Із семи районів Вінниччини бульбу вивозити заборонено

Майже всю картоплю (98 відсотків від загальної площі) на Вінниччині вирощують на присадибних ділянках господарів. Дехто з них, щоправда, навіть не здогадується, що вирощені бульби уражені хворобами. Саме з цієї причини обласна Державна інспекція з карантину рослин заборонила вивезення їх із семи районів регіону.

Якщо на ринку працівники санстанції чи Державної інспекції з карантину рослин встановлять, що картоплю, приміром, продають з Вінницького, Калинівського або Тиврівського районів (вони найближче до обласного центру), то її конфіскують, а продавця ще й оштрафують. Так пояснює начальник обласної Державної інспекції з карантину рослин Микола Неїлик. У цих та ще чотирьох районах області, зазначає співрозмовник, ґрунти заражені такими хворобами, як рак, картопляна нематода, каліфорнійська щитівка.

— Вивести із ґрунту шкідників картоплі чи «вилікувати» його від хвороби практично неможливо, —каже Микола Неїлик. — Личинки чи спори можуть перебувати у так званій діапаузі цілих сто років. Навіть якщо протягом цього тривалого часу не висаджувати картоплю, а зробити це на сто перший рік, все одно бульби будуть заражені. Значить, треба замінити насіння. Другий рік поспіль вінницьким селянам пропонують провести сортозаміну картоплі. Причому насіння роздають безкоштовно.

— Ми вирощуємо на своїх дослідних полях вісім сортів картоплі, — продовжує співрозмовник, — закупили їх у Києві, в Інституті картоплі. Особливість цих бульб у тому, що вони стійкі до таких хвороб, як картопляний рак та нематода. Нинішнього року пропонували насіння жителям сіл Пилява та Черемошне Тиврівського району. А в жовтні цього ж року роздамо картоплю в селах Калинівського, Жмеринського, Іллінецького та вже згаданого Тиврівського районів.

За словами фахівців, безкоштовну картоплю на насіння одні готові брати мішками, інші ставляться до неї з пересторогою. Чому? «Бо вважають, що вона генетично модифікована, — каже спересердя Микола Неїлик. — Але це неправда. У нас є сертифікат, ми цей документ надаємо тим, кому пропонуємо нові сорти картоплі. Там чітко сказано, що вона не є генетично модифікованою і безпечна для людей».

Незважаючи на це, розмов про сортозаміну дуже багато. В одному із сіл того-таки Тиврівського району після того, як апробували нові сорти, зібрали перший урожай. Він справді набагато кращий, ніж був раніше. «Було мішок посадив і стільки ж зібрав, — зазначає один із жителів села, де провели сортозаміну. — А тепер я герой, з одного корча піввідра буває».

Але селяни все одно нарікають, кажуть, смак у нової картоплі не той. «Раніше, — уточнює чоловік, — ми садили в себе на городі сорт, який називається голландська жовта. Ті бульби добре розварювалися. А які смачні!.. Нову скуштували — щось не те. Хоч як хазяйка цибулькою підсмажує, того смаку не відчувається».

Щоб безкоштовно отримати нові сорти, господар повинен провести аналіз ґрунту з ділянки, на якій вирощує картоплю. Ґрунт для аналізу збирають із різних частин поля. Ідеальний варіант — з кожного квадратного метра по декілька грамів. Аналіз проводять в обласній Державній інспекції з карантину рослин. Якщо ґрунт заражений хворобами, власнику земельної ділянки запропонують безкоштовно нові сорти.

Замість старих бульб селянам найчастіше пропонують сорти Агава, Лаура, Лозарін, Фінка та Біла роса. Програма сортозаміни розрахована на десять років. На її реалізацію передбачено витратити півтора мільйона гривень.

Вінницька область.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА (з архіву «Голосу України»).