У російських ЗМІ набуває ажіотажного розголосу повідомлення про створення українського «карального» батальйону №11 з «нацистів, наркоманів, злочинців». Йдеться про військовий підрозділ «Київська Русь», який нині проходить військову підготовку на Чернігівщині. У його складі — переважно мешканці Києва та області. Є й деякі житомиряни, котрі, як з’ясувалося, «по блату» записалися у ряди воїнів, бо військкомати їх відфутболювали через вік. Чому такий резонанс викликав цей батальйон територіальної оборони, який ще фактично й жодного пострілу по супротивнику не зробив? Звідкіля до нього така увага?

Про це хотілося з’ясувати на місці минулих вихідних. На думку командування підрозділу — усе це не що інше, як плід інформаційної війни, роздмухуваної у сусідній державі, аби дискредитувати учасників антитерористичної операції.

— У моєму батальйоні, — каже його командир підполковник Олександр Гуменюк, — є кандидати наук, учителі, музиканти, багато підприємців, бізнесменів, які прибули на захист Вітчизни. Налаштовані патріотично. Батьки стали на захист своїх дітей! Це дуже гарні люди. І вони зроблять усе, щоб захистити державу і себе.

Так само міркують і рядові батальйону. Вони своєю позицією, долею спростовують ганебні закиди і звинувачення щодо себе. Будівельник В’ячеслав Панкратов із Святошинського району здивував, наприклад, тим, що він за національністю росіянин.

— Я народився у родині офіцера в Казахстані, — розповів російською рядовий. — Батько пройшов Афганістан. Він і мама — росіяни. В Україні ми опинилися після Чорнобильської катастрофи. Мені не приходила повістка із військкомату. Я сам прийшов записатись у батальйон... Навіть мамі не сказав. Чому? Україна — мій дім. І я не хочу, щоб у нього приходив будь-хто зі зброєю і насаджував свої порядки. Я не дам образити ні себе, ні мою родину...

Сергій з Білої Церкви теж уболіває за долю рідної країни і обурений, що хтось там його називає «карателем», хоча він «не хоче вбивати, а хоче, щоб у нас ставала нормальна держава, щоб був мир для матерів, дружин, дітей...»

— Я не брав участі у Майдані, але ми з хлопцями блокували силовиків, тітушок у нашому місті, аби вони не їхали до Києва, — зазначив рядовий. — Нас тут у батальйон майже сотня з Білої Церкви записалася. Це не «Правий сектор». Ми не підтримуємо і тих, хто одягнув красиву військову форму і ходить по Києву... Треба йти у Збройні сили і боротися там, а не корчити із себе крутих.

— Бронежилет маєш?

— Аж три!

— ???

— Та це все мої друзі роздобули. Я віддав два у свій взвод.

Бізнесмен І. переписав фірми на дружину, відправив її відпочивати з дітьми на море, а сам... пішов добровольцем на війну з терористами.

— Я тепер спокійний, — каже, — мене не мучить совість, що я сиджу на дивані і стежу за новинами в телевізорі, а десь по-справжньому гинуть люди...

Чоловік, виявляється, у листопаді минулого року брав участь як реконструктор у військово-історичній реконструкції разом із сумнозвісним Ігорем Стрєлковим, який нині керує у Слов’янську бойовиками. Тепер вони опиняться по різні боки військового протистояння по-справжньому.

Територіальний батальйон «Київська Русь», за словами його командира О. Гуменюка, зібрав під своє крило не карателів, а патріотів, багатьох офіцерів-фахівців з миротворчих операцій у гарячих точках.

— Ми захищатимемо свою землю, — заявив він. — Я зі своїми побратимами знаходжуся не на території Російської Федерації чи іншої держави. І тих «сепаратистів», яких готує, засилає до нас Путляндія, будемо ставити на місце.

Нині взводи «Київської Русі» проходять бойове злагодження. Бійці під час прискореного курсу підготовки вивчають тактику протистояння діям диверсантів в умовах засідки, несподіваного нападу. Велику увагу приділяють стрільбі з гранатометів АГС-17, РПГ-7 та зенітних установок. Навчають солдатів досвідчені інструктори з бойовим досвідом.

...До місця розташування батальйону під’їжджають одна за одною машини з районів Київщини. Спонсори розвантажують матраци, килимки, інші необхідні речі. Рідні привозять своїм близьким переважно домашні харчі, бронежилети. На жаль, державний механізм матеріально-технічного забезпечення вояк за новітніми стандартами забуксував у тендерних процедурах, бюрократичних узгодженнях, а тому у щойно мобілізованих, добровольців купа з цим проблем. Людмила з Борисполя похвалилася:

— Наш начальник виділив гроші на бронежилет для мого чоловіка і ще п’ятьох членів колективу.

Побачилися на території військової частини і зі співвласником видавничої групи «Мега-Прес» Олегом Свірком, який опікується з друзями забезпеченням вояк (подробиці на сайті http://mega-polіgraf. kіev. ua/uk/armyua1/)

— Ми вже доставили 48 бронежилетів, — повідомив він, — 60 пар протиосколкових окулярів, засоби гігієни тощо. Але ось поговорили з командиром, ще багато чого треба!

Дізнаюся, що майже 40 відсотків солдатів не мають бронежилетів, узагалі бракує кевларових касок підвищеного захисту, приладів нічного бачення, засобів зв’язку. Цю проблему та інші бажано б розв’язати перед відправленням батальйону на місце дії АТО.

Чернігівська область.

Батальйону можна допомогти:

Реквізити для перерахування грошей:

Найменування банку: Приватбанк

Номер рахунку: 29244825509100

МФО: 305299

ЄДРПОУ: 14360570

Призначення платежу:

поповнення карти 5168 7572 2870 0623

Отримувач: Книшевич Андрій Олександрович

ІПН: 2949718534

Батальйон №11 на полігоні.


На знімку (зліва направо): Олег Свірко — співвласник друкарні «Мега-Поліграф», Олександр Гуменюк — підполковник, командир 11-го батальйону територіальної оборони, Микола Чорниш — майор, заст. по тилу.

Фото автора та Григорія МАЗУРА. 

І жартома, І всерйоз:

— Написали російські ЗМІ, що батальйон «Київська Русь» збирається йти аж до Краснодара, — каже командир. — Набрехали! Дійдемо насправді до Уралу, а далі перепочинемо — і до Тихого океану! Порядок і на цій території треба наводити!