Днями за особистим дорученням Президента майже остаточно зруйновано демократичну коаліцію у Верховній Раді. Вже втретє за час свого правління Ющенко зраджує своїх соратників та знищує демократичну більшість: вперше у 2005 році — коли без будь-яких об’єктивних підстав відправив у відставку уряд Юлії Тимошенко; вдруге — у 2006 році, коли за спинами своїх політичних партнерів вів переговори про створення парламентської більшості з Партією регіонів, але цьому завадив лише несподіваний демарш СПУ Мороза; і зараз, коли розвал демкоаліції став логічним наслідком руйнівних процесів, запущених Ющенком та його секретаріатом майже з перших хвилин її створення.

Щоб довести демократичну коаліцію до стану розпаду, Президент не гребував ніякими засобами. Всі добре пам’ятають і критику Президентом виплат по знецінених заощадженнях Ощадбанку (хоча це було чи не головною передвиборною обіцянкою кандидата в Президенти Ющенка), і шалений тиск на Тимошенко під час газової кризи взимку, коли вона прибирала газових посередників з «РосУкрЕнерго», і блокування боротьби з корупцією у Фонді держмайна та призначення нового керівника, і, як наслідок, зрив процесу приватизації — в результаті держава отримала від приватизації в січні-серпні лише 3,9 відсотка річного плану, а запланований урядом Тимошенко процес повернення вкладів Ощадбанку — під загрозою зриву через ненадходження коштів від приватизації.

Президент також систематично призупиняв постанови Кабміну та накладав вето на закони, якими уряд боровся з інфляцією, і навіть забороняв головам держобладміністрацій спілкуватися з главою уряду. Загалом Ющенко призупинив сотні важливих розпоряджень уряду.

Апогеєм потужної антиурядової кампанії Ющенка стали голослівні звинувачення на адресу Тимошенко у «державній зраді». Пропагандистські звинувачення трансформувалися у реальні оперативно-розшукові заходи, координовані креатурою Балоги заступником шефа СБУ Тиберієм Дурдинцем. «Наша Україна» не ухвалила, до речі, жодної заяви на захист своїх партнерів по коаліції і мовчки спостерігала за тим, як Ющенко та його секретаріат знущалися з Тимошенко.

Як можна реагувати, коли Ющенко називає зрадою національних інтересів захист Чорноморського шельфу від офшорної компанії «Венко», за якою стоять фінансово-олігархічні інтереси? Стосовно «Одеса—Броди», тут також можна звинувачувати прем’єра лише в тому, що вона не віддала стратегічний нафтопровід у довгострокове безплатне користування іншому олігархові. Те саме стосується інших обвинувачень. Відколи спроби поставити на місце знахабнілих олігархів почали трактуватись як державна зрада — чи не відтоді, коли Ющенко записав усіх найбагатших людей України до благодійних фондів, на чолі яких поставив своїх дружину Катерину та дочку Віталіну?

Радники Ющенка та Балоги не приховують, що стратегію президентської кампанії 2010 року будуватимуть на повторі сценарію 2004 року — геополітичного вибору України між Сходом та Заходом, що для цього їм потрібне істотне загострення відносин з Росією, в боротьбі з якою Ющенко і має проявити себе як національний лідер. Ризики, які такий сценарій несе для України, очевидні. І саме заради такого сценарію Ющенко та його секретаріат намагаються створити Тимошенко образ проросійського політика, саме тому вони спотворюють її позицію щодо російсько-грузинської війни, саме тому нав’язують уряду рішення, які можуть спровокувати конфлікт з Чорноморським флотом.

Незважаючи на всі недружні дії своїх партнерів по коаліції, позиція БЮТ чітка і непохитна: альтернативи демократичній коаліції — немає.

Однак за умов, коли Президент фактично зруйнував коаліцію і заблокував прийняття нею будь-яких рішень у Верховній Раді, відповідальний уряд мусить шукати шляхи ухвалення важливих для держави політичних та соціально-економічних проектів, залучаючи до їх підтримки ті сили, які не входять до коаліції.

Саме завдяки такому підходу за лічені дні вдалося прийняти низку критично важливих для країни соціально спрямованих законопроектів, які, зокрема, стосуються реформування вугільної галузі, підвищення престижності шахтарської праці та підвищення з 1 вересня зарплати для бюджетників.

Результативне голосування за першочергові для держави питання не може бути «зрадою» за визначенням.

Більше того, прийняті Верховною Радою закони повністю відповідають позиції Віктора Ющенка, яку він виголошував ще в 2004 році, як кандидата у президенти. Це стосується і змін до закону про СБУ, який посилює парламентський контроль за службою, і подолання вето Президента на закон про слідчі парламентські комісії, і врегулювання законодавства щодо імпічменту. БЮТ наголошує, що закон, який спрощує процедуру імпічменту, взагалі не стосується Віктора Ющенка — його розроблено та ухвалено для наступних президентів.

Попри складну політичну ситуацію, Кабінет Міністрів на чолі з Юлею Тимошенко залишається дієздатним органом, який продовжує вирішувати важливі державні проблеми. Лише за останні два тижні уряд ухвалив революційні рішення щодо реанімації вітчизняного тваринництва, розробив системний план наведення порядку на фармакологічному ринку та контролю за цінами на ліки, в рамках підготовки бюджету на 2009 рік істотно збільшив доходну базу місцевих бюджетів.

Тож ще раз наголошуємо, що БЮТ та Юлія Тимошенко виступають за дієздатний парламент.

Заява виголошена народним депутатом Олегом Ляшком на засіданні Верховної Ради 5 вересня 2008 року.