Восьмого серпня весь світ, затамувавши подих, спостерігав за відкриттям Олімпійських ігор на стадіоні «Пташине гніздо у Пекіні». Яскрава феєрія, позначена національним колоритом у поєднанні з найсучаснішими технологіями, вражала уяву навіть експертів, що бачили багато спортивних подій такого рівня.

Спостерігали за відкриттям і в Україні. Але для нас це видовище, окрім суто спортивного значення та бажання підтримати своїх атлетів, мало ще одну мету — запозичення позитивного досвіду країни, що дійсно довела світу: китайці здатні проводити масштабні події на надзвичайно високому рівні. І запорукою їх успіху стало кілька чинників: об’єднання зусиль усіх гілок влади і звичайних громадян-волонтерів, чіткий розподіл обов’язків, надвисока відповідальність усіх причетних до організації та проведення спортивного свята.

У 2012 році очі мільйонів уболівальників будуть прикуті вже до України. Футбольний чемпіонат Європи в нашій державі, безумовно, відбудеться, і вже у вересні у Бордо ми очікуємо на позитивні висновки УЄФА щодо зусиль України з організації підготовки до Євро-2012.

Нам, насправді, є про що звітувати. Після візиту Мішеля Платіні в червні поточного року Президент України доручив уряду вжити термінових заходів щодо забезпечення підготовки до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, в липні був виданий Указ Президента України «Про невідкладні заходи з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу».

Певні зрушення вже є. Можна вважати майже вирішеним питання теоретичного розміщення учасників та гостей чемпіонату у приймаючих містах (за винятком Донецька), крім питань так званих «гарантій» інвесторів побудувати в термін і відповідно до вимог. За умови прискорення прийняття рішень місцевою владою про відведення земельних ділянок, підстав для занепокоєння можливостями щодо розміщення не повинно виникнути. 14 вересня відкривається стадіон у Дніпропетровську, немає жодних сумнівів щодо вчасного введення в експлуатацію стадіону у Донецьку. Нарешті визначені джерела фінансування будівництва стадіону у Львові. Ще можна нагадати підписання меморандуму про аеропорти та про початок робіт з реконструкції НСК «Олімпійський» у Києві. На жаль, цим коротким переліком досягнення вичерпуються.

Водночас, незважаючи на неодноразові заклики Президента України до конструктивної та результативної роботи, досі немає чіткого алгоритму щодо реалізації невідкладних кроків з організаційного і планового покращення процесу підготовки до Євро-2012.

Я б хотіла зупинитися на питаннях, які викликають занепокоєння членів Координаційної ради з підготовки до Євро-2012. Йдеться насамперед про результат аналізу ризиків, а не про дорікання в адресу тих чи тих посадовців.

По-перше, планування. Більш як півроку доопрацьовується Генеральний план підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи-2012 року з футболу. Зрозуміло, документ цей об’ємний та складний. Але якщо ми так довго і з такими труднощами складаємо план, то його виконання викликає велике занепокоєння. Тим більше, що у нас поки що немає достатнього досвіду контролю таких багаторівневих планів.

Термін підготовки Загальнодержавної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу спливає першого вересня поточного року. Хотілося б сподіватися, що хоч на цей раз уряд забезпечить не тільки дотримання термінів, а й належну якість одного з найважливіших документів. Тому що для нас це дійсно базовий плановий документ підготовки на законодавчому рівні.

По-друге, фінансування. Неможливо проаналізувати стан фінансування заходів з підготовки до Євро-2012 за рахунок коштів державного бюджету у приймаючих містах головними розпорядниками бюджетних коштів, оскільки немає відповідного порядку, не ведеться зведений облік та аналіз обсягів фінансування заходів з підготовки до Євро-2012 за рахунок коштів місцевих бюджетів. Не існує аналізу відповідності передбачених обсягів фінансування за Державної цільовою програмою з обсягами фінансування, запланованими у місцевих бюджетах. Зрозуміло, якщо немає якісного і вчасного моніторингу стану фінансування, то не може йти мова про коригування показників та обсягів, а це сьогодні вкрай потрібно.

Особливе питання — зміни до Державного бюджету 2008 року та формування бюджету на 2009 рік.

Однією із найбільш актуальних є проблема координації дій місцевих органів самоврядування із залучення позабюджетних коштів. Невиважений підхід до запозичення ресурсів шляхом позик чи емісії муніципальних облігацій може призвести до небажаних наслідків. На жаль, сьогодні це питання залишається поза увагою.

По-третє, виконавська дисципліна. В цьому контексті хочу звернути увагу на порушення Закону України «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» (мається на увазі пункт 3, статті 5). До цього часу немає затвердженого урядом щорічного переліку та обсягів товарів, які під час ввезення на митну територію України звільняються від мита у разі їх використання для будівництва спортивних споруд у рамках підготовки до Євро-2012. Можливо, це питання і не найгостріше сьогодні, але як тільки почнеться масове будівництво та обладнання об’єктів, виникне колосальна проблема.

Величезні ризики зриву підготовки до Євро-2012 ховаються в частині розробки відповідних законопроектів: всього їх має бути близько п’ятнадцяти, п’ять із низ чекають на розгляд у Верховній Раді, але вичерпного переліку та графіка їх підготовки немає.

Як підсумок можна впевнено констатувати, що успіх підготовки до знакової для України спортивної події залежить насамперед від скоординованих дій уряду та місцевих органів влади. Всі потрібні повноваження є. Неодноразово звучали заяви, що уряд розуміє рівень відповідальності не тільки перед УЄФА, якому надав гарантії, а й перед співвітчизниками. Немає підстав сумніватися у професійності, фаховості та відповідальності високопосадовців, які опікуються питаннями підготовки до Євро-2012. Потрібно тільки відповідним чином взятися до роботи. Україна може і повинна продемонструвати світовій спільноті спроможність на найвищому рівні організувати знакову спортивну подію. Це справа честі та гідності всієї країни, кожного справжнього громадянина та патріота, щоб саме Україна через чотири роки стала центром спортивного світу.

Оксана СЛЮСАРЕНКО, заступник глави секретаріату Президента України — представник Президента України у Верховній Раді України.