«Голос України» вже писав про загострення ситуації довкола чернігівської сільської оздоровниці «Десна», побудованої на внески колишніх колгоспів та державних фондів. Нині в такий само спосіб активізувалася боротьба за сільський санаторій «Остреч», розташований у Менському районі. Він успішно працює, лікує, оздоровлює дітей, дорослих. Але сьогодні немає чіткої відповіді, чий цей заклад. Тож є привід прибрати прибутковий об’єкт до своїх рук певним зацікавленим силам.

Свого часу кошти на будівництво та розвиток інфраструктури санаторію виділили 22 колгоспи. Більшість із них уже так реформувалися, що не мають жодного документа на право розпоряджатись майном оздоровниці. А 7 сільгосппідприємств, в яких є відповідні підтвердження, все-таки вирішили з доброї волі цього року передати статутні частки у власність територіальних громад Менського району.

Здавалося б, всі причини для колізії усунуто. Колгоспи будували для себе. Тепер їх немає, але оздоровниця залишилася в місцевому комунальному управлінні.

У Мені нещодавно відбулася сесія районної ради, яка ухвалила рішення про включення частки статутного фонду санаторію «Остреч» до переліку об’єктів спільної власності територіальних громад Менського району. Депутати делегували повноваження з управління санаторієм районній державній адміністрації. Крім того, вони затвердили комісію для приймання-передачі цілісного майнового комплексу.

Але... ще на сесії депутати відчули, що не все буде так просто з «Остречем». Адже колгоспи, скажімо, наказали довго жити. А ось така організація, як Всеукраїнський союз сільськогосподарських підприємств (її очолює чернігівець, директор агрофірми «Авангард» Коропського району, Герой України Олександр Боровик), оголосила себе правонаступником ради колгоспів УРСР, майна останньої. В областях вона має свої філії.

— Тому на значну частку власності здравниці претендує громадська організація Чернігівський обласний союз сільськогосподарських підприємств, — каже заступник голови Чернігівської обласної ради Олег Обушний. — Він потрапив до числа співзасновників санаторію внаслідок прийнятих у 2001 році змін до статуту. Громадське утворення, яке нині очолює держслужбовець, начальник державної інспекції з карантину рослин в області Володимир Яременко, розраховує на частку в розмірі 3,8 млн. гривен у статутному фонді, який загалом становить понад 10 млн. гривень. І це тоді, як громадська організація навряд чи має документи, які підтверджували б факти правонаступництва чи фінансування санаторію.

На думку О. Обушного, ймовірно, згадані вище рішення доведеться відстоювати у судах.

До цього додамо, що з Фонду для здійснення заходів із ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення «Остреч» одержав у 1994 році 7 млрд. 702 млн. карбованців, у 1995-му — 26,6 млрд. карбованців. У 1996 році санаторій отримав 429 тис. гривень, у 1997-му — 565 тис., у 1998-му — 1 млн. 819 тис., у 1999-му — 252 тис. гривень. Суми, як бачимо, значні. Вони підтверджують велику роль державного фінансування в бутті оздоровчого закладу. Та чи переважать ці кошти та внески колгоспів правонаступні документи Чернігівського обласного союзу сільськогосподарських підприємств?

Чернігівська область.