Як повідомлялося в «Голосі України», наукова праця «Розробка та впровадження сучасних методів хірургічного лікування і профілактики ускладнень цирозу печінки та захворювань ворітної вени» (автори Береснєв О. В., Калита М. Я., Котенко О. Г., Кривченя Д. Ю., Русин В. І., Сипливий В. О., Чуклін С. М.) допущена до участі у конкурсі на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки 2008 року.

Сумна статистика

Аналізуючи отримані в ній науково-практичні результати, направлені на покращення якості, збільшення тривалості життя хворих на цироз печінки і захворювання ворітної вени, зниження числа летальних випадків шляхом розробки нових методів хірургічного лікування і профілактики ускладнень, можна констатувати, що вони затверджують високий авторитет вітчизняної медичної науки у світі.

Захворювання печінки займають значне місце серед причин непрацездатності і смертності населення України. Серед них велика частка належить цирозу печінки. Частота виявлення цієї патології у світі, за останніми даними, на сьогодні сягає 11%, у тому числі в країнах Європи і США — від 3 до 8%. Основними причинами розвитку цирозу є вірусне та алкогольне ураження печінки, при цьому на частку останнього припадає 50—70% усіх випадків захворювання.

Крім того, зростання захворюваності на вірусний гепатит, поширення алкоголізму та токсикоманій в останнє десятиріччя сприяло зниженню середнього віку хворих, з яких близько 40% становлять особи молодші за 35 років. Унаслідок збільшення частоти ускладнених форм захворювання, цироз печінки у світі сьогодні займає четверте місце серед причин смерті осіб, старших за 40 років.

Значна частина хворих на цироз печінки вперше звертається по медичну допомогу на стадії декомпенсації, за наявності ускладнень синдрому портальної гіпертензії — кровотечі, асциту, жовтяниці, енцефалопатії, виснаженні функціональних резервів печінки. Під час кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, що виникла вперше, помирає 30—70% хворих. У 20—40% випадках спостережень кровотеча рецидивує, при цьому летальність збільшується до 80%. Без оперативного лікування 50% хворих помирають протягом року, 17% живуть не більше двох років.

Світовою практикою накопичений значний досвід використання різних способів лікування ускладнень цирозу печінки, що загрожують життю. Хірургічний метод лікування ускладнень цирозу печінки і захворювань ворітної вени на сьогодні залишається основним. Нові способи повинні перш за все відповідати двом основним вимогам: мати мінімальну летальність і сприяти збільшенню тривалості життя пацієнтів.

Захворювання ворітної вени діагностуються як у дітей, так і в дорослих. При цьому у дітей декомпенсація кровообігу в басейні ворітної вени виникає рано, на перших місяцях життя, навіть у новонароджених та грудних дітей, і супроводжується, рецидивуючими, часто смертельними кровотечами.

Усе це свідчить про важливість, медичну, соціально-економічну значущість даної роботи. Хірургія портальної гіпертензії — один з найскладніших розділів хірургії органів черевної порожнини, якою займаються хірурги тільки найвищого рівня. Подана праця — це результат роботи колективів хірургічних шкіл вчених Харківського національного медичного університету, Київського національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та Ужгородського національного університету.

Обнадійливі результати

У результаті проведеного багатопланового дослідження авторами отримані нові дані про патогенез ускладнень цирозу печінки. Вперше встановлено, що морфологічні зміни печінки при її цирозі є провідним чинником у визначенні прогнозу захворювання та результатів хірургічного лікування. На основі морфометричного аналізу біопсій печінки визначено кількісні характеристики її структурних порушень, що дає змогу оцінити її функціональні резерви, раціоналізувати лікувальну програму, індивідуалізувати показання до виконання операцій з шунтування судин портальної системи, покращити результати лікування. Розроблено клінічну класифікацію цирозів печінки, що дає можливість лікарю визначити індивідуалізовану тактику лікування хворого відповідно домінуючому синдрому захворювання.

На підставі результатів досліджень розроблено раціональну тактику хірургічного лікування хворих на цироз печінки, що включає поєднання судинних декомпресивних, лімфодренуючих та роз’єднуючих операцій і спрямована на корекцію ускладнень, стабілізацію перебігу захворювання. Застосування запропонованих методів операції та хірургічної тактики дало змогу попередити виникнення та прогресування печінкової енцефалопатії, портальної гастропатії, поліпшити якість життя хворих, зменшити летальність, частоту рецидивів кровотечі.

Дослідження патогенетичних аспектів захворювання дали можливість виявити ключові чинники, які відповідають за розвиток ускладнень і прогресування основного захворювання, до яких належать порушення реґіонарної гемодинаміки, гормональні та імунологічні зміни. Авторами опрацьовано і впроваджено ендоскопічну склеротерапію варикозно розширених вен у пролонгованому режимі. Доведено, що ендоскопічна склеротерапія є не тільки ефективним методом попередження кровотеч з варикозно розширених вен стравоходу і шлунка у хворих на цироз печінки, а й покращує перебіг основного захворювання, сприяючи збереженню функціонального стану печінки. В клінічну практику впроваджено нові ендоваскулярні методи зупинки кровотеч із варикозно розширених вен стравоходу, розроблено критерії етапності хірургічних втручань, заснованих на черговості малоінвазивних, синергічних операційних втручань, що дало змогу істотно розширити можливості лікування хворих на декомпенсований цироз печінки, збільшити частку хороших і задовільних результатів до 80%, зменшити кількість ускладнень.

Розроблено методику індивідуалізованого доопераційного прогнозу її розвитку, яка базується на математичному аналізі клінічних, лабораторних, морфологічних та інструментальних показників.

Розроблено та систематизовано критерії вибору способу хірургічного лікування захворювань ворітної вени у дорослих та дітей в залежності від рівня і виду допечінкової блокади та етапність надання хірургічної допомоги.

У дітей при захворюваннях ворітної вени впроваджені в практику мініінвазивні методи редукції селезінкового та колатерального кровотоку шляхом емболізації, бандажу та склерозування, розроблені нові та удосконалені існуючі хірургічні методи роз’єднання і реверсії кровотоку по портальній вені з застосуванням дистального та центрального спленоренального анастомозу та інших модифікацій операцій.

Новизна розробок підтверджена 42 авторськими свідоцтвами та патентами на винахід, опубліковано 10 монографій та посібників. Результати виконаних авторами наукових досліджень опубліковано у вітчизняних та міжнародних фахових журналах з хірургії, презентовано на численних національних і міжнародних конгресах. Із застосуванням розроблених авторами методик проведено хірургічне лікування ускладнень цирозу печінки та захворювань ворітної вени більш як у двох тисяч дорослих та дітей.

Виконані авторами фундаментальні дослідження, безумовно, відповідають світовому рівню. Застосування в клінічній практиці розроблених методів хірургічного лікування ускладнень цирозу печінки та захворювань ворітної вени дало можливість істотно знизити летальність цієї важкої категорії хворих, зменшити кількість ускладнень, покращити якість та тривалість життя пацієнтів, що доводить їх медичну та економічну ефективність. Вважаю, що ця робота та її автори заслуговують на отримання Державної премії України в галузі науки і техніки 2008 року і закликаю підтримати їх.

Петро ФОМІН, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Академії медичних наук України, головний хірург МОЗ України.