Під тягарем земних проблем людство ще не до кінця збагнуло, які широкі перспективи відкриває освоєння і використання космосу для вирішення багатьох питань. Прокладання дороги до інших планет націлене не тільки на знаходження відповіді щодо походження життя на Землі, але і на часткове звільнення нашої планети від зростаючого антропогенного навантаження. Освоєння космосу — копітка справа десятків років, зосереджена, наполеглива праця вчених, інженерів та космонавтів, залучення багатьох напрямків людської діяльності.

Приємно відзначити, що вже майже тридцять років до освоєння космічного простору причетні українські вчені, за плечима яких — експерименти із різними видами рослинних організмів на орбітальних станціях «Салют» , «Мир», біосупутниках серії «Космос», «БІОН-11» та «Фотон». Завдання вчених-ботаніків полягає у створенні контрольованих систем життєзабезпечення космонавтів за участю рослин. Для цього встановлюється вплив умов невагомості на розвиток і ріст рослинних організмів. Дослідження зелених водоростей, мохів, вегетативних органів вищих рослин, а також зародків насінин показало, що невагомість впливає на процеси, які лежать в основі росту і розвитку організмів, а саме: просторову орієнтацію, морфогенез, репродукцію та фізіологію рослинних організмів. Дія факторів космічного польоту на життєдіяльність рослин проявляється в змінах ультраструктури клітин і порушенні фізіолого-біохімічних процесів. Одержані принципово нові знання щодо механізмів дії мікрогравітації на різних рівнях організації рослин, включаючи клітинний та молекулярний рівні.

Принциповим відкриттям українських ботаніків є виявлення здатності відчувати гравітацію тими клітинами рослин, які не мають спеціалізованих гравірецепторів. Це пріоритетне відкриття, яке відображене у численних публікаціях і доповідях, дістало гідну оцінку на міжнародному рівні.

Одним з найважливіших здобутків українських вчених є проведення першого у світі штучного запилення рослин в умовах невагомості. Унікальну експериментальну роботу із запилення квітів рапсу власноруч виконав український космонавт Леонід Каденюк на космічному кораблі «Колумбія» у 1997 році під час сумісного українсько-американського польоту. Дані експерименту довели можливість розмноження рослин у космосі і розпочали еру культивування «космічних рослин». Для успішного процвітання космічного рослинництва вчені Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка розробляють грунтові композиції та умови культивування. Особливо слід відмітити внесок вчених у створення композицій фітодизайну. Зелені рослини на борту космічного корабля створюють особливу атмосферу, допомагають зняти втому від шумів приладів, сприяють позитивному настрою членів екіпажу. Ботаніки отримували неодноразові подяки від космонавтів за радість від споглядання за красою квітучих рослин.

Сьогодні в Україні діє Національна програма з космічної біології, яка виконується у 15-ти наукових установах Академії наук. Активне вивчення впливу космічного простору на живі організми в наш час доповнюється введенням новітніх технологій. Польотні експерименти супроводжуються наземним моделюванням умов невагомості.

Як засвідчує аналіз напрямків наукових розробок світової космічної біології, плідна праця вчених дала змогу Україні стати космічною державою світу і одним із основних центрів комплексних досліджень біології рослин в умовах космічного польоту. Внесок вчених у розвиток космічної біології підсумовується у роботі «Рослини у космосі — гравічутливість та технології вирощування», поданої на здобуття Державної премії у галузі науки і техніки за 2008 рік. Колектив авторів представлений співробітниками Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного (Недуха Олена Макарівна, Попова Антоніна Федорівна, Білявська Нінель Олександрівна, Климчук Дмитро Олександрович, Бараненко Валентина Василівна, Шевченко Галина Валеріївна), Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка (Черевченко Тетяна Михайлівна, Заіменко Наталія Василівна), Інституту екології Карпат (Демків Орест Теодорович) та льотчиком-космонавтом Каденюком Леонідом Костянтиновичем. Представлені дані є оригінальними і значно розширюють уявлення про адаптивні можливості рослин. Отримана інформація становить значний внесок як у з’ясування фундаментальних проблем сучасної біології, так і у розробку екологічних систем життєзабезпечення людини в космічних літальних апаратах, які призначені для польотів у далекий космос.

За багаторічну плідну працю у галузі космічної біології, вагомий науковий здобуток, створення школи з космічних досліджень та гідне представлення України на міжнародному рівні робота колективу авторів заслуговує на високу державну відзнаку.