло, небо над ним спалахнуло вогнями святкового феєрверку. З ювілеєм тебе, поліське селище, щастя твоїм працьовитим, щедрим душею людям!

Волинська область.

На знімку: стрічку на пам’ятному знакові на честь 500-річчя Старої Вижівки перерізає найстаріша жителька селища — 92-річна Ольга Арсентіївна Денисюк.

Фото автора.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Вижва (сучасну назву Стара Вижівка селище отримало 1946 року, а до цього називалося Стара Вижва) вперше згадується 1508 року, як село князів Івана та Василя Сангушків. Поштовхом для розвитку села стало будівництво в 70-х роках XІX ст. залізниці Ковель—Брест. 13 квітня 1957 року Указом Президії Верховної Ради УРСР селу було надано статус селища міського типу. Сьогодні його загальна площа забудови сягає 623 га, усього дворів — 1498.