Недаремно вимагали Шеву...

Львів. Стадіон «Україна». 25 000 глядачів. 26 градусів.

Хорватія, Англія, Україна, Казахстан — по 3 очки, Білорусь, Андорра — по 0. Турнір у нашій групі стартував ще 20 серпня, коли казахи вдома перемогли Андорру — 3:0.

Група 7. Австрія—Франція. 3:1. Румунія—Литва. 0:3. Сербія—Фарери. 2:0.

Група 8. Кіпр—Італія. 1:2. Грузія—Ірландія. 1:2. Чорногорія—Болгарія. 2:2.

Група 9. Македонія—Шотландія. 1:0. Норвегія—Ісландія. 2:2.

Перший тур одразу подарував кілька сенсацій. Зокрема, здивували поразки — Франції в Австрії і, особливо, Румунії вдома від Литви. Чимало хвилювань пережили й прихильники збірної України.

Свій стартовий матч у відбірному циклі вона провела не на тому рівні, якого від неї чекали. Хоч із табору нашої команди і лунали ніби тверезі голоси. Мовляв, білоруси — гідний суперник, кваліфікований. А з того моменту, коли його очолив наддосвідчений Бернд Штанге, гра білорусьої команди стала привабливішою, переконливішою, упевненішою. У товариських матчах «сябри» зіграли внічию з Німеччиною і Аргентиною і перемогли Нідерланди. Гадаю, коментарі зайві.

Але, якщо чесно, підсвідомо ми (і гравці, і особливо представники ЗМІ) певною мірою зверхньо ставилися до гостей. Можна було почути: а що там ті білоруси, кого тоді обігрувати в групі, та ще й удома?

Тож пригадаймо, як розгорталися події у Львові. Все сталося не так, як нам хотілося. В першому таймі м’ячем більше володіли не ми, а гості. Вони хазяйнували в центрі поля, тому й диктували умови, чіткіше грали в пас, діяли осмисленіше. Це була якісна командна гра. Як наслідок, білоруси кілька разів небезпечно били по воротах П’ятова. Єдине чого їм бракувало — гостроти в завершенні атак. Найімовірніше, це й завадило гостям перемогти.

Натомість українці мало нагадували зіграну команду. Більше однієї-двох передач у них не виходило. Якась суцільна розбалансованість. І попереду у нас нічого не складалося. Михайличенко випустив у стартовому складі форвардів — Мілевського і Вороніна. Перший, котрий у своєму клубі останнім часом відзначався цікавою, результативною грою, цього разу, було враження, ніби комплексував поруч із досвідченим партнером. Хоча сам Воронін нічим особливим не відзначився. Щоразу Андрій опинявся в положенні «поза грою». Зрештою, на початку другого тайму його замінили.

Після перерви господарям вдалося вирівняти гру. Але не настільки, щоб диктувати умови і забити бодай гол. Матч наближався до завершення. І важко було зрозуміти, за рахунок чого підопічні Михайличенка зможуть завдати переможного удару. Ось тоді трибуни й почали скандувати «Шева!», у такий спосіб підштовхуючи тренера випустити на поле видатного футболіста. І таки мали рацію.

Коли завершувалася вже третя додаткова хвилина, Тимощук продерся до карного майданчика збірної Білорусі. Намагався обійти ще й Чухлея. Той упав, і м’яч влучив йому в руку. Нікола Ріццолі, котрий знаходився поряд, не вагаючись, показав на точку. Отож Шевченко, котрий тільки відновлює форму, виконав доручену справу бездоганно.

— Я не дивлюся на годинник, — сказав після зустрічі тренер українців. — Утім, на останніх хвилинах стан був не найкращий. Однак вірив, що у нас вистачить характеру виграти цей матч. Хоча, нічия, мабуть, була б справедливим результатом.

...Перемога на старті — річ, звісно, приємна. І ми щиро вітаємо нашу команду зі здобутими трьома очками. Однак її гра, м’яко кажучи, особисто мене неабияк розчарувала... Завтра в Алмати збірна України проведе наступний поєдинок проти футболістів Казахстану.

На знімку: б’є Анатолій Тимощук.

***

Футбол. Першість країни. Перша ліга. 8-й тур. «Фенікс-Іллічівець» — «Дністер». 2:1. «Комунальник» — «Геліос». 2:0. «Нафтовик-Укрнафта» — «Олександрія». 1:1. «Княжа» — «Волинь». 3:0. «Закарпаття» — «Сталь». 2:0. «Прикарпаття» — «Кримтеплиця». 2:1. «Севастополь» — «Енергетик». 1:0.