Чи можливе переформатування парламентської коаліції фракціями Партії регіонів та БЮТ? Чи, може, демократична коаліція ще продовжуватиме існувати? Чи ведуться нині переговори про формат коаліції?

Олена БОНДАРЕНКО (Партія регіонів):

По-перше, зараз ідеться не про переговори, а про консультації. Переговори можливі лише після формального оголошення про розпад старої коаліції. Консультації проходять, безумовно. Для нас немає жодних проблем і побоювань, що наші виборці запідозрять нас у чомусь недоброму, бо як політики навчені 2004 роком — ніколи не говоримо «ніколи». Проте досить важливий момент, який може зашкодити новому формату коаліції, — це ідеологічні та програмні розбіжності. Регіонали, як відомо, мають ліберальну економічну платформу і виступають за чотири основні напрямки: нейтралітет держави, федералізацію, двомовність і протекціонізм вітчизняного товаровиробника. У БЮТу з деяких позицій погляди з нами розходяться. Тому, можливо, варто оголосити невеликий часовий мораторій на теми, які нас розділяють, винести їх за дужки парламентського процесу і займатися лише тими законопроектами, які зараз перебувають у черзі на прийняття — лише по одному Комітету з питань свободи слова та інформації таких законопроектів 68. А якщо ми все-таки не зможемо знайти спільну мову і відійти від ідеологічних розбіжностей, завжди можна знайти арбітра. За Конституцією, джерелом влади є народ, і це його право — на референдумі вирішувати, у якій країні жити. Референдум з питань російської мови і НАТО можна провести в одному пакеті.

Святослав ОЛІЙНИК (БЮТ):

Перед тим, як говорити про формування будь-якої іншої коаліції, треба визначитися, що з нинішньою. Бо, на нашу думку, вона не припинила свого існування, є лише перший крок. Упродовж десяти днів можна відкликати повідомлення про те, що фракція «НУ—НС» припиняє свою участь у коаліції. І ці десять днів мають бути використані усіма політичними силами, щоб обдумати формат нинішньої або нової коаліції. І тільки після того, як стане зрозуміло, що припинення існування коаліції стало юридичним фактом, можна буде говорити про якісь інші формати.

До депутатів з «НУ—НС» БЮТ не має жодних претензій. Вся проблема — від Президента, його лицемірної поведінки. Наприклад, обвинувачення БЮТ у голосуванні з Партією регіонів, тоді як РНБО більш як півроку очолює представник регіоналів. Або шантажем виставляють на голосування дуже агресивну позицію з російсько-грузинського конфлікту, що загрожує цілісності України та миру. Я представник Дніпропетровська і багато людей там позитивно ставляться до того, щоб БЮТ об’єднався з Партією регіонів. В інших областях, очевидно, інша ситуація. Але у кожному разі ми прийматимемо рішення про коаліціювання з урахуванням думок людей у всіх регіонах країни та наслідків для розвитку держави. Переформатуванню коаліції з боку БЮТ передуватиме прямий відвертий діалог з суспільством. Є принципові питання для БЮТ, котрими за будь-якого формату коаліції ми ніколи не поступимося. Але в політиці також існує компроміс.

Володимир АР’ЄВ («НУ—НС»):

Вірогідність коаліції БЮТ і Партії регіонів дорівнює вірогідності потрапляння великої комети на Землю, тобто дуже низька. Бо ці політичні сили, по-перше, різні ідеологічно, а по-друге — вони будуть окремо на будь-яких наступних виборах — позачергових чи чергових, вестимуть боротьбу між собою на електоральному полі. Ситуативне голосування можливе —це вже було, коли БЮТ і Партія регіонів голосували за Кабмін. Партію регіонів як вигідного тимчасового партнера використовують усі політичні сили — і комуністи, і Блок Литвина, і навіть Президент, коли було підписано Універсал національної єдності. Усі використовують Партію регіонів, щоб грати у свої політичні ігри. Для збереження демократичної коаліції мають сісти за стіл переговорів без свідків головні фігури — Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко. І між собою нарешті про щось домовитися. До 13 вересня є ще час. Головне зараз — прийняти холодний душ всім сторонам і зі спокійною головою сісти за переговори. Про консультації між Партією регіонів і БЮТ щодо утворення коаліції мені нічого не відомо.

Спірідон КІЛІНКАРОВ (КПУ):

Все залежатиме від тих дій, які буде вживати Президент. Якщо В. Ющенко піде на узурпацію влади і застосування сили, то, безумовно, політики і представники різних політичних партій можуть об’єднатися для боротьби за принципи демократії. Ми вже мали такий випадок, коли була акція «Україна без Кучми». І абсолютно різношерсті політичні партії об’єдналися в єдиному пориві відправити у відставку Л. Кучму. Якщо дії Президента будуть спрямовані не у конструктивне русло, а в деструктивне, то таке об’єднання може мати місце для того, щоб врятувати парламентаризм. Я не виключаю і такого варіанту, як створення коаліції на базі Партії регіонів і БЮТ. Комуністи можуть брати участь у формуванні коаліції, як і будь-яка інша політична сила, але питання полягає у тому, на базі чого формуватиметься коаліція і зарад чого. Якщо мова йтиме про загострення конфлікту, якщо країна буде поставлена на межу, то будуть вживатися адекватні заходи з боку політичних партій, у тому числі й КПУ.

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ (Блок Литвина):

Нова коаліція уже створена де-факто. Це бачимо по тих законопроектах, які зараз разом подають Андрій Портнов і Олександр Лавринович — представники БЮТ і Партії регіонів, які, очевидно, уповноважені на юридичну законодавчу функцію. Мабуть, у серпні про все було домовлено. Є два завдання: перше — тактичне, що координує БЮТ, — максимально знизити вплив Президента і його вагу у торгах з іншими, і комуністи в цьому допомагають. Друге завдання, стратегічне — це поділ України на дві частини. І те, що представник БЮТ Сергій Терьохін подав до парламенту законопроект про підвищення прохідного бар’єру на парламентських виборах до 10 відсотків, є свідченням того, що ці дві політичні сили порозумілися на далекосяжну перспективу — розподіл найвищих посад у державі, суттєве переформатування Конституції. Чи в ідеологічному плані їм важко? Ні, дуже легко. Ану, спробуйте сформулювати ідеологію БЮТ — її немає. Але і одні, і другі захищають виключно олігархічні фінансові клани. За останніми публікаціями, у БЮТі шість доларових мільярдерів, а у Партії регіонів —сім. У них є спільні бізнеси. Тому їхній союз навіть більш природний, аніж інший, бо в «Нашій Україні» є політичні сили, які протягом багатьох років працюють в одному ідеологічному напрямку.