Ранкове засідання 1 липня

 Парламентська хроніка

Учора зранку відновлено активну фазу антитерористичної операції на Донбасі — вітчизняні Збройні Сили завдають активних ударів по базах і збройних пунктах терористів. Про це на початку засідання повідомив Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов. Він також поінформував, що спілкувався з цього приводу з міністрами оборони та внутрішніх справ.

Під час виступів у відповідь на заяву Президента про припинення перемир’я пролунало чимало політичних заяв та пропозицій від фракцій. У багатьох виступах говорилося про необхідність запровадження воєнного стану в Донецькій та Луганській областях. 

Віталій Ковальчук («УДАР») виступив із ініціативою продовжити роботу парламенту до кінця серпня, і щоб парламент працював у такому режимі: тиждень — пленарні засідання, тиждень — робота в комітетах і тиждень — робота з виборцями. Микола Рудьковський (позафракційний) закликав невідкладно ухвалити закон про вибори народних депутатів за пропорційною системою з відкритими партійними списками. Позафракційний Олег Ляшко закликав депутатів відправляти своїх дітей на фронт.

Коментуючи заяви депутатів щодо запровадження воєнного стану, Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов нагадав, що воєнний стан — це виключно повноваження Президента, воєнний стан вводиться виключно указами Президента, які має затвердити парламент. Хоча до Верховної Ради вже вносяться проекти постанов від народних депутатів. Тож глава парламенту закликав депутатів працювати у правовому полі, у межах компетенції парламенту.

Опісля парламент перейшов до розгляду проектів законів. Верховна Рада України прийняла одразу за основу та в цілому внесений Президентом України проект закону про внесення змін до статті 7 Закону України «Про державні нагороди України» (щодо заснування ордена Героїв Небесної Сотні). За таке рішення проголосували 244 народні депутати.

Представник Президента України у Верховній Раді Руслан Князевич, доповідаючи проект закону, зауважив, що це перший законопроект, внесений до парламенту новим главою держави. Його розроблено з метою увічнення пам’яті героїв, загиблих під час Революції гідності. Нова державна нагорода присуджуватиметься, починаючи з 2014 року, громадянам України та іноземцям, які виявили мужність та героїзм під час відстоювання незалежності України.

Законом визначається, що орденом Героїв Небесної Сотні відзначатимуться особи за громадянську мужність, патріотизм, обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, активну благодійну, гуманістичну, громадську діяльність в Україні, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), інших подій, пов’язаних із захистом незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України.

Кабінету Міністрів України доручено провести всеукраїнський конкурс на кращий ескіз нової державної нагороди — ордена Героїв Небесної Сотні та виготовлення атрибутів цієї державної нагороди.

Потім парламент розглянув ще один законопроект, спрямований на посилення соціального захисту учасників АТО. За основу в першому читанні прийнято проект закону про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо розширення кола осіб, що є учасниками бойових дій. За таке рішення проголосували 249 народних депутатів. Оскільки до законопроекту було висловлено низку критичних зауважень, профільному комітету доручено упродовж дня підготувати цей законопроект для голосування в цілому. Під час обговорення пролунала низка пропозицій до законопроекту. Зокрема, Юрій Сиротюк («Свобода») запропонував надати статус учасників бойових дій не лише військовослужбовцям Збройних Сил, а резервістам, військовозобов’язаним, які призвані до Збройних Сил, солдатам-добровольцям та іншим, хто нині захищає державу. Водночас деякі депутати висловлювали побоювання, щоб не сталося так, як уже не раз бувало: що статус учасників бойових дій і пільги отримають ті, хто навіть пороху не нюхав і в окопах не сидів — генерали-штабісти, їх водії, секретарі, діти, коханки та інші особи, які не брали безпосередньої участі в АТО.

Профільний парламентський Комітет з питань нацбезпеки та оборони, за словами Олександра Кузьмука, підтримав законопроект, оскільки він цілком заповнює прогалини, які були в чинному законі.

Верховна Рада ухвалила постанови «Про відзначення 25-ї річниці створення Народного Руху України за перебудову» та «Про відзначення 700-річчя мечеті-медресе хана Узбека», які передбачають проведення низки ювілейних заходів.

Ухвалено й постанову «Про затвердження Положення про акредитацію журналістів і технічних працівників засобів масової інформації при Верховній Раді України», яка передбачає спрощення порядку акредитації парламентських журналістів. Зокрема, акредитаційна картка, яка видаватиметься журналістам та технічним працівникам ЗМІ прес-службою апарату Верховної Ради, надаватиме право входу до всіх приміщень парламенту, в тому числі й до будинків комітетів, а не лише до ложі преси і кулуарів сесійної частини будинку по вул. Грушевського, 5 (крім сесійної зали) під час засідань Верховної Ради. За таке рішення проголосували 239 депутатів. Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Микола Томенко зауважив, що нині працівники ЗМІ проходять дві акредитації — для висвітлення роботи парламенту в пленарному режимі та висвітлення роботи комітетів. У новому порядку акредитації передбачається, що журналісти матимуть єдину акредитацію, яка дозволятиме доступ до будівлі, де відбуваються пленарні засідання, та до приміщень парламентських комітетів.

