Чернігівське село цього року страждає... від надмірної турботи. Такий парадокс справді має місце. А став він реальністю тому, що представники місцевого самоврядування, райдержадміністрацій зі своїми зверненнями турбують не тільки владні інституції Чернігова. Не вдалося, скажімо, вирішити питання ремонту дитсадка в районі, області — пішло прохання у високий київський кабінет.

Сьогодні ніхто не хоче відмовляти прохачам. А тому проблема з фінансуванням завдяки енергії впливових людей найчастіше вирішується позитивно. Але є одна проблема. Держава у своєму бюджеті запланувала вже певну суму коштів на розв’язання згаданих проблем. Тому «ініціативу знизу» підтримують, вилучаючи з фінансування інші об’єкти, котрі гостро потребують коштів.

Облдержадміністрацією згідно з порядком використання коштів державної субвенції на соціально-економічний розвиток, затвердженим Кабінетом Міністрів України, на основі пропозицій місцевих органів влади й самоврядування, народних депутатів України був сформований і у встановленому порядку представлений Міністерству регіонального розвитку й будівництва України на узгодження перелік об’єктів для фінансування. У ньому були переважно ті сільські заклади, які вже не один рік будувалися або гостро потребували ремонту. Приміром, великий селищний Будинок культури у Макошиному від дірок у даху постійно затікає, дощі псують книжковий фонд бібліотеки, заважають роботі гуртків. У цьому закладі культури, до речі, відмінно працює єдиний у країні сільський цирковий колектив. Але вочевидь за «впливовими» зверненнями Мінрегіонбуд знайшов суспільно більш значимими інші об’єкти для фінансування. У результаті «випали» з державної підтримки Макошинський будинок культури, будівництво дитсадка у Вихвостові (де спостерігається справжній бум народжуваності!), шкіл у Новій Басані (у великому селі діти туляться в кількох приміщеннях), Дігтярівці тощо. Взамін цих актуальних для області об’єктів були нашвидкуруч визначені для фінансування інші. Зокрема і школи, і дитсадки, і спортзали. Однак... не забезпечені проектно-кошторисною документацією! Так само сталося і з будівництвом більшості сільських газопроводів.

Одне слово, на такі реалії «пробивачі» не дуже звернули уваги. Мовляв, головне — добитися фінансування. А там, Бог дасть, уже питання з проектно-кошторисною документацією, тендерами вирішиться само собою.

На жаль, усі ці зміни, за щирого прагнення позитивно вирішити проблеми окремих сіл, призвели до фактичного провалу цьогорічної програми поліпшення медичного, культурного, освітнього, побутового їх обслуговування. Вийшло, як у тій приказці: і сам не гам, і другому не дам!

У результаті згаданих дій, за словами начальника управління регіонального розвитку облдержадміністрації Тетяни Данилової, на сьогодні зі 105 об’єктів, які фінансуються за рахунок державної субвенції на соціально-економічний розвиток, на 13 і досі немає затверджених проектів, на 60 відсутні експертні висновки, по 21 об’єкту завершення тендерних процедур лише очікується і лише по 32 розпорядниках коштів підписано договори з підрядчиками. Із профінансованих області 16,1 мільйона гривень використано лише 2,1 мільйона. З 10 мільйонів гривень, запланованих регіону на будівництво підвідних газопроводів, профінансовано лише 3,5 мільйона гривень. При цьому за сім місяців не використано жодної копійки. На газопроводах загальною вартістю 8,7 мільйона гривень тільки оголошено тендерні процедури.

...А вже й літо скінчилося. А на тендерні процедури теж потрібний час. Потім дощі, розриті вулиці. За два-три місяці будівельники, газівники навряд чи й впораються з таким обсягом робіт. Зрозуміло, держбюджет виграє від такої економії. Однак не село. Воно знову опиниться з тим, що й було, посилатиме своїх надокучливих прохачів у різні інстанції.

Чернігівська область.