Під час обговорення депутати пропонували водночас позбавити акредитації у Верховній Раді журналістів деяких російських ЗМІ, які за рішенням Нацради виключені з переліку каналів у телеефірі через розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Однак це питання ще відправлено на доопрацювання до профільного комітету.

Водночас народні депутати не підтримали проект постанови «Про виконання Україною пункту 9 рішення Європейського суду з прав людини у справі № 21722/11 «Олександр Волков проти України» від 9 січня 2013 р., яке набуло статусу остаточного 27 травня 2013 р. За таке рішення проголосували лише 137 депутатів за необхідних як мінімум 226, хоча прийняття цієї постанови є одним із зобов’язань України перед Радою Європи. Народні депутати затвердили Календарний план проведення п’ятої сесії Верховної Ради України сьомого скликання. Відповідно до нього пленарні засідання п’ятої сесії Верховної Ради України сьомого скликання розпочнуться 2 вересня 2014 року, а завершиться робота п’ятої сесії 16 січня 2015 року. Під час проведення п’ятої сесії Верховної Ради сьомого скликання парламент 9 тижнів працюватиме у пленарному режимі, 7 тижнів — у комітетах, комісіях і фракціях, 4 тижні — в округах із виборцями. Окрім того, 9 годин буде відведено на проведення «годин запитань до уряду» у Верховній Раді. А влітку парламент працюватиме безперервно і без канікул. Верховна Рада прийняла проект постанови про продовження роботи четвертої сесії Верховної Ради України сьомого скликання — закриття четвертої сесії Верховної Ради України відбудеться у день відкриття п’ятої сесії, тобто 2 вересня 2014 року.

За словами Голови Верховної Ради Олександра Турчинова, це питання було погоджено на нараді керівників депутатських фракцій і груп.

Згідно з постановою, народні депутати зберуться на пленарні засідання з 22 по 25 липня та з 12 по 15 серпня. О. Турчинов також наголосив, що депутати мають залишатися в межах країни, а не виїжджати у «закордонні виборчі округи», щоб протягом доби могли зібратися на екстрене засідання парламенту.

У першому читанні прийнято проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації у них місця проживання. Законопроектом пропонується дозволити мешканцям дачних будинків реєструватися там.

Під час обговорення депутати зауважували, що законопроект спрямований на захист прав громадян, котрі фактично постійно мешкають на дачах. Руслан Князевич зауважив, що багато киян та мешканців інших великих міст, переважно люди поважного віку, передали свої квартири дітям та внукам, а самі на пенсії перебралися жити до дачного будиночка, наприклад, на Русанівських садах. Однак вони нині не мають права ані зареєструватися там, ані брати участь у виборах. Законопроект надаватиме їм таке право.

Потім депутати перейшли до розгляду нової редакції закону про вищу освіту в другому читанні. Голова Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти Лілія Гриневич доповіла, що до законопроекту надійшло майже 1000 поправок від народних депутатів. Для опрацювання нової редакції закону було утворено робочу групу за участю депутатів та фахівців-освітян. Поправки, на яких наполягали депутати, виносилися на голосування сесійної зали. Зокрема, було підтверджено поправки щодо захисту прав інвалідів — нові будівлі вишів мають зводитися з урахуванням потреб інвалідів, щодо мови викладання у державних вишах, фінансування навчальних закладів та їх обслуговування в державних банках. За ухвалення нової редакції закону про вищу освіту в другому читанні та в цілому в редакції від комітету з урахуванням проголосованих поправок від народних депутатів проголосували 276 депутатів. О. Турчинов привітав освітян та всю Україну з важливим кроком для вищої освіти України.

Зранку в сесійній залі зареєструвалися 295 депутатів. Парламентарі вшанували хвилиною мовчання пам’ять Голови Верховної Ради України двох скликань Івана Плюща, котрий пішов із життя 27 червня на 73-му році життя.

На початку пленарного засідання Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов повідомив про вихід відповідно до ч.3 ст. 60 Регламенту Верховної Ради із складу фракції Комуністичної партії України народних депутатів України Володимира Кудрі, Олександра Зубчевського, Василя Самойленка, Олександра Голуба, Сергія Гончарова та Олександра Присяжнюка.

Щодо можливості припинення діяльності фракції КПУ в парламенті, то О. Турчинов повідомив, що доручив вивчити це питання регламентному комітету Верховної Ради, і той пояснив, що позиція щодо мінімальної кількості депутатів діє виключно щодо депутатських груп. А прийняти рішення про припинення діяльності фракції можна буде лише тоді, якщо буде внесено зміни до Регламенту Верховної Ради. Голова Верховної Ради запевнив, що якщо буде підготовлено проект відповідної постанови, його буде оперативно винесено на розгляд парламенту.

Із днем народження вітали депутатів Миколу Демянка і Василя Самойленка.

Фото Сергія Ковальчука.

ДОСЛІВНО

Представник Президента України у Верховній Раді Руслан Князевич:

«Ніщо і нічого не повинно стерти пам’ять про героїв, які мужньо відстоювали Незалежність України».

ДОСЛІВНО

Олександр Турчинов:

«Враховуючи ситуацію на сході України, парламент не має права іти на відпочинок і повинен працювати безперервно».

Хвилина мовчання у пам’ять Івана Плюща.

Віталій Хомутиннік, Сергій Терьохін